Презентація "Історична доля марксизму"

Історична доля марксизму24 група. СПРАВА №28Історична доля марксизму

Зміст*Вступ...*Еволюція марксизму на Заході...3*Філософія марксизму в Радянському Союзі...10*Марксизм і сучасність...14*Література...16*Висновок...

Й. Діоген. П. Лафарг. Уже в ході свого виникнення марксизм оволодів мільонами умів у різних країнах світу. Були й ті, хто прагнув його застосувати чи розвивати. Серед них і учні К. Маркса та Ф. Енгельса: у працях яких, щоправда, допущено чимало помилок. Еволюція марксизму на Заході

К. Каутський. Багато уваги пропаганді марксизму надавав теоретик німецької соціал-демократії К. Каутський. Хоча він і погоджувався з основними положеннями марксизму, все ж виступав проти ідей революційного насильства, віддаючи перевагу мирним методам боротьби за соціалізм. Вважав, що теорію соціалізму слід поєднувати не лише з діалектичним матеріалізмом, а й іншими філософськими вченнями.

Багато уваги приділяли аналізу марксистської філософії М. Бердяєв і угорський марксист Д Лукач, найбільш зосереджуючись на його екзистенційно-гуманістичних аспектах. Е. Бернштен. Е. Бернштен наполягав на неможливості "позитивного" формулювання соціалістичного вчення Маркса, оскільки воно, на його думку, не є звичайною наукою. Він відносив ідею соціалізму до "регулятивних", а соціалізм не вважав реальним суспільним ладом. Сама ж ідея соціалізму виступала для нього певним морально-етичним ідеалом. Тому, пролетаріат може лише наближатися до соціалізму і ніколи не досягне його реально.

Багато уваги приділяли аналізу марксистської філософії М. Бердяєв і угорський марксист Д. Лукач, найбільш зосереджуючись на його екзистенційно-гуманістичних аспектах. М. Бердяєв Д. Лукач

с. Марксистська філософія привернула до себе увагу й Е. Фромма, Г. Маркузе. В більшості праць провідною ідеєю є те, що нібито головним мотивом людської діяльності Маркс вважав прагнення людини до задоволення матеріальних вимог, що начебто Маркс не виявляв свого інтересу до індивіда і не розумів духовних потреб людини. Насправді ж, вважав Фромм, мета Маркса полягала в духовній емансипації людини, звільненні її від економічної залежності, відновленні її особистісної цілісності, яка могла б перебувати в єдності з природою та іншими людьми. Загалом, вважає Фромм, філософія марксизму - це духовний екзистенціалізм. Е. Фромма, вважав, що вона зазнала найбільших спотворень серед усіх філософських шкіл сучасності. Г. Маркузе

сс. На початку 50-х років XX ст. група хорватських філософів, що гуртувалася навколо журналу "Праксіс", проголосила філософію марксизму ненауковою. Вони не визнавали й діалектику природи, активно-творчу функцію свідомості, визначальну роль матеріального базису суспільства щодо духовних явищ. Вбачалася суперечність і між детермінізмом та свободою.

сс. Менше уваги зарубіжні філософи надавали питанням перетворення В дійсність суспільного ідеалу - комунізму. "Позитивістські" деформації марксового гуманізму вони пов'язують не лише з іменем Енгельса, а й з іменами радянських комуністів, які, за словами Фромма, привласнили собі марксистську теорію і спробували переконати світ у тому, що лише вони у своїй теорії та практиці є послідовниками Маркса, хоча насправді все якраз навпаки. Ф. Енгельс

Філософія марксизму в Радянському СоюзіВ СРСР Й. В. Сталін проголосив ленінське тлумачення марксизму останнім словом світової філософської думки й назвав його марксизмом-ленінізмом. Таким чином була створена всеохоплююча система партійно-державної філософії (діалектичного та історичного матеріалізму)Проголошуючи діалектичний матеріалізм світоглядом партії, він, таким чином, проголосив філософію політичним вченням, яке було перетворене в засіб обґрунтування й виправдання рішень партійного керівництва, особливо в тих трактовках, які стосувались радянських вождів. Спроби по-іншому вирішувати її ідеї засуджувались як ревізіоністські, що в Радянському Союзі вело до вульгаризації діалектичного матеріалізму.

с. Предметом дослідження діалектичного матеріалізму Сталін вважав природу. Поширення законів діалектичного матеріалізму на суспільство, яке начебто виступає як частина природи, становило предмет історичного матеріалізму. Третьою сферою реальності Сталін вважав безпосередню людську життєдіяльність (політичне життя).

сс. В цілому, вимальовувалось таке бачення реальності: всю цілісність буття становить природа, закони якої охоплюють все суще. Щодо законів суспільства, то вони виступають специфічним виявом законів природи. Вивчаючи закони природи й суспільства, люди створюють правильний орієнтир у політичній діяльності (житті). Такою, за Сталіним, є внутрішня логіка марксистсько-ленінської філософії. її було "поділено" між чотирма рисами діалектики, трьома рисами філософії та трьома рисами виробництва, структура яких однакова

смс. Виходячи з цієї логіки, прийняття правильного політичного рішення є не просто людським рішенням, а законом буття. Такими "безпомилковими" рішеннями були рішення вождя. Оскільки істина виражає інтереси більшості, то той, хто висловлює свою власну думку, виступає проти народу, тобто є його ворогом. Звідси й випливала відома політична практика Сталіна, що сприяло тотальному виникненню догматизму й начотництва, що затримало розвиток творчої думки, філософської культури. Лише пізніше, в період хрущовської "відлиги" та в 60-ті роки стала пробивати собі дорогу творча філософська думка. В ході розвалу СРСР розгорнулась нищівна критика вульгаризованої версії марксизму, а заодно і не вульгаризованої її частини.

ссс. Марксизм і сучасність. Марксистська ідеологія, особливо в XX столітті, справила великий вплив на робітничий рух в капіталістичних країнах, на здійснення соціалістичних революцій, створення і розвиток соціалістичних країн, на ті грандіозні переміни, які відбулись у світі. Під її впливом докорінно змінився сучасний капіталізм. Авторитет теорії марксизму змусив провідні західні держави багато чого взяти із її соціалістичного вчення: побудовано різні (шведську, швейцарську та ін.) моделі соціалізму, комуни, кібуци та ін. В результаті змінився й статус найманого робітника. Пом'якшились умови використання найманої праці, певною мірою забезпечується правовий статус людини. Розвиток матеріального чинника продуктивних сил і посилення розриву між розвинутими країнами й тими, що розвиваються, послабили тотальність відчуження. Проте глобальні проблеми сучасності свідчать, шо це суспільство ще далеке від гармонії у системі "людина - суспільство - природа".

сс. Водночас, в останні десятиріччя в колишніх соціалістичних країнах відбувся відрив теорії від практики соціалістичного будівництва, знизилися темпи його розвитку, а з ними й рівень життя. Почався серйозний перегляд теоретичних положень марксизму і ленінізму. Виявлено, що чимало з них перестали "працювати". Тому реальний розвиток історичних подій нашого часу в багатьох випадках не співпав з прогнозами основоположників марксизму та ін. Найбільше деформацій зазнали економічна й соціальна теорії. І хоча значна частина положень діалектичного матеріалізму була задогматизована і вимагала свого перегляду на основі нового історичного досвіду та даних сучасної науки, частина все х продовжує виконувати свою методологічну й пізнавальну роль. Серед них теорія пізнання (вчення про практику, істину), діалектичний метод (основні принципи діалектики, закони, категорії), діалектична логіка, її основні вимоги і таке ін.

В умовах сучасних глобальних зрушень змінилось обличчя планети і людства, визначальною стала ринкова економіка, яка увібрала в себе позитивні риси капіталістичного ладу та деякі завоювання соціалізму (право на охорону здоров'я, безплатну освіту тощо). На перший план виступають загальнолюдські моральні цінності та сучасні глобальні проблеми. В цих умовах філософія набула планетарного характеру, діалектичний матеріалізм залишився одним із найвпливовіших течій сучасної філософської думки. Література:1. Енгельс Ф. Діалектика природи2. Енгельс Ф. Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії3. Лапин Н. И. Молодой Маркс. - М., 1976.4. Ленін В.І. Карл Маркс // Повне зібр. тв. - Т. 26.5. Ленін В.І. Три джерела і три складових частини марксизму // Повне зібр. тв. - Т. 23.6. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 42.7. Маркс К., Енгельс Ф. Святе сімейство // Там само. - Т. 2.8. Маркс К. Тези про Фейербаха //Там само. - Т. 3.9. Маркс К., Енгельс Ф, Німецька ідеологія // Там само.10. Маркс К. Післямова до другого видання першого тому "Капіталу" // Там само. - Т. 29.11. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Там само. - Т.13.12. Марксистская философия в XIX веке. Книги І - II. - М., 1979.13. Ойзерман Т. И. Формирование философии марксизма. - М., 1974.