Занурюємося в епоху середньовіччя…Усі негаразди, що випали на долю Європи в XIV-XV ст., як уже згадувалося, помітно вплинули на церковне і духовне життя суспільства. Всі очікували Страшного суду і прагнули спокути гріхів. Але це прагнення суперечило далеко не святому життю вищого духівництва, яке мало б турбуватися про душі мирян. Такі протиріччя призвели до нового спалаху єретичних учень. Цього разу на чолі єретиків стояли вчені-богослови, яким було добре відоме Святе Письмо. Одним із таких богословів був Ян Гус (1370-1415), магістр Празького університету, мученицька смерть якого стала поштовхом до могутнього повстання в Чехії.
Вчення Яна Гуса. Ян Гус прославився своїми лекціями і проповідями. Його знав і любив простий народ. У своїх проповідях Гус засуджував непорядки в церкві, здирництво священиків, розкіш вищої церковної ієрархії. Він рішуче виступав проти продажу індульгенцій і плати за відправу церковних обрядів, вимагав введення жорстких покарань для тих, хто купував церковні посади Будучи патріотом своєї батьківщини — Чехії, виступав проти засилля німців (Чехія була складовою Священної Римської імперії, в країні правили іноземні династії, всі важливі державні посади займали німці, найкращі землі теж були у власності німецьких феодалів). Гус вимагав, щоб чехи були господарями у своїй країні