Презентація "Історія Української Революції 1917-1921 рр. на Чернігівщині"

“Історія Української Революції 1917-1921 рр. на Чернігівщині”

Основні завдання: Здійснити подорож історичними стежками Української Революції 1917-1921 рр. на теренах Городнянщини через призму подій на Чернігівщині, в Україні та Росії. Наблизити історичні факти до наших земляків через пізнаваність місць подій, знайомих імен та прізвищ. Відобразити думки і прагнення населення через використання матеріалів із місцевих джерел(низку повітових та губернських видань, які з’явилися вже в ході революції). Відтворити картини подій без особливої політичної заангажованості.

Початок Української РеволюціїСформовано Тимчасовий уряд.8 березня (23 лютого) 1917 року відбулася Лютнева революція в Петрограді. Цар Микола ІІ зрікся престолу. Закінчилася 300-літня династія Романових. Цар Микола ІІТимчасовий уряд

Економічна ситуація на Чернігівщині в переддень революціїПлоща Чернігівської губернії становила 46000 кв. верст. У складі Чернігівської губернії налічувалося 15 повітів із населенням 261930 чоловік (станом на 1903 р.). На основні продукти харчування запроваджені картки. Місцеві газети друкують списки убитих на фронтах Першої світової війни, що не додавало оптимізму населенню.

Створення Української Центральної Ради (УЦР)Уже на другий день звістка про революцію в Петрограді докотилася до Києва. Українська революція розпочалася відразу після повалення самодержавства. 17(4) березня 1917 року створено Українську Центральну Раду, яка висунула гасло автономії України. Головою обрано Михайла Грушевського.28(15) червня 1917 року було створено Генеральний секретаріат. Це був перший у ХХ ст. український уряд. Його очолив В. Винниченко. Володимир Винниченко (1880-1951 рр.). Політичний і громадський діяч, письменник. Михайло Грушевський (1866-1934 рр.). Політичний і державний діяч, історик, організатор української науки

Зміна влади в ЧерніговіОстаннього Чернігівського губернатора – барона М. Гревеніца усунено від влади рішенням Тимчасового уряду. Губернатор управляв краєм менше року й залишив непогану спадщину: Барон М. О. Гревеніца. Чернігівський учительський інститут. Бібліотека ім. М. В. Гоголя

Діяльність державних установ Чернігова. Тимчасовий уряд в очах чернігівчан став уособленням перемін на краще. Кожна державна установа поспішала висловити підтримку уряду. На посаду губернського комісара було обрано Д.І. Дорошенка. Головною проблемою новопризначеного комісара стала відсутність належного фінансування. Кошти мав виділяти Тимчасовий уряд, але губернська влада їх не отримувала. До самого падіння Тимчасового уряду Міністерство фінансів так і не розрахувалося з чернігівцями. Губернські комісари засипали Петроград телеграмами з проханням про фінансування. Д.І. Дорошенко. Український політичний діяч,чернігівський губернський комісар , дипломат, історик

Події раннього етапу революції на ГороднянщиніМовою архівного джерела: Селяни охоче відгукнулися на заклик про підтримку Тимчасового уряду. Жителі села Дроздовиця підписалися на “Займ Свободи” аж на 1000 руб. і ухвалили кошти передати безпосередньо в розпорядження Петроградського уряду. Жителі Листвену збирали для революції кошти, що складалися із золотих і срібних монет. У Городні у приміщенні школи відбулися збори інтелігенції. Клас було декоровано портретами Т. Шевченка, М. Лисенка та вишиваними рушниками. Учителі одягли український національний одяг. Вони розповідали про поточні події та читали брошуру Б. Грінченка “Якої нам треба школи” українською мовою. Софія Русова, перебуваючи в Олешні, організувала збори селян, на яких пояснювала перебіг подій та радила ставати на сторону України. Софія Русова, український педагог,громадський діяч

Реорганізація влади на Чернігівщині14 березня 1917 року Міністерство внутрішніх справ запропонувало сформувати на місцях губернські, волосні, міські й селищні комітети. Стан ейфорії минав дуже швидко. Революційна хвиля вимагала рішучих дій. На зміну губернаторам прийшли військові комісари, які змінювали один одного. Створювався інститут повітових комісарів. Губернські та повітові комісари мали тісно співпрацювати з комітетами громадських організацій, які рішуче перебирали на себе владу. Військовий губернський комісар. М. Іскрицький. Військовий губернський комісар. Д. Дорошенко. Військовий губернський комісар О. Бакуринський ?

Жителі села Тупичів розібрали зерно із хлібозапасного пункту (хліб брали переважно багатії). На превеликий жаль, досі не відомі документи, за допомогою яких можна реконструювати більш-менш повну картину діяльності бодай одного повітового чи міського комітету, не кажучи про волосні. Залишилися тільки свідчення очевидців: О.І. Бенедика та В. А. Волошки. У жителів села Хрипівка неправильно провели реквізицію підвід (гужовий транспорт забирали лише у середняків).

Український національно-визвольний рух на ЧернігівщиніМихайло Грушевський твердив, що “…велика хвиля визволення поставила перед українським народом великі завдання. Треба було забезпечити волю Україні… діло велике, час такий, якого не було від часів Хмельниччини – упустити його не можна було ”. Ці слова падали на родючий ґрунт: на Чернігівщині було чимало людей, які поділяли погляди голови УЦР. Про себе відкрити заявили товариства:“Громада”“Просвіта”“ТУП( Товариство українських поступовців)”18 березня в Чернігові відбулися українські збори, скликані радою місцевого осередку Ту. Пу, які ухвалили резолюцію: Вільна автономна Україна у складі федеративної Російської республіки. Заснування окремих українських полків. Відкриття українських шкіл.“Заведення української викладової мови у школах Чернігова”Голова Центральної Ради Української Народної Республіки М. Грушевський. У будинку Дворянських зібрань розміщувався осередок відтвореного товариства «Просвіта». У залі будинку Дворянського зібрання вперше було встановлено український національний прапор і виконано гімн «Ще не вмерла Україна».

29 березня 1917 р. українські збори пройшли в Городні. Вони вирішили заснувати “Просвіту” та обрали двох делегатів на Національний конгрес – І. Мохнатка та О. Сілера.8 червня в Чернігові відбувся перший(і останній) Український з’їзд. Історія з’їзду знайшла повне відображення на сторінках “Черниговской земской газеты”. Наприкінці з’їзду пройшли вибори до Центральної Ради. Городнянський повіт представляли Степан Гандиш та Олекса Кривцов.

Встановлення влади Української Народної Республіки«…Моя справа викликала сенсацію: в Чернігові не мали ніяких певних звісток про Київ, чули тільки, що іде страшний бій .» Дмитро Дорошенко. Петроград. 7 листопада(25 жовтня) 1917 року більшовики скинули Тимчасовий уряд. Якщо Лютневу революцію на Чернігівщині сприйняли як свято, то прихід до влади більшовиків був сприйнятий як щось скороминуще. Київ. 19(6) листопада 1917 року . Проголошено Українську Народну Республіку. Чернігів. Губернський комісар Дмитро Дорошенко на засіданні міської думи оголосив про проголошення УНР. Військовий губернський комісар. Д. Дорошенко

Урочистості з нагоди проголошення УНРЧернігів. На майдані перед Спасо-Преображенським собором духовенство всього міста відправило молебень. Перед початком якого було прочитано ІІІ Універсал українською й російською мовами. Д. Дорошенко сказав слово до народу й до вояків,священик обійшов усі лави війська, кроплячи свяченою водою. По молебні відбувся парад. Зі зброєю й під прапорами пройшли усі військові частини. Парад приймав від імені Українського уряду губернський комісар Д. Дорошенко.

Городня. Проголошення нової влади відбулося буденно, у робочому порядку. Але українські сили потрапили в пастку(як у Городнянському повіті, так і по всій Україні) – вони успадкували систему управління, яка швидко деградувала. Відсутність будь-якого фінансування повністю паралізували зусилля місцевого апарату навести лад у повіті. Як наслідок, відбулася велика плинність представників влади. 19 грудня Чернігівська щоденна газета опублікувала інформацію, що губернський комісар Д. Дорошенко передає свою посаду П. Савичу, за його відсутності обов’язки має виконувати Р. Ганжа. Д. Дорошенко. Р. Ганжа. П. Савич. Отже, у відповідальний час губернія залишилася без керманича.

Треба було захищати рідний край. Петербург. Прийнято рішення про наступ радянських військ на Київ. Київ. Полегшуючи наступ радянських військ, київські більшовики розпочали збройне повстання, центром якого став завод “Арсенал”. Чернігівщина. У північні повіти з боку Гомеля ввійшли московські загони голодних робітників під командою Березіна.

Городня. Військової сили в Городні не було. Грудень 1917 року. У рідне місто повернувся штабс-капітан Іван Ремболович, делегат трьох Всеукраїнських військових з’їздів у Києві. Перебіг подій у Городні22 грудня 1917 року. Іван Ремболович швидко створює козацьку сотню, організувавши козаків Городні, Сновська,…26 грудня 1917 року. Городню захопили більшовицькі матроси та арештували частину старшини. Рембалович організовує та озброює козацьку сотню.26 січня 1918 року. Більшовицькі частини несподівано вийшли з Городні в напрямку Чернігова. Загін Ремболовича кинувся навздогін непроханим гостям і цілий час обстрілював їх. Раділи рідні! Раділа мати! Скільки вона виглядала синочка!Софія Ремболович, мати І. Ремболовича. Семен Ремболович, батько І. Ремболовича. Георгій Ремболович(брат І. Ремболовича) з дружиною Лідією Сурмило та дітьми. Олена Ремболович, сестра І. Ремболовича

Чернігівщина. Захищаючи столицю, С. Петлюра вирішив затримати наступ більшовицьких військ на ділянці залізниці Гребінка – Крути. Серед інших військ він надіслав туди курінь, який був сформований із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира(нині – ім. Т. Г. Шевченка) та учнів старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії. Український державний, воєнний та політичний діяч С. Петлюра. Значення бою під Крутами: Було виграно дорогоцінний час. Уряд УНР із Києва переїхав до Житомира. Українська влада встигла укласти Брестський договір і заявити суб’єктність Української держави європейській спільноті. Студенти на станції Крути. Фото незадовго до бою. Бій відбувся 29 січня 1918 року. Невеликий загін студентів і гімназистів відірвався від своїх, потрапив у полон і був розстріляний.

Городня. В Україну (за згодою Центральної Ради) прийшли німці. Іван Ремболович свідчив: “…Німці ні в чому нам не перешкоджали, усі військові магазини ми забрали під свою охорону…”Київ. Сталася трагічна помилка Центральної Ради – розпуск Вільного козацтва. Городня. Козацьку сотню розпускати не поспішали. Київ. Гетьманом України проголошено Павла Скоропадського, який видав наказ про часткову демобілізацію – на службі у Збройних силах Української держави залишалися старшини, нагороджені Георгіївським хрестом або Георгіївською зброєю. Городня. Цим вимогам Ремболович не відповідав, тому був звільнений у запас. Городнянське вільне козацтво почало називатися Охоронною сотнею. Городня. Літо 1918 року. Розформовано й Городнянську охоронну сотню.І. Ремболович. Український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України П. Скоропадський

Городня. Листопад 1918 року. Німецькі війська вже не охороняли кордони УНР – вони поверталися додому (у Німеччині відбулася революція, повалено владу німецького кайзера). Іван Ремболович на прохання повітового старости почав формувати військову частину. Творили її для протидії більшовицьким військам, які виступали з-під Гомеля. З грудня 1918 року. Начальник Городнянського повіту дав наказ опанувати село Дроздовицю – центр комуністичних повстанців. У бою загін Ремболовича отримав поразку. Козаки залишили його на поталу більшовикам. Тільки дивом Івану Ремболовичу вдалося врятуватися.18-19 грудня 1918 року. Городню зайняли більшовики. Було розстріляно сотника Михайла Ждановича, братів Миколу й Михайла Іванових, поручика Михайла Титова, полковників Римшу й Тарасевича, священика Самойловича та його сина.1 січня 1919 року .Іван Ремболович прибився до 20-го кінного Павлоградського полку, який відступив до Києва.Іван Ремболович

Київ. 27 січня 1919 року в Києві було оголошено евакуацію. “Грізна” Директорія залишала столицю без бою, тікаючи від Красної армії на Поділля. Готель «Савой» у Вінниці, де 1919 року перебувала Директорія УНР

PS. Давно помічено, що найточніше сутність доби можна передати засобами поетичного слова: Ще тільки блиснув промінь воліКрізь чорні хмари та туман,Ще не заграв на нашім поліНа нас отрутою обман. Кругом на стогнах, на руїнах. Кипить бурхлива суєта. В непевних мріях та картинах. В туманах губиться мета.І кров’ю скроплена країна. Синів готує до хреста. Грицько Чупринка. Український поет Г. Чупринка

Дякуємо за увагу!