Презентація Історичний портрет Максима Кривоноса

ПРЕЗЕНТАЦИЯпо истории Украинына тему: «исторический портрет максима кривоноса»

План1. Постановка проблеми. 2. Проблема походження Максима Кривоноса.3. Початок НВВ та його роль у Жовтоводській і Корсунській битвах.4. Облога Львова та Замостя як результат полководської майстерності Кривоноса.5. Подальша доля та історичне значення діяльності.6. Список використанної літератури.

Постановка проблемы. Актуальність теми. - Науковий аспект(присвячено Кривоносу наукові статті монографії).- Роль військових кадрів у НВВ, з досвідом та майстерністю ведення бою.- Політичний ( Кривоніс як представник радикалбної частини старшини).- Виховний ( патріотизм та приклад для молоді)Об‘єкт Національно – визвольна війна 1648-1658рр. Предмет Історичний портрет М. Кривоноса, перший період НВВ. Хронологічні межі Верхня хронол. межа 1600р рік народження Кривоноса. Нижня хрон. Листопад 1648р. Смерть Географічні межі всі українські землі Гетьманщини, Правобережна Україна, Польша , р. Жовті Води, м. Корсунь, м. Махнівка, Бар, Немирів, Львів, Замостя, Миропіль. Історіографічний огляд. Народно-державницька течія( М. С. Грушевський Історія України-Руси, Д. Яворницький Історія запорозьких козаків, О. Ефименко)Радянська історіографія ( О. Апанович, В. Голобуцький). Діаспорна історіографія ( Л. Винар – питання походження М. Кривоноса). Сучасна історіографія ( В. В. Кривошея, Ю. А. Мицик, О. Гуржій).

Проблема походження Максима Кривоноса. Герой НВВ українського народу Максим Кривоніс народився близько 1600 р. Точні дані про місце народження та походження відсутні – дискусійне питання. Версії походження :- Шотландська версія - на підставіякої М. Кривоніс народився в Шотландії, а згодом проживавв Україні. Версія базується на анонімному німецькому памфлеті з 1649 року. Вячеслав Липинський вважав Кривоноса≪шотляндським жовніром≫- Українська версія – Кривоніс походив з православного шляхетського роду з м. Вільшани на Черкащині, очолював Черкаський полк( Ю. А. Мицик). Карикатура на Максима Кривоноса (польський памфлет середини 17 століття)

Початок НВВ та його роль у Жовтоводській і Корсунській битвах У визвольну війну Кривоніс вступив уже немолодою, досвідченою, з військовою справою людиною. Цей досвід Кривоніс набув у боротьбі проти турецько-татарських нападників. Ім‘я народного героя пов'язується з самим початком визвольної війни, з подіями, які розгорнулися на Запорожжі в січні — лютому 1648 р. Народна дума розповідає, що в складі прихильників Богдана Хмельницького перебували чотири полковники, а серед них і Максим Кривоніс. Із Запорозької Січі повстанські частини Хмельницького вийшли, маючи тільки три тисячі чоловік. В їх складі був і загін Максима Кривоноса. Під урочищем Жовті Води ( 6 тр. 1648р.) відбулася перша битва визвольної війни, що закінчилася знищенням авангардних військ польсько-шляхетської армії. Картина Івана Гайдука "Максим Кривоніс

Коли керівники цих військ — син коронного гетьмана Стефан Потоцький та комісар Шемберг — розпочали переговори з козаками, делегатом і заложником з боку козаків був призначений Максим Кривоніс разом з другим козаком Крисою. Перебування в польському таборі Кривоніс використав для агітації серед реєстрових козаків і драгунів, силоміць завербованих магнатами з кріпосних. Загітовані Кривоносом козаки і драгуни перейшли до повстанців; згодом і Кривоніс утік з польського табору. Військо Стефана Потоцького вирушило на Чигирин, відбиваючись від татарських загонів Тугай – бея. Максим Кривоніс зайшов у тил Потоцького і коли польська армія проходила повз Княжі Байраки українська кіннота на чолі з Кривоносом розгромило ворожі сили. Битва при желтых водах 6 мая 1648г.

Під Корсунем відбулася (16 травня 1648) в результаті якої були розгромлені основні польсько-шляхетські сили на Україні. Корсунська битва стала сигналом загального повстання по всій країні. Максим Кривоніс виконував відповідальне і складне завдання. На світанку 16 травня польсько-шляхетське військо залишило свої позиції під Корсунем і почало відступати до Білої Церкви, розраховуючи об'єднатися з магнатськими загонами, зосередженими в цьому районі. Дорогу, якою рухалося польське військо, за кілька кілометрів від Корсуня перетинала вузька лісова долина — Горохова Діброва. Саме тут, в урочищі Горохова Діброва, Хмельницький вирішив дати бій численній польській армії. Коли польське військо 16 травня вийшло з невеличкого переліску — то далі перед ним починався крутий спуск. Під час цього сум'яття й хаосу в польському таборі Кривоніс вивів козаків свого загону із засідки і повів їх в атаку. Одночасно за його наказом із засідки вдарили козацькі гармати. . Втікачі поривалися вперед — їх розстрілювали з засідки гармати Кривоноса; Битва при корсуне 16 мая 1648г.

Роль Кривоноса у піднесенні НВВ на Правобережній УкраїніРух народних мас, який дедалі розгортався після корсунської перемоги, потребував допомоги з боку організованої армії для боротьби з великими з'єднаннями магнатських загонів. Для цієї мети Богдан Хмельницький відряджав у райони повстань військові козацькі частини. Для керівництва повстанням на Правобережжі Хмельницький надіслав свого першого соратника, полковника Черкаського полку Максима Кривоноса. Йому належало ліквідувати польсько-шляхетську владу в замках і деяких укріплених містах, де зібралося багато шляхти, котра ховалася від справедливого гніву народу. Кривоніс повинен був організувати розрізнені повстанські загони й перетворити їх у єдине військо, здатне протистояти сильному, добре озброєному великому з'єднанню шляхетських сил під командуванням магната Ієремії Вишневецького, що орудував на Правобережжі. Війська Кривоноса визволили Ладижин, Бершадь, Верхівку, Олександрівку, Тульчин, Вінницю, Умань, Брацлав, Немирів. М. Брідковий. Максим Кривоніс

Н. А. Самокіш. Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким (1934)

Облога Львова та Замостя як результат полководської майстерності Кривоноса. За ухвалою, прийнятою на загальновійськовій раді, українська повстанська армія продовжувала свій наступ на Львів через Збараж, Зборов, Глиняни. 20 вересня головні козацькі сили були вже під Львовом. Облога тривала з 26 вересня по 16 жовтня. І знову вирішальна роль при облозі Львова припала на загін Максима Кривоноса. Ще раз, але вже востаннє, показав Кривоніс свою блискучу майстерність полководця. Незважаючи на тяжке поранення, яке він дістав ще в боях на Правобережжі, Кривоніс сам керував штурмом укріпленого замку на високій горі, що панувала над містом (Високий замок). Здобуття Високого замку вирішило долю Львова. Українське населення подавало допомогу козакам. Міщани з Краківського передмістя повтікали до Хмельницького. Львівський уряд і польський гарнізон капітулювали. Львів. Гравюра .

Подальша доля та історичне значення діяльності. Облога Замостя тривала з 6 по 24 листопада 1648р. Становище української армії при усіх успіхах погіршилося. Настали холоди, спалахнула епідемія чуми. Про смерть Кривоноса скупо відзначив тільки тесть Виговського, канцелярист Михайло Ґунашевський у львівському літописі: Було й повітря ніяке, бо люд мер всюди наголову, навіть в самих військах. Мнозтво їх великоє на дорозіх померло… І той Кривонос, полковник, и іниї многії по звороті от Польські. Чума, що лютувала в країні, поклала в могилу видатного українського народного полководця.

історичне значення діяльностіВійськовий аспект Діяльність Максима Кривоноса як видатного полководця української армії та першого її полковника має велике історичне значення для перебігу першого етапу НВВ, тому що саме він завдяки грандіозним перемогам під Жовтими Водами, Корсуню, Пилявцями та вирішальному внеску при облозі Львова та Замостя заклав переможний фундамент НВВ. Максима Кривоноса - український народний полководець. Політичний аспект. Максим Кривоніс видатний кадровий військовий, представник козацької старшинської еліти, очолював радикальну течію у повстанському таборі, вимагав розширення військових дій, енергійного ведення компанії, розумів, що втрата стратегічної ініціативи приведе до затягування війни, не поділяв думки Хмельницького на дипломатичне вирішення конфлікту. Продовжувати війну до переможного кінця. Виховний аспект справжній приклад для сьогоднішніх кадрових військ у війні на Донбасі, патріотичного виховання молоді. Максим Кривоніс. Скульптур А. Кущ. Бронза, лиття 1995 р.

Список використанної літератури1. Винар Л. Питання походження полковника Максима Кривоноса/Л. Винар. – Альтернатива . – К., 1998. – 121с.2. Грушевський М. С.. Історія України-Руси. / М. С. Грушевський. - Том VIII. Розділ XI. – К., Наукова думка. – 658с.3. Апанович О. "Розповіді про запорозьких козаків/ О. Апанович.- Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1991р. – 254с.4. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 356с.5. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. – т.2. К., Наукова думка . – 347с.6. Смолій В. С., Степанков В. А. Українська національна революція 17 ст.(1648- 1676рр.).- К., Альтернативи . – 398с.7. Полководці Війська Запорозького : Історичні портрети / Редкол. В. Смолій – К., Академія, 1998. – Кн. 1. – 400с.