Презентація Історична памʼять Культура памʼяті Формування історичної памʼяті

Урок №20 Дата: * Всі права належать авторам Н2О Урок історії для 5 класу автор Щупак І.Я

Організаційний момент Всі права належать авторам Н2О

Інтерактивна вправа Всі права належать авторам Н2О

Мотивація навчальної діяльності Всі права належать авторам Н2О Інтерактивне завдання «Що пам’ятаєш ти?» Учитель пропонує учням кілька питань: Які свята святкують у вашій родині? Які традиції передаються від покоління до покоління? Чи знаєте ви історії про своїх бабусь і дідусів? Чи відвідували ви місця, які нагадують про історію України (пам’ятники, музеї, старовинні церкви)? Учні коротко відповідають, і вчитель підсумовує: "Все це – частина історичної та культурної пам’яті! Ми будемо вивчати, як люди передають історію далі і чому це так важливо."

Тема уроку Всі права належать авторам Н2О Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті

Усна історія Всі права належать авторам Н2О Ви знаєте, що історики дізнаються про минуле з різних історичних джерел. Серед них — речові та писемні пам’ятки. Наведіть приклади речових пам’яток і писемних джерел. Чимало цікавих відомостей можна отримати і з усних історичних джерел. До них належать міфи, народні пісні, думи, перекази, легенди, спогади тощо. Та особливу цінність мають спогади людей, які пережили певні історичні події, були їх свідками або учасниками. Завдяки їхнім свідченням ми можемо дізнатися про перебіг багатьох подій, зокрема: про події Другої світової війни, про сучасну війну на Сході України; про боротьбу за незалежність України; про відстоювання прав людини, участь у політичній боротьбі; про повсякденне життя, про будні чоловіків, жінок, дітей у місті та на селі в різні роки; про дитячі ігри та іграшки, про спосіб навчання дітей у різні часи; про сучасне життя різних релігійних громад на національних спільнот тощо.

Словничок Всі права належать авторам Н2О Такі відомості дослідники можуть отримати через інтерв’ю. Варто запам'ятати! Інтерв’ю — бесіда дослідника або кореспондента з людиною на певну тему за чітким планом. Інтерв’ю обов’язково фіксується, записується у різний спосіб. Історичні подробиці Десятиліття тому спогади людей записували на папері, потім — за допомогою диктофонів. Зараз здебільшого використовується відеозапис інтерв’ю.

Словничок Всі права належать авторам Н2О Свідчення про певні події, інтерв’ю записуються та вивчаються дослідниками усної історії. Bарто запам'ятати! Усна історія — спосіб дослідження минулого через запис і вивчення спогадів його свідків.

Інститут історичної пам'яті Всі права належать авторам Н2О У ході досліджень Інституту «Ткума» науковці записують спогади про різні історичні події — Голодомор, Голокост і Другу світову війну. Під час експедиції 2021 р. по Одеській області вдалося записати відеоінтерв’ю з людьми віком 85 років, 99 і навіть 103 роки. Як ви думаєте, люди якого віку можуть розповісти про події Другої світової війни?

Практична робота Всі права належать авторам Н2О

Інтерактивна вправа Всі права належать авторам Н2О

Робота з відеоматеріалами Всі права належать авторам Н2О

Історична пам’ять Наші старші рідні та близькі, бабусі та дідусі пам’ятають багато подій із свого життя. Вони можуть пригадати про своє навчання і роботу, про складні випробування і щасливі миті кохання. Їхнє, як і ваше минуле, є складовими спільної родинної історії. А історія кожної української родини є частинкою історії України. Різні покоління людей є учасниками та свідками багатьох важливих подій історії нашого народу. Вони можуть розповісти про здобуття Україною незалежності та боротьбу за її збереження, про видатних українських вчених і суспільних лідерів, про відомих діячів культури і спортсменів. Поступово на основі знань і уявлень представників спільноти про минуле формується спільна історична пам’ять.

Історична пам'ять Всі права належать авторам Н2О Варто запам'ятати! Історична пам’ять — уявлення певної спільноти про свою історію та взаємини з іншими спільнотами. Історична пам’ять українців включає народні уявлення про боротьбу за національне визволення, за побудову незалежної держави та героїв цієї боротьби, усвідомлення цінності української мови, культури та традицій. Проте про постаті в історії, про історичні події різні люди згадують по-різному, по-різному ставляться до деяких із них. Ми бачимо, що у різних спільнот є різна історична пам’ять. Вона багато в чому залежить від того, кого вважають «своїм» або «чужим». При цьому «свої» герої можуть ідеалізуватися, набувати міфологічних рис досконалості та кращих людських чеснот. Натомість уявлення про їхніх супротивників, «чужих» отримують негативні риси. Тому не дивно, що інколи герой одного народу в історичній пам'яті іншого є антигероем чи навіть злочинцем. Пошук «історичної правди» не приносить добрих результатів, адже у різних спільнот є різне уявлення про «історичну правду». Відмінності в уявленнях спільнот про минуле зумовлені особливостями життя і розвитку суспільства.

Всі права належать авторам Н2О

Культура пам'яті Всі права належать авторам Н2О Різна історична пам’ять спільнот не означає, що у них немає спільного. Українці та інші народи усвідомлюють цінності людського життя, людських прав і свобод, важливість прагнення справедливості. Такі цінності є основою історичної пам’яті європейської спільноти, що формується. Ми живемо в одній країні, в Європі, на одній планеті. І тому маємо формувати таку культуру пам’яті, яка базується на взаєморозумінні та взаємоповазі з іншими спільнотами. Варто запам'ятати! Культура пам’яті — сформоване в суспільстві ставлення до історії свого народу, традиції вшанування героїв, розуміння історичних процесів. Культура пам’яті виражається як у переконаннях, так і в певних ритуалах, пов’язаних із вшануванням історичних постатей і відзначенням історичних подій.

Трагічні сторінки історії Ми маємо пам’ятати, що в історії кожного народу були трагічні сторінки. Так, вірменський народ пережив геноцид (масові вбивства) у 1915 р.; український народ — Голодомор 1932-1933 рр.; євреї були жертвами Голокосту — масових вбивств нацистами у період Другої світової війни; тоді ж нацисти знищували ромів; кримські татари та інші спільноти Криму зазнали радянської депортації (насильницького виселення з багатьма жертвами) у 1944-му році. Ми маємо співчувати усім, бо чужого болю не буває.

Музеї пам'яті Метою Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у м. Дніпро є поширення знань про Голокост. Водночас тут створені експозиції, присвячені вірменській трагедії, Голодомору, знищенню ромів, депортації кримських татар, іншим людським трагедіям. Як ви думаєте, чим зумовлений такий погляд на історію? Навіть згадуючи про найтрагічніші сторінки національної історії, зокрема про Голодомор, треба говорити не тільки про знищення, а й про опір і рятування людських життів. А крім того, ми маємо пишатися своїми досягненнями та перемогами, шанувати видатних представників наших народів та їхні здобутки.

Історична пам'ять Рівні історичної пам’яті: 1. Офіційний (те, як держава та її представники пояснюють минуле). 2. Неофіційний (уявлення про історичні події та явища, представлені у повсякденному житті). Держава часто використовує історичну пам’ять для того, щоби довести своє право на існування, а іноді — ще й аби заявити про свої претензії на більшу вагу у світі, території інших держав, котрі, як вона вважає, «справедливо» мають належати їй. Наприклад, після завершення Першої світової війни (1914-1918) було укладено низку міжнародних договорів, що творили Версальсько-Вашингтонську систему облаштування світу. Цілі народи були оголошені винуватцями розв’язання цієї війни, що викликало їхнє обурення, бо саме ці народи скинули ті уряди та політичні режими, які розпочали Першу світову війну. Також без погодження з їхніми народами було змінено кордони. Це закарбувалося в історичній пам’яті як глибока образа і призвело до того, що народи цих держав прагнули нової війни для досягнення «справедливості». Цим скористалися нечесні політики для того, щоби прийти до влади.

Уперше могилу невідомому солдату облаштовано після Першої світової війни в Парижі Прикладом об’єднання завдяки історичній пам’яті стало гасло вшанування жертв Другої світової війни (1939-1945) «Ніколи знову».

Поетична хвилинка На полях Фландрії На полях Фландрії розквітли маки Поміж хрестів, ці квіти — знаки, Де ми спочили; А у небі Птахи співають і далебі, Хоч їх не чути крізь атаки. Нас вбито.. Кілька днів тому Ми вірили, чекали сонця крізь пітьму, Любили нас і ми кохали, тепер ми прах На Фландрії полях. Завершіть за нас битву з ворогами: Передаєм вам слабнучими руками Наш смолоскип; Ви піднесіть його у вись, Бо не намарно жили ми і мріяли колись, А зараз проростаєм маками крізь прах На Фландрії полях. автор Джон Маккрей переклад Павла Береста 1. Які квіти згадані у вірші? 2. Якій темі присвячено цей вірш? Яких історичних подій він стосується? 3. Яке враження справив на вас цей вірш?

Символи маку Інший символ колективної історичної пам’яті — червоний мак — народився у Першу світову війну. Канадський військовий хірург Джон Маккрей на пам’ять про свого загиблого товариша у 1915 р. написав вірш «На полях Фландрії» (Фландрія — регіон Бельгії, де у Першу світову війну розгорнулися жорстокі бої). Після війни використаний у вірші символ — квітка маку — став символом жертв не лише Першої світової війни, а й усіх загиблих у війнах, що відбувалися після 1914 року.

Арт-хвилинка

Інтерактивне завдання

Узагальнюємо вивчене Всі права належать авторам Н2О Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху. Усно дайте відповіді на поставлені питання.

Узагальнюємо вивчене Обговоріть у групі 1. Об’єднайтеся у творчі групи. Уявіть, що ви берете інтерв’ю в учасника/учасниці подій проголошення незалежності України, олімпійського чемпіона/чемпіонки, ветерана/ ветеранки АТО-ООС. Як ви маєте підготуватися до зустрічі? Які питання ви хотіли би поставити співрозмовнику? Працюючи в групі складіть запитання для інтерв’ю. 2. У чому полягає важливість дотримання певної культури пам’яті?

Узагальнюємо вивчене Мислю творчо Відвідайте офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті. Дізнайтеся, якими питаннями займається ця державна установа. У чому полягає значення її діяльності? Підготуйте коротку віртуальну екскурсію сайтом УІНП, представте її в класі. Складіть запитання до матеріалу уроку. Скористайтесь хмаринкою-підказкою. Запропонуйте друзям дати на них відповіді.

Рефлексія Я все зрозумів/ла з уроку Я нічого не зрозумів/ла Урок був нормальний На уроці було не цікаво Урок мені дуже сподобався У мене залишились запитання Всі права належать авторам Н2О