Презентація Індустріальна та аграрна революції. Урбанізація" НУШ. Васильків. 8 клас

Індустріальна та аграрна революції. Урбанізація8І28,29,30

Повторимо!Середньовічний цех — це об’єднання ремісників однієї професії в місті для захисту своїх інтересів, контролю якості виробів і регулювання виробництва. За якими принципами діяли середньовічні цехи: Вступ до цеху був обов’язковим для всіх ремісників певної спеціальності. Кожен цех мав свої правила, статут і керівництво. Виробництво суворо контролювалося: обмежувалась кількість майстрів, учнів, обсяг і якість продукції. Заборонялася конкуренція між членами цеху. Центри середньовічних ремесел і торгівлі: Венеція, Флоренція, Генуя , Брюгге, Любек. Знайдіть їх на карті

Урбанізація — це зростання ролі міст у житті суспільства та збільшення міського населення. Революція — це різкі, докорінні зміни в суспільстві, економіці чи політиці, що відбуваються за короткий час.

Особливості економічних змін у XVI−XVIII ст. У XVI–XVIII століттях в економіці Західної Європи відбулися значні зміни. Світ став економічно глобальним, а торгівля почала відігравати ключову роль у багатстві держав. Великі географічні відкриття та «революція цін» змінили взаємини між людьми, де на зміну марнотратним рицарям прийшли заповзятливі та практичні люди. Пожвавлення торгівлі сприяло накопиченню капіталів у купців та банкірів. У промисловості з’явилися мануфактури з поділом праці, а згодом почалася механізація виробництва, що призвело до промислового перевороту та появи перших фабрик. У сільському господарстві відбулася аграрна революція: господарства почали вирощувати продукцію на продаж, з’явилася спеціалізація регіонів, впроваджувалися нові культури та технології. Прочитайте текст, складіть тези для переказу

Меркантилізм - це політична та економічна система, заснована на ідеї, що країни багатші та процвітають, чим більше дорогоцінних металів вони можуть накопичити.Ідеологію меркантилізму розкривають головні положення 1. Багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується в грошах.2. Виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, ( заохочення й розвиток)3. Безпосереднім джерелом багатства є сфера обігу (продукти перетворюються на гроші).4. Сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі.5. Не будь-який обіг товарів і грошей є джерелом багатства.6. Баланс зовнішньої торгівлі має бути активним, тобто треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати.

Протекціонізм — це економічна політика, яку проводить уряд для обмеження міжнародної торгівлі між країнами . Головна мета протекціонізму — захистити внутрішні (вітчизняні) галузі промисловості та робочі місця від іноземної конкуренціїтарификвотисубсидіїРоздивіться ілюстрації, “займіть позицію” висловіться “за” або “проти” політики протекціонізму

Висновок. Основними причинами виникнення меркантилізму та протекціонізму було прагнення європейських держав підпорядкувати собі вільну торгівлю та захистити власних виробників. Держави створювали для своїх підданих кращі умови для виробництва і продажу товарів, ніж для іноземців. Це робилося для того, щоб підтримати вітчизняні мануфактури, торгові компанії та флот, а також для утримання грошей усередині країни, обмежуючи імпорт і заохочуючи експорт готової продукції. Важливою причиною була гостра економічна конкуренція між країнами Західної Європи, такими як Франція, Англія та Голландія.

У Новий час з’явилися нові соціальні групи, які потіснили старе рицарство. До них належать: Англійські джентрі — нетитуловані дрібні та середні шляхтичі, які були практичними та заповзятливими. Французькі дворяни мантії — люди, які отримали дворянські титули, виконуючи чиновницькі обов’язки, будучи багатими фахівцями нешляхетного походження. Буржуазія та наймані працівники — їх поява була наслідком розвитку промисловості та мануфактурного виробництва. На формування цих категорій впливали такі фактори, як Великі географічні відкриття, накопичення капіталу внаслідок пожвавлення торгівлі, «революція цін», а також поява нових технічних можливостей у промисловості. Королі надавали привілеї багатим та заповзятливим людям, що також сприяло змінам у соціальній структурі. Складіть соціальну драбину Нового часу, враховуючи нові соціальні групи

Індустріальна революція. Мануфактура — це форма промислового виробництва, яка базується на ручній праці найманих робітників та поділі праці на окремі операції. Основні характеристики мануфактури: Ручна праця: Виробничий процес базується на ручній праці, хоча можуть використовуватися механічні інструменти. Поділ праці: Кожен робітник виконує певну операцію, що призводить до спеціалізації та підвищення продуктивності. Кооперування: Об'єднання багатьох робітників в одному підприємстві, які разом створюють кінцевий продукт, переходячи від однієї операції до іншої. Наймана праця: Використання праці найнятих робітників, що було новою ознакою для капіталістичного виробництва.Історичний період: Мануфактури виникли в XVI столітті в Європі та панували до кінця XVIII — початку XIX століття, поступившись місцем фабрикам.

Мануфактури виникли як новий тип підприємств, заснований на поділі праці, де кожен найманий працівник виконував одну конкретну, нескладну операцію. Це робило виробництво значно ефективнішим порівняно з ремісничими цехами, де майстер виготовляв виріб від початку до кінця. Існували різні види мануфактур: централізовані, де весь процес відбувався в одній майстерні; змішані, що мали мережу відділень для виконання простих завдань; та розсіяні, де підприємець купував готові вироби у самостійних ремісників. Мануфактури вважають «батьками» фабрик і заводів, тому що вони підготували ґрунт для наступного етапу — заміни ручної праці механізмами, що й призвело до появи фабрик. Подивіться відео, доповніть текст https://www.youtube.com/watch?v=t8d. Rf. T7 Udo. I

У XVI–XVIII століттях у мануфактурах почали активно використовувати різноманітні механізми. Найбільш поширеним було водяне колесо, яке застосовували у млинах, паперовому виробництві, обробці металу та дерева. Також механізми, які іноді приводилися в рух тваринами чи людьми, використовувалися в кораблебудуванні, гірничій справі, виробництві тканин та карбуванні монет. Подивіться відео. https://www.youtube.com/watch?v=GW1 Lmc. EPs. Tc. Чому, на вашу думку, водяний млин стали більше використовувати саме в Новий час?

Причини початку промислового перевороту. Головною причиною початку промислового перевороту стала поступова механізація виробництва на мануфактурах. Справжнім проривом стала поява нових двигунів. У 1771 році Річард Аркрайт заснував першу фабрику, де машини рухало водяне колесо. Проте ключовою подією стало створення Джеймсом Ваттом у 1769 році парової машини, яка після вдосконалення стала основним джерелом енергії для промисловості, що й ознаменувало перехід від ручного до машинного виробництва. Подивіться відеоhttps://www.youtube.com/watch?v=o. Hc. EDl. BM63c. Чи справді парова машина стала проривом в розвитку промисловості

«Аграрна революція»Суть аграрної революції полягала в докорінних змінах у сільському господарстві, які відбулися на межі XVII–XVIII століть. Це був перехід від господарства, де селяни вирощували продукцію переважно для власних потреб, до виробництва товарів на продаж, зокрема як сировини для мануфактур. Основою цих змін стали нова система обробітку землі, впровадження нових технологій та механізація польових робіт. Складіть схему “було-стало” суть аграрної революції

Поширення спеціалізації означало, що цілі регіони й країни почали зосереджуватися на вирощуванні тих культур або розведенні тих тварин, які давали найбільший прибуток. Наприклад, фермери вирощували технічні культури, як-от льон чи тютюн, для мануфактур. У Нідерландах займалися розведенням молочних порід худоби, продаючи сир та масло по всій Європі, а в Англії — розведенням овець для отримання вовни. Це робило сільське господарство більш ефективним та орієнтованим на ринок."Аграрна спеціалізація" стосується або спеціалізації підприємств і територій у сільському господарстві, яка передбачає зосередження на певних галузях (наприклад, рослинництво, тваринництво), або ж спеціальності в аграрній сфері, як-от "агрономія", що передбачає набуття специфічних знань та навичок. Вибір спеціалізації залежить від природно-кліматичних, економічних та інших умов.

Наслідками аграрної революції стали: Зміни у землеволодінні: земля зосереджувалась у руках заможних фермерів та лендлордів, а дрібні селянські господарства зникали. Переселення людей у міста: збанкрутілі селяни шукали роботу на мануфактурах у містах або наймалися до великих землевласників. Соціальні проблеми: багато селян, не зумівши пристосуватися до змін, перетворювалися на жебраків і гинули від злиднів. Впровадження нових технологій: поширились нові сільськогосподарські культури, стійлове утримання худоби та більш ефективні сівозміни без залишення землі під паром. Аграрна революція прискорила розвиток капіталістичних відносин, створила джерело робочої сили для промисловості, забезпечила суспільство сировиною та харчами, пожвавила внутрішню і зовнішню торгівлю. Поліпшення постачання продовольства посприяло збільшенню кількості населення — в Англії за XVIII ст. воно зросло на 80 %, у Швеції і Норвегії — на 65 %, у Франції, Італії та Іспанії — на 35 %. Загальна кількість населення Європи збільшилась із 125 до 195 млн осіб. Поясніть схему “Наслідки аграрної революції”

Знайдіть на карті міста, кількість населення яких була понад сто тисяч осіб. Лондон. Париж. Неаполь. Стамбул. Амстердам

Урбанізація. Урбанізація (від лат. urbanus — міський) — це зростання значення міст у розвитку суспільства, що супроводжується збільшенням міського населення та поширенням міського способу життя. Зростання міського населення відбувалося через розвиток торгівлі, ремесел та мануфактур, що приваблювало до міст людей у пошуках роботи. Багато селян, які розорилися внаслідок аграрної революції, переїжджали до міст, щоб працювати на мануфактурах. Також населення міст збільшувалося за рахунок емігрантів, які тікали від релігійних переслідувань. Проаналізуйте малюнок. Назвіть позитивні та негативні наслідки урбанізації