Презентація "Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»)"

Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).«Поразка - це наука. Ніяка перемога так не вчить» Ліна Костенко

«Відгадай, хто (що) я» Я отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно. С. Єфремов казав, що я «був дивним мрійником з очима дитини та розумом філософа». Я видатний український «кларнетист» (хто я і чому «кларнетист»?). Я маю власний поетичний стиль (хто я. Озвучте назву стилю)Я очолював Міністерство освіти УРСР. Літературознавець О. Білецький про мене говорив: «Музичність заполонила все його світосприймання… З духу музики зародилася ця лірика».Євген Маланюк написав про мене: «…від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…»Товариші по літературному цеху з мене жартували, відмічаючи мою «гнучкість» (Олексій Полторацький). Є навіть дружній шарж про мене - художника Сашка На думку Василя Стуса, я «…така ж жертва сталінізації нашого суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Зеров і Курбас. З однією різницею – їхня фізична смерть не означала смерти духовної…», а я ж «…фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування… по той бік самого себе».

На попередньому занятті ми почали знайомство з творчим доробком «найбільшого модерніста 20-х років» – Павла Тичини. Сьогодні ми продовжимо вивчення творчості цієї багатогранної та неоднозначної постаті, зосередившись на його громадянській ліриці. З’ясуймо, що таке громадянська лірика?

Метод «Діаграма Венна»

Епіграфом до нашого уроку стануть слова Ліни Костенко: «Поразка - це наука. Ніяка перемога так не вчить». Аналізуючи складні суспільно-політичні умови 20-х років ХХ століття, спробуємо зрозуміти глибинний зміст слів талановитої письменниці.

Суспільно-історичні події початку ХХ століття

Молодий П. Тичина з радістю та надіями очікував революцію. Він із натхненням оспівував її прихід, що ознаменувався створенням Центральної Ради та схваленням І Універсалу (про проголошення автономії України). Саме ці переживання він намагався передати у поемі «Золотий гомін». Над Києвом — золотий гомін,І голуби, і сонце!...…То Україну. За всі роки неслави благословляв хрестом. Опромінений,Ласкою Божою і серце зранений. Андрій Первозванний…Та попри це захоплення, у поемі відчувається побоювання, передчуття майбутньої трагедії, що набувають чітких обрисів у вірші «Одчиняйте двері…». Спробуймо осмислити ці події через призму розуміння автора.

«Одчиняйте двері…» Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ…

Хорали — рід релігійних співів латинською мовою в католицький чи протестантських церквах; тьмами дощ - у контексті Біблії це події кінця світу й Божого суду; горобина ніч (на Іллю) — коли чути розкоти грому, блищать блискавки, від чого перелякані птахи галасують; натяк на катастрофу.- Під час прочитання поезії, які картини поставали перед очима? Що уявляли?- Чи використовує автор детальний опис подій?- Що допомагає зрозуміти події та деталізувати їх? Приберіть слово «наречена», чи зміниться картина?У творі існує два виміри: очікування чогось прекрасного, що є ремінісценцією (у поетичному та музичному творах риси, що навіюють згадки про інший твір) на обряд вінчання, і реальний, що є розчаруванням - «він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі...». Ці два простори будуються на змістових антонімах «наречена» - «горобина ніч». Побоювання були не безпідставними. Всі, хто чекав революцію, як наречену, жахнулись, спостерігаючи, скільки нещасть, розбитих людських доль, скільки крові й смертей принесла вона.

Зорові та слухові образи у поезії «Одчиняйте двері…»ЗоровіСлухові- очі, серце і хорали стали, ждуть; - одчинились двері;- горобина ніч; - незриданними сльозами;- тьмами дощ. Зверніть увагу на ті образи, що є одночасно і слуховими, і зоровими – це явище називається «синестезією » (синхронністю) та є особливістю авторського поетичного стилю П. Тичини, що має назву «кларнетизм».

Павло Тичина неоднозначно сприймав революцію, бо з одного боку чекав її, а з іншого не міг залишатись осторонь реальних подій буремного часу та завжди намагався осмислити соціально-політичну суть подій. А в Україні тим часом розгорталася трагедія, що знайшла вияв у поезії «Пам’яті тридцяти». Це… про одну з найбільших трагедій української історії — битву під…» - цими словами починається історичний роман «Берестечко» Ліни Костенко про поразку Богдана Хмельницького, і цими словами можна почати розповідь про іншу не менш важливу подію XX століття. Їх об’єднує єдина мета - незалежність українського народу.

1. Опишіть почуття, що відчували студенти під час бою, коли потрапили у полон.2. Порівняй сили військ.3. Асоціації зі словом «крути». (відвага, честь, молодість, мученики, виборювачі свободи)4. Проаналізуйте наслідки, що мав бій (позитивні та негативні). (підписання договору та звільнення територій України від більшовиків)5. Чи марним був подвиг? 6. Чи могли бійці студентського куреня вчинити по-іншому?7. Як ви вважаєте, чому вірш «Пам’яті тридцяти» був заборонений за радянських часів?

Основні ідеї та образи поезії «Пам’яті тридцяти»Вірш сповнений розпачем від того, що світлі мрії про щасливу Україну: Квітне сонце, грає вітерІ Дніпро-ріка… –було затьмарено вбивством її найкращих синів: На Аскольдовій могиліУкраїнський цвіт!

Основні ідеї та образи поезії «Пам’яті тридцяти»Через це поета гнітять тривожні передчуття щодо майбутнього рідної землі: По кривавій по дорозіНам іти у світ. Вину за цей жахливий злочин поет покладає на тих, хто претендує на звання «брат», яких називає зрадниками та братовбивцями, використовуючи при цьому біблійні образи: На кого завзявся Каїн?Боже, покарай!Водночас Тичина впевнений у тому, що подвиг юнаків під Крутами незабутній: Вмерли в Новім ЗаповітіЗ славою святих. Він має бути взірцем мужності та незламності для нових поколінь українців, адже загиблі понад усе «любили свій коханий край».

Бій під Крутами назавжди увійшов до історії як символ жертовності й ідеалізму. Героїчний подвиг дав змогу Центральній Раді виграти час і підписати Берестейський мирний договір з державами Четверного союзу. Під час розстрілу один з хлопців почав співати Гімн, який підхопили й інші.

Домашнє завдання. Мініатюра «5 Р» на тему: «Поразка - це наука. Ніяка перемога так не вчить». Опишіть п’ятьма реченнями те, як ви розумієте цей вислів.