Презентація «Інфографіка на уроках української мови та літератури».

Інфографікана урокахукраїнської мовита літератури. Доповідь підготувала П. В. Мокрушина

Докорінна зміна стратегії в системі національної освіти, обґрунтована концепцією «Нової української школи», зумовлюють пошук продуктивних моделей навчання, що сприятимуть формуванню всебічно розвиненої особистості з високою адаптивною спроможністю орієнтуватися, жити й працювати в динамічному інформаційному суспільстві. Ключові (життєві) компетентності мають реалізовуватися в кожній освітній галузі, а рівень їх сформованості повинен бути результатом навчального процесу. Життєва компетентність розглядається нині як необхідна психолого-педагогічна умова повноти самореалізації особистості й досягнення нею вершин свого самоздійснення. Упродовж останнього двадцятиріччя особливого поширення в системі середньої освіти набули електронні засоби навчання. Вони суттєво змінили організацію освітнього процесу, а також функції вчителя загалом.

На її думку Н. О. Постернак, інтернет-технології – це «... комунікаційні, інформаційні та інші технології та сервіси, ґрунтуючись на яких здійснюється діяльність або в Інтернеті, або за допомогою нього, тобто це все, що пов’язано з Інтернетом, насамперед сайти в усьому їх різноманітті». Основні напрями застосування інтернет-технологій у професійній діяльності педагогів такі.дослідженнястворення дидактичних матеріалівведення дистанційного навчанняспівробітництво й комунікаціяпублікація особистих робіт

А. О. Гримальська вважає, що інтернет-технології на уроках та позакласних заходах з української мови та літератури формують ключові компетентності учнів.школярі шукають, обробляють, аналізують, систематизують інформаціюоволодівають досягненнями культури свого народу та розуміють культуру іншихберуть активну участьв обговоренні проблеми (чують не тільки себе, а й інших, критично аналізують почуте й коректно відповідаютьпереборюють невпевненість, а за потреби беруть на себе відповідальність за виконання дорученої справи, уміють співпрацюватипроектують власну освітню траєкторію, визначаючи обсяг навчального матеріалу, планують і організують його вивчення інформаційна компетентністьполікультурна компетентністькомунікативнакомпетентністьсамоосвітий саморозвиткусоціальна компетентність

Інфографіка – це графічний спосіб подачі інформації, даних і знань. Спеціалісти помітили, що текст обсягом більше 5 сторінок легко вміщується в одному графічному малюнку. Добре ілюстровані таблиці, карти, схеми можна назвати зразками навчальної інфографіки.

Переважна кількість інфографіки створюється за допомогою графічних редакторів. Протягом кількох років застосовую Adobe Photoshop або Photoshop Online. Дітям даю завдання добирати певний матеріал, також намагаюся залучати їх до створення різноманітних газет до тематичних тижнів (Тиждень казок, Тиждень української писемності та мови, Шевченківських днів. Однак розробити якісний матеріал можуть учні 9 − 11 класів після докладного попереднього інструктажу вчителя. Школярі ж середньої ланки насамперед задіяні в пошуковій роботі.

До того ж самостійно проектую тематичні плакати для куточків. Так, підготувала набір стіннівок, призначених для оформлення кабінету української мови та літератури до 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки. Також постери можна використовувати як наочність під час вивчення творчості письменниці в старших класах. Демонструючи плакати, учитель має змогу провести уявні екскурсії до Колодяжненського музею, музею «Лісової пісні» тощо. Крім того, намагаюся поєднувати сторітелінг, або розповідання історій, із демонстрацією наочності на уроках української літератури в 5 − 6 класі.

Стрічки часу – це надзвичайно оригінальний та дуже зручний спосіб візуалізації інформації, розподіленої в часі. Так можуть бути представлені біографії видатних осіб, розвиток певних явищ, результати проектних робіт тощо. Стрічка часу дозволяє зіставляти події, порівнювати їх значимість та тривалість.

Ребус – це загадка, що складається із зображень предметів (малюнків у поєднанні з літерами, нотами та іншими знаками), співзвучних зі словами або частинами слів розгадки. Мета використання ребуса – активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів для ефективнішого запам’ятовування основних понять, визначень, перевірка ступеня їх засвоєння.

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. Способи використання хмари слів такі.

Безкровна І. М. Хмара слів як засіб візуального аналізу текстів у навчальному процесі [Електронний ресурс] / Інна Миколаївна Безкровна. − Режим доступу : https://bit.ly/2 O76 E4 IВойтович Н. В. Використання хмарних технологій Google та сервісів web 2.0 в освітньому процесі. Методичні рекомендації / Н. В. Войтович, А. В. Найдьонова. − Дніпро : ДПТНЗ «Дніпровський центр ПТОТС», 2017. – 113 с. Гримальська А. О. Використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення якості навчання української мови і літератури [Електронний ресурс] / А. О. Гримальська // Таврійський вісник освіти. − 2016. − № 4. − С. 23 − 27. − Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2016_4_7Інфографіка : навчальний посібник [Електронний ресурс] / упоряд. О. В. Гудима [наук. ред. Р. В. Пазюк]. − Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2017. − 107 с. − Режим доступу : https://bit.ly/2 Rgmk. V7 Нечипоренко Н. В. Інформаційні технології в освіті : метод. рекомендації [Електронний ресурс] / Наталія Володимирівна Нечипоренко. − Умань, 2013. − 75 с. − Режим доступу : https://bit.ly/2 Oaj37 UПостернак Н. О. Використання інтернет-технологій у роботі викладача вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Н. О. Постернак. − Режим доступу : https://bit.ly/2qak71 QМатеріали сайта «На урок». Використані джерела