Презентація " Гетьманування Івана Мазепи"

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ. ПОДІЇ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709 РОКУ.

Запишіть хронологічні дані в таблицю{0 FD740 C2-1 B74-4 A1 C-9 CA0-978 B4312 C004}Дата. Подія1639, 20 березня – дата народження І. Мазепи.1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі.1657 – 1659 – навчання за кордоном.1659/60 – 1663 – перебування на службі в польського короля. Яна Казимира.1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого.1668 – одруження з Ганною Семенівною Фридкевич.1669 – 1674 – служба у правобережного гетьмана. П. Дорошенка.1674 – перехід на службу до лівобережного гетьманаІ. Самойловича.

1682 – обрання на посаду генерального осавула.1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державнополітичних акціях.1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на р. Коломак.1689 – поїздка до Москви.1690 – участь у першому поході на Кизикермен.1691 – 1692 – придушення повстання Петрика. 1693 – 1694 – участь у військових походах на південь.1695 – здобуття військами І. Мазепи Кизикермена.1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах тавзяття Азова.1700, 8 лютого – нагородження гетьмана орденом Святого. Апостола Андрія Первозваного.1701 – похід І. Мазепи до Ліфляндії; відновлення за йогосприяння Переяславської єпископії та Трахтемировського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво. Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу. 1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами І. Мазепи.1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України підєдиною булавою; титул «гетьман обох сторін Дніпра».1703 – будівництво коштом І. Мазепи корпусу Києво. Могилянської академії.1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замостя.1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерськуза участі гетьманських козаків та під керівництвом І. Мазепи.1707 – нагородження гетьмана орденом Білого Орла.1707, 1 вересня – наділення І. Мазепи гідністю князя Священної Римської імперії згідно з розпорядженням австрійського цісаря. Йосифа І.

1708 – укладання українсько-польської угоди між І. Мазепоюта С. Лещинським.1708, лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ.1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщиниза правління І. Мазепи.1708, 5 листопада – позбавлення І. Мазепи гетьманства та відзнаки ордена Святого Андрія.1708, кінець року – укладання першої українсько-шведськоїугоди між гетьманом та шведським королем.1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведськоїугоди між І. Мазепою, К. Гордієнком та Карлом ХІІ. 1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій І. Мазепи на визволення України з-під8влади Московської держави.1709, 21 серпня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами.1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац(Румунія).

ПОЛТАВСЬКА БИТВА На початку ХVIII століття Україна стала заручницею обставин, у які вона була втягнута російським царем Петром I. Здійснюючи політику експансії у північному напрямку, Росія оголосила війну Швеції, бо прагнула відібрати у шведів узбережжя Балтики, щоб «прорубати вікно в Європу». Українські ж землі, особливо прикордонні з Польщею, волею обставин опинилися в епіцентрі конфлікту.

Участь українських козаків у північних походах справедливовикликала велике невдоволення на Гетьманщині: московські офіцери відбирали у козаків трофеї, завдавали їм усіляких кривд і образ, козаки тисячами гинули не тільки в боях, а й від незвично суворого клімату й через брак харчів і платні. Війна руйнувала українську торгівлю й економіку взагалі. Це викликало ремствування також серед українських селян іміщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилисяросійські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. Навіть гетьман став відчувати загрозу, коли пішли чутки про намірицаря замінити його чужоземним генералом чи російським вельможею.

Переконавшись у неможливості позбавлення залежності від. Москви шляхом зміцнення гетьманської влади, І. Мазепа розпочавтаємні переговори з польським королем Станіславом Лещинським ішведським королем Карлом ХІІ, метою яких було створення антимосковської коаліції. Спроба підняти повстання проти засилля московського уряду і відірвати Україну від Росії успіху не мала. У ходіПолтавської битви І. Мазепа з п’ятитисячним військом перейшовна бік Карла ХІІ. Зазнавши поразки у Полтавській битві (1709 р.) Карл ХІІ та І. Мазепа з рештками шведського і українського війська змушені були емігрувати в межі володінь турецького султана. Морально зламаний поразкою, віком та хворобою І. Мазепа помер у ніч з 21 на22 вересня 1709 р. у місті Бендери. Похований у місці Галаці (нинітериторія Румунії) у древньому монастирі святого Юрія на березіДунаю

З самого початку гетьманування Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель і меценат національної культури, мистецтва,науки, православної церкви. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах він будував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями. Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрашав українські міста новими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні близько 20 церков. Різні за виконанням, величні, розкішні споруди водночас мають і спільні риси, названі мистецтвознавцями «Мазепиним бароко». Не тільки талант будівничого, а й витончений художній смакгетьмана втілився в цих церквах.