Відродження — філософсько-культурний рух, що зародився в Італії XIV ст. на основі ідей гуманізму та мистецтва античності. Гуманізм — (від. латин. humanus — людяний, людський) — визнання цінності людини як унікальної особистості, її права на вільне мислення та розвиток своїх здібностей.
{FABFCF23-3 B69-468 F-B69 F-88 F6 DE6 A72 F2}Середні віки. Епоха Відродження. У центрі Всесвіту – Бог, який вершить долі людей. У центрі Всесвіту – людина, яка спілкується з Богом як з абсолютом совісті. Призначення людини визначене наперед Всевишнім. Людина сама вибудовує свою долю. Любов – високе релігійне почуття, звернене до Бога. Любов поширюється на земних людей. Особистість цінується за її становищем у суспільстві та багатством. Основний критерій оцінки людини – її особисті якості. Засудження життєвих радощів, розваг, насолоди, вони оголошені диявольськими спокусами. Епікурейські радощі є неодмінним складником людського життя. Світ непізнаний і жахливий. Світ гармонійний і прекрасний. Справжнє життя на небіСправжнє життя на землі