Презентація "Хуліо Кортасар «Менади»"

Хуліо Кортасар «МЕНАДИ»Бойко І. М. Для 11 кл.

ХХ століття виявилося надзвичайно багатим на різноманітні художньо-естетичні явища і талановитих письменників, що лишили вагомий неоціненний слід у мистецтві й намітили шлях подальшого розвитку. Одним із них був Хуліо Кортасар, у творчості якого дивним чином поєдналася відданість європейській культурі та інтерес до аргентинської реальності, відбувся своєрідний синтез культур Старого і Нового світу. Ху́ліо Флоре́нсіо Корта́сар (1914 -- 1984, ) — аргентинський прозаїк та поет, представник напряму «магічний реалізм»

«На мою думку, література, образотворче мистецтво, архітектура і кіно, творчі, інтелектуальні, духовні прояви мають сенс тільки тоді, коли вони несуть у собі справжні цінності, вказують вихід із самотності до людського загалу...» (Х. Кортасар)

Менади. Менади (з давньогрецьк. — шалені, несамовиті) — персонажі міфології Стародавньої Греції. Прикрашені виноградним листям і плющем, вони завжди супроводжували Діоніса, знищуючи все на своєму шляху. Часто їхніми жертвами ставали випадкові чоловіки. Менади прагнули захопити жінок і долучити до почту Діоніса. За настановою свого бога вони вбили Орфея, який прославляв Аполлона, а не Діоніса. Менада. Близько 490 р. до н.е.

«Поклавши мені надруковану на кремовому папері програму, дон Перес провів мене на моє місце…Я зазирнув у програму — "Сон літньої ночі", "Донжуан", "Море" і "П'ята симфонія". Ну як тут не усміхнутися. Ах, Маестро, старий лис, знову у вашій програмі концерту безсоромна естетична сваволя…»Едґар Деґа. Оркестр в Опері. 1867-1868

Концертна програма"Дон Жуан»Ріхард Штраус (1864-1949) - німецький композитор і диригент, яскравий представник німецького експресіонізму. Справжню славу композитору принесли симфонічні поеми. Уже в першій («Дон-Жуан», звучить близько 20 хвилин) композитор постав як самодостатній автор із власним музичним стилем. Під час прем'єри (1899) глядацька зала розділилася: одна половина влаштувала автору овацію, друга - шикала, обурюючисьhttps://youtu.be/k. W6j. Cbg. Nt. LQ "Сон літньої ночі». Фелікс Мендельсон (1809-1847) німецький композитор-романтик, тісно пов'язаний із класичними традиціями. Його «Сон літньої ночі» створений до однойменної комедії В. Шекспіра, має 11 частин і триває близько 40 хвилин. Найвідоміший фрагмент «Сну...» - славнозвісний «Весільний марш».https://youtu.be/g. Em. VCx. E_P1 M

Концертна програма«Море»Клод Дебюссі (1862-1918) - французький композитор-імпресіоніст. Його творчість вважають перехідною формою від пізнього романтизму до модернізму. Симфонічна картина «Море» (на думку композитора, це наймузичніша природна стихія) складається з трьох частин, що мають назви симфонічних ескізів, натякаючи на зв'язок із живописом. Звучить близько 25 хвилин.https://youtu.be/n. Iwa. KR7e. Lf. A «П'ята симфонія» - чи не найвідоміший твір німецького композитора Людвіґа ван Бетховена (1770-1827), яскравого представника класичної музики. Бетховен так визначив головний мотив симфонії, який складається усього з чотирьох тактів: «Так доля стукає у двері». Цей мотив настільки відомий, що став не лише символом класичної музики, а й розтиражованим явищем масової, популярної культури. Вважають, що симфонія зображає боротьбу людини з перешкодами, які трапляються на її шляху, заради радості та щастя. Фінал симфонії символізує перемогу людини над силами зла і насильства. Триває близько 35 хвилин.https://youtu.be/7ls. Eqb3y. Br. U https://youtu.be/-0 Rl4 Rmi. K6 Y

«Я справді відчував велику симпатію до Маестро за те, що він приніс гарну музику до нашого незнайомого з мистецтвом міста, де якихось десять років тому не йшли далі "Травіати" та увертюри до "Гуарані»Ліворуч від мене сиділа сеньйора Джонатан, з якою я мало був знайомий, але чув, що вона меломанка. Зашарівшись, вона звернулась до мене:— Ось! Ось людина, котра досягла того, чого мало хто досягає! Biн створив не тільки оркестр, але й нас, публіку! Хіба це не чудово?Авжеж,— погодився я, як завжди готовий погоджуватись»Менада с тирсом. Фрагмент розпису. Близько 470-460 рр. до н.е.

Отже, розповідь ведеться від першої особи. Оповідач розмовляє з присутніми знайомими про музику взагалі і зокрема про ту, яку вони прийшли слухати. Доктор Епіфанія нарікає, що молодь не дуже розуміється на класиці. «Я глянув на гальорку і на балкони - суцільна чорна маса, ніби мухи в банці від чогось солодкого.»І от перерва. Під час неї якась жінка у червоній сукні прагнула потрапити на сцену…«Я майже зрадів, побачивши, як на сцену виходить Маестро. Ця юрба, до якої я - на жаль - належав, навіювала мені жаль і огиду. З усіх у залі, мабуть, один Маестро та його музиканти зберігали людську гідність. Та ще й цей сліпець, там, праворуч, що не аплодував, а сидів, рівний, як струна - сама стриманість, сама увага.»Василь Кандинський. Імпресія ІІІ (Концерт). 1911

Виступ оркестру закінчується. Глядачі в захваті.«Між двома вибухами оркестру я знову почув крик, точніше, репет в ложі праворуч. І разом з ним прямо в музику зірвалися оплески, неспроможні більше втриматися й на мить, ніби в огнищі любовних обіймів оркестру вся зала, ця величезна задихана самиця, не дочекалася чоловічого тріумфу оркестру і з безтямними криками, вже не стримуючи себе у пристрасті, віддалася власній насолоді.»Дж. Енсор. Автопортрет з масками. 1899 р. Л. Л. Буальї. Тридцять шість облич. 1823-1828 рр. О. Дом'є. На концерті. 1956-1958 рр.

До сцени «скрадаться» жінка у червоній сукні. Вона хапає за ногу диригента. За другу ногу його хапає чоловік. Його зісмикують зі сцени… «несподівано Маестро зник - юрма очамрілих шанувальників понесла його зі сцени і потягла кудись у глиб партеру»«На сцену, юрмлячись біля сходинок, лізли й лізли нові люди». Вони хапали музикантів, їхні інструменти, трощили, громили, роздирали…Божевільні менади

«Цікаво, що я не відчував ані найменшого бажання хоч якось сприяти цьому розгулу пристрастей. Мені лише хотілося бути поряд з усіма, бачити на власні очі все, що відбувається і відбудеться на цьому неймовірному ювілеї. У мене ще залишились якісь проблиски здорового глузду». Поступово шаленство почало стихати…«Крики дійсно стали вщухати, швидко припинилися зовсім, і все заповнилося невиразними шерехами відступу. Самотні постаті рухалися, ніби п'яні.» «Я все це бачив, не втрачав, однак, здорового глузду, і в мене й далі не було ані найменшого бажання поділяти це загальне навіженство. Напевно, власна байдужість пробуджувала в мені дивне почуття вини, ніби моє поводження було в чомусь ганебніше, особливо скандальне серед цього загального неподобства» Менада. Розпис на амфорі. Біля 500 р. до н.е.

«І ось тут у фойє появилася жінка в червоному зі своїми неодмінними супутниками. Чоловіки йшли назирці, збившись в купку, ніби соромилися пожмаканих і подертих костюмів. Але жінка в червоному рухалася мені назустріч, гордо дивлячись уперед. Я побачив, що вона раз-другий провела язиком по губах. Повільно, ніби облизуючись, провела язиком по губах, які розтягувалися в усмішці.»Переклад з іспанської Юрія Покальчука за редакцією Сергія Борщевського. Діоніс та менади. Розпис вази. Біля 530 р. до н.е.

Зверніть увагу. Як під час концерту поводиться публіка?Як поводиться оповідач?Хто ще з присутніх поводиться помірковано, не шаленіє (явно чи удавано)? Хто винен в тому, що музика викликала неадекватну, шалену реакцію глядачів? Маестро чи сама публіка?Клод Верлінд. Натовп

Проаналізуй. Як описує, характеризує автор глядачів? Як глядачі обговорюють концерт?Чим публіку приваблює концерт?Хто провокує «масовий психоз»?Чому інші наслідують її неадекватну поведінку?Це обивателі, які мало розбираються в музиці. Фрази в усіх однакові або схожі. Це не їх слова та думки. Це «модна тусовка». Можна «людей подивитись, себе показати»Дама в червоному (колір крові!)Це і є психологія натовпу – бути як всі

Проблематика твору. Роль мистецтва в суспільстві споживачів. Непередбачуваність поведінки натовпу. Людина і натовп. Егоїзм та індивідуалізм. Самотність людини серед натовпу

Який твір нагадує описана в «Менадах» ситуація?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Х. Кортасар «Менади»Е. Йонеско «Носороги»Глядачі із захопленням говорять про музичні твори, мало що в тому розуміючи"...бути носорогом не гірше, ніж людиною. Носороги, зрештою, такі ж, як і ми, і мають однакове з нами право на життя!"Глядачі, наслідуючи жінку в червоному, кидаються до музикантів, щоб знищувати в шаленстві інструменти та виконавців"Я не заперечую очевидності носорогів. І ніколи цього не заперечував. Я хотів лише знати, як далеко це може зайти. ... Я знаю першопричини й прихований бік подій... знаю прізвища всіх, хто відповідатиме за це, прізвища зрадників. Я розтлумачу вам мету і значення цієї провокації!" Практично не відчувають сорому за скоєне, хіба на хвильку (а пані в червоному навіть горда)"мораль протиприродна. ... Треба відновити підвалини нашого життя. Повернутися до первісної цілості".

АлюзіїБачимо алюзію на еллінські Діонісії, коли театральне дійство поєднувалося з кривавим жертвоприношенням (передовсім цапа як символа Діоніса) на честь божества. Крім того, назва твору провіщає криваві події, адже грецькою «Μαιναδες» у перекладі означає «безумна, скажена, навіжена». Новочасні «менади» в оповіданні вбивають диригента, як колись в Елладі приносили в жертву Діонісу цапа. Тут доречно також нагадати, що й Орфея (митця) розірвали саме менади (вакханки).

Еміль Леві. Смерть Орфея. 1866 Діонісії. Містерії. Е. Бен. Смерть Орфея. 1874 р.

Реалістичні та фантастичні елементи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Реалістичне. Фантастичне. Творча робота Заповнити таблицю

Поміркуйте Які твердження можна застосувати до оповідання «Менади»? Обгрунтуйте«Не кидайте перлів ваших перед свиньми» (Біблія)«Краса врятує світ» (Ф. Достоєвський)«Голос краси звучить тихо: він проникає тільки в чутливі вуха» (Ф. Ніцше)«Почуття міри в мистецтві — усе» (А. Франс);«Для того й слугує мистецтво, щоб дати можливість пізнання добра і зла» (А. Дюрер). «Увесь світ — театр, а люди в ньому — актори» (В. Шекспір)Творча робота

Проблемне питання. Напишіть «рецепт» як не стати частиною очманілого натовпу (або як не піддатись колективному психозу натовпу)Д.з.

Використані джерела. Аудіокнига : https://youtu.be/f. Cg. Amt7 GGu. Uhttps://www.ukrlib.com.ua/world/printitzip.php?tid=8011 https://history.vn.ua/pidruchniki/kovbasenko-world-literature-11-class-2019-profile-level/30.php