Презентація "Іван Карпенко-Карий. Життєвий шлях письменника. Багатогранність діяльності. Загальна характеристика творчості"

70-90 роки ХІХ ст. для духовного розвитку України виявилися надзвичайно складними. Протистояти жорстокому наступу урядових антиукраїнських тенденцій (згадайте, які ви знаєте горезвісні укази? Після скасування кріпосного права відбулося різке розшарування селянства, яке було зайняте або виживанням, або каторжною працею. У місті розорені хлібороби поповнювали ряди пролетаріату, деградували морально. І змінити ситуацію на краще у той час могли тільки інтелігенти-патріоти. Про національні інтереси дбали письменники, проте вони не могли охопити найширших верств населення. На часі стала поява національного театру, адже саме Україна відзначалася розмаїттям талантів співаків і акторів. Серед них були люди, яким притаманна висока національна свідомість. Наприклад, визначний комік Карпо Соленик (1811 – 1851) виступав в Харкові та Одесі. Театр «корифеїв», який постав на українських теренах вагомо, професійно й зримо, — це унікальне явище в історії світового сценічного мистецтва.

Сини і дочки України, передусім брати Тобілевичі. Іван Карпенко – Карий (1845-1907), Микола Садовський (1856-1933), Панас Саксаганський (1859-1940) створили спочатку аматорські, а згодом — професійні театральні трупи і зробили сцену фундаментом морального і патріотичного виховання широких верств народу.

Брати Тобілевичі:Іван Карпенко – Карий (1845-1907), Микола Садовський (1856-1933), Панас Саксаганський (1859-1940)

Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська (обидва молодші брати і сестра обрали собі театральні псевдоніми Садовських — дівоче прізвище матері Євдокії Зіновіївни, а Панас — псевдонім Саксаганський — на честь містечка Саксагань, звідки мати була родом).

Юний Іван Карпенко - Карий

ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ПИСЬМЕННИКА

Любов до театру. Молодий Іван Тобілевич, скінчивши чотирикласну школу в місті Бобринці, заради шматка хліба мусив поступити до губернської канцелярії як урядовець. Але справа українського театру не переставала хвилювати серце молодого чиновника. З Бобринця Іван Тобілевич ішов до Єлисаветграда пішки шістдесят верст, щоб побачити видатного англійського трагіка Олдріджа, який грав того вечора в трагедії Шекспіра "Отелло". Так само не боявся він ні труднощів дороги, ні інших невигод, коли в Єлисаветграді гастролювали столичні російські трупи за участю першорядних артистів. Та начальникам і співробітникам не подобалась його любов до українського театру, викликала обурення. Кінець-кінцем за "підрив державних устоїв" Івана Тобілевича звільняють з посади.

Усі діти Івана Карпенка – Карого одержали гарну освіту: Назар став інженером-хіміком, Юрій, будучи студентом у Львові, заприятелював з родиною Івана Франка, Орися (Ярина) та Марія здобули освіту у стінах Паризької Сорбонни. З усіма дітьми були теплі, задушевні стосунки.