Термін бенчмаркінг (benchmarking) англійського походження і не має однозначного перекладу (benchmark — початок відліку, еталон, база). Це метод управління ефективністю виробництва, що базується на порівняльному аналізі роботи підприємства з іншими представниками галузі. Полягає в оцінці власної і галузевої ефективності, ідентифікації та вивченні роботи галузевих лідерів і впровадженні найкращих досягнень у свою діяльність.5
Зовнішній бенчмаркінг — порівняння діяльності підприємства, його продукції, бізнес-процесів і показників з конкурентами всередині галузі. Зібрати самотужки інформацію для такого аналізу надзвичайно складно (а частіше — неможливо). Тому в розвинених свинарських країнах поширена практика бенчмаркінгових служб, коли незалежна структура бере на себе функцію збору й обробки даних свиногосподарств за визначену плату.11
Данія. У Данії бенчмаркінгом займаються місцеві консультаційні центри. Вартість послуги — 800 євро за разову участь у порівнянні. Інформація оновлюється двічі на рік — 1-го січня та 1-го липня. Отже максимум, який підприємство може заплатити за цю послугу на рік, — 1600 євро. Є дві порівняльні таблиці — для маточників (+ дорощування поросят до 30 кг) та відгодівельників. 13
Слід зауважити, що основна цифра, на яку орієнтуються, — валовий прибуток на голову (свиноматку, реалізовану на забій тварину). Економічні показники збирати нескладно, адже більшість підприємств, які беруть участь у бенчмаркінгу, не мають власного бухгалтера і для обліку користуються послугами того самого консультаційного центру.14
Особливість данського свинарського бенчмаркінгу у тому, що він є еталонним — обов’язково виокремленні результати найкращих 10% та 25% із порівнюваних господарств. Також пораховане середнє значення показників усіх ферм, які беруть участь у бенчмаркінгу (у наведеному прикладі їх 86). Фермер знаходить своє місце в порівняльній таблиці та розуміє, де потрібно допрацювати. Як це зробити, його вчить консультаційний центр (якщо, безперечно, виробник готовий за це платити). Перевага у тому, що консультанти знають усі господарства із порівняльної таблиці, оскільки надають їм одні або інші послуги. А отже, можуть прописати ефективну карту дій. Це і є справжня мета бенчмаркінгу!15
16 СШАУ США організація бенчмаркінгу відрізняється від данського підходу. Тут об’єктом порівняння є не тільки свиногосподарства, а й м’ясопереробні підприємства. Основна ціль участі у бенчмаркінгу — покращення прибутковості бізнесу за рахунок точної інформації про результати конкурентів при гарантованій анонімності підприємств.
17 Порівняння господарств здійснюють на кількох рівнях: з іншими фермами;з 25% найкращих підприємств;із середнім показником. Тому звіт за місяць — це 600–700 сторінок таблиць (до нього додається скорочена версія з основною інформацією). Крім таблиць із даними, на кожний технологічний показник складають окремий графік. Ця послуга коштує 500 дол. США на місяць. Мінімум двічі на рік спеціалісти, які здійснюють бенчмаргінг, відвідують підприємства з презентаціями про результати порівняння та потенційні можливості розвитку бізнесу, вчать працювати з даними. Раз на рік окремо готують порівняння в «історичному» ракурсі. Таку інформацію підприємства отримують за додаткову плату — 1500 дол. США.
21 Тестовий звіт ретельно перевіряється і узгоджується: тільки якщо сторони задоволені, починається бенчмаркінг. Важливо, що підприємства надсилають «сиру» інформацію, її обробкою (один формат для всіх підприємств) займаються спеціалісти з бенчмаркінгу. Дані повинні бути здані до 18 числа кожного місяця. Електронні звіти захищені паролем і надсилаються тільки на корпоративні поштові скриньки.
22 Мінімальний термін участі у бенчмаркінгу − 12 місяців. Ця послуга недешева: 0,05 дол. США на свиноматку, однак не менше 2500 дол. США на місяць (знижки починаються від 100 тис. свиноматок). Для м’ясопереробних підприємств участь у бенчмаркінгу дорожча − 4 тис. дол. США на місяць. Якщо є рітеїл − додається ще 2 тис. дол. США/міс., за експорт − плюс 1000 дол. США/міс.
24 Поки нічого. Асоціація свинарів України, заручившись підтримкою ЄБРР, тільки починає робити перші кроки. Нині узгоджується методика бенчмаркінгу, механізми забезпечення конфіденційності, способи обробки та подачі інформації. Ви спитаєте, чому, маючи успішні приклади застосування цього інструмента у країнах-лідерах із виробництва свинини, ми досі пасемо задніх?
26 Основних причин є дві: брак фахівцівта, що головніше, — особливості українського менталітету. Вітчизняні свинарі не бажають розкривати інформацію про своє виробництво, побоюючись, що вона стане «надбанням громадськості» або ж з’ясується, що показники не такі високі, як про них заявлялося. Є лише один спосіб зламати ці стереотипи − створити якісну систему збору та представлення інформації, забезпечивши цілковиту анонімність учасників.