Рід Пеніцил. Виникають на продуктах у вигляді блакитних або зелених плівочок. Міцелій добре розгалужений, складається з багатьох клітин. Кожна клітина одноядерна. Конідієносці багатоклітинні, мають вигляд китичок різного ступеню складності. Плодові тіла утворюються рідко. Мають вигляд кульол, у середині яких знаходяться сумки зі спорами. Види роду Пеніцил мають антибактеріальні властивості. У 1929 році англійський учений А. Флемінг виділив речовину, яку назвали пеніциліном.
Рід Аспергіл. Відрізняється від пеніцилу формою конідієносців: на верхівці- потовщення, що несе на собі паличко подібні вирости, від яких відшнуровуються ланцюжок спор( конідій). Деякі види утворюють зрідка плодові тіла, подібні тілам роду Пеніцил. Різні види аспергілів використовують для добування лимонної, щавлевої, глюконової, фумарової кислот. Із них одержують ферменти, що використовують у харчовій, текстильній та інших промисловостях.3
При дозріванні оболонка спорангія розривається і клейкі численні спори потрапляють в оточуюче середовище. При несприятливих умовах (наприклад, при нестачі поживних речовин) відбувається статеве розмноження- зигогамія, утворюється зигоспора (зигота), яка вкрита товстою шипуватою оболонкою. Після періоду спокою зигота проростає у невеличку гіфу із зародковими спорангіями. При цьому відбувається редукційний поділ.
Мукор, або біла пліснява. Утворює розгалужений міцелій з однієї клітини. Живиться рештками організмів або продуктами їхньої життєдіяльності. На продуктах харчування, грунті, гної утворює пухнастий білий наліт, що з часом чорніє. Спорангії розвиваються на кінцях довгих негалузистих спорангієносцях, що піднімаються над субстрактом.