Презентація "Кам'яна могила - підземний ермітаж Приазов'я"

Кам'яна Могила – підземний “ермітаж” Приазов'я Петрогліфи Кам'яної Могили

“Они ушли, Имена их исчезли вместе с ними, Но писания заставляют Вспоминать их…” (Папірус Древнього Єгипту).

Острів в степу

Свідки історичного минулого Ріка Часу в малюнках і скульптурі донесла до нас віяння і досягнення людини далекого минулого. Все, що ми сьогодні маємо, чого ми досягли у вік технічного прогресу, було закладено в глибині тисячоліть.

Феномен Приазов'я Приазовський степ має свої особливі прикмети. Неподалік від Мелітополя в долині ріки Молочної розташований унікальний в історичному та геологічному планах пам'ятник природи – Кам'яна Могила.

називають бугор, який складається з величезних куп пісковика, розташований на правому березі ріки Молочної... Нагромаджене тут природою каміння, то здіймаючись із Землі вертикально, то схиляючись в протилежні боки, утворює начебто навіси”. (П. І. Кеппен). “... Кам'яна Могила, так в Мелітопольському уїзді Яка вона – Кам'яна Могила?..

Гіпотези виникнення Одна із гіпотез передбачає космогенне виникнення цього надзвичайного феномену. Існує ще одна точка зору, відповідно до якої Кам'яна Могила ідентифікується як святилище протошумерів. Відповідно третьої гіпотези – Кам'яна Могила - це останок піщаника Сарматського моря.

Дослідники Кам'яної Могили Перші відомості про дивовижний пам'ятник природи та первісної культури відносяться до 1778 року, коли за часи російсько-турецької війни А. В. Суворов поблизу пам'ятника призначив пост з 14 козаків для охорони поштового тракту. Розгадкою петрогліфів з 30-х років XIX сторіччя почали займатися багато вчених: Кеппен П. І. (1837 р.), Веселовський М. І. (1890-1893рр.), Бадер О.Н. (1936-1938рр.), Даниленко В. Н. (1934-1935рр., 1947-1949рр.), Рудинський М. Я. (1951-1957рр.).

Сучасний етап у дослідженні пам'ятника Дослідник Кам'яної Могили з 1955 року, доктор історичних наук, директор заповідника “Кам'яна Могила” – Борис Дмитрович Михайлов.

“Письмо из прошлого” В пещере колышутся тени, под сводами вьётся дымок Художник, присев на колени, берет из костра уголёк. А что он на камне рисует? Тут мамонт, а там носорог Он хочет чтоб этот рисунок ему на охоте помог. Из листьев и трав, и кореньев он делает краски свои И в них оживают олени и клином летят журавли. Глядят с восхищением дети на дивное это письмо, Теперь, через много столетий, они прочитали его.

Кам'яні шедеври Говорить Дарайавуш цар: “Ти, який у дні прийдешні побачиш цей напис... або ці малюнки, - не руйнуй їх, а оберігай, доки зможеш! ..” З напису перського царя Дарія (VI ст. до н. е.).

Серед багаточисельних пам'яток древнього мистецтва на просторах Євразії особливе місце займають петрогліфи Кам'яної Могили. Хронологія наскельних зображень Кам'яної Могили охоплює величезний період від XXIV – XXII тисячоліть до н. е. до X – XII віків н.е. Серед більшості малюнків, розташованих на фоні лінейно-геометричних композицій, добре простежуються зображення людини, диких і домашніх тварин. В гротах і печерах унікального бугра - на стелях і стінах – відображено деякі форми господарства, соціально-економічну структуру та духовну культуру первісного суспільства.

“Письмена” Кам'яної Могили В комплексах петрогліфів Кам'яної Могили особливе значення займають багаточисельні буквені знаки, які дуже нагадують древні “письмена”, відомі в деяких алфавітах Дворіччя, Середземномор'я, Ассирії, Древнього Вавилона та інших народів. В наш час відомо близько 130 таких написів-панно, розміщених на стінах і стелях печер та гротів Кам'яної Могили та архів із 130 кам'яних табличок.

Головні відкриття А. Г. Кіфішина Головне його відкриття – встановлення давності написів. Використовуючи списки династій шумерських царів, А. Кіфішин дійшов висновку, що найбільш давні “письмена” датуються XII тисячоліттям до н.е. Це при тому, що найперші писемні свідчення датуються не раніше VII – V тисячоліттями до н.е. Крім того, Кіфішин наводить маловідомі історичні свідчення, що шумерські племена прийшли в Азію з берегів Азовського моря.

Висновки вчених Борис Михайлов : “... “письмена” Кам'яної Могили, переконують нас у тому, що наші предки були першим на Землі грамотним народом”. Вірогідніше за все, вони знали різновиди піктографічного та рахункового письма, відомого в інших народів на ранніх етапах розвитку древнього суспільства.

В історії вивчення Кам'яної Могили до теперішнього часу залишається комплекс малюнків та письмен ще нерозгаданий наукою. Це стосується деяких зображень на “кінських плитах”, петрогліфів скіфської культури і деяких інших сюжетів. Залишається чекати подальших досліджень Кам'яної Могили, які допоможуть знайти відповіді на існуючі таємниці... Післямова

Б. Д. Михайлов. Петроглифы Каменной Могилы на Украине, ИПК «Запоріжжя», 1994; Анри Лот. В поисках фресок Тассилин – Аджера, «Искусство», 1973; Лев Успенский. По закону буквы, Москва «Молодая гвардия», 1979; Віктор Драчук. Дорогами тисячоліть, Київ «Веселка», 1978; Віктор Драчук. У пошуках загадкових зображень, Київ «Веселка», 1972; Юрій Канигін. Шлях аріїв, Київ «А.С.К.», 2003; Бесіди із співробітниками музею “Кам'яна Могила” (Ганна Федорівна Гришута). Використані джерела: