Народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка на Київщині.
Номер слайду 3
У віці 6–7 років навчилася читати. На сімейній раді було вирішено не віддавати дівчинку до школи, щоб зекономити на одязі та взутті. Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займаися.
Номер слайду 4
«Украла у матері кусочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік — і там те саме. А тоді виперу той кусочок полотна — і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилась на той малюнок, і сміялась… От мене на цьому вчинку і застали батько та мати. Малюнок мій зірвали і кинули в піч… Шкода мені, що природа так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до малювання.
Номер слайду 5
Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугіль. Художниця протягом всього життявиборювала право малювати. Згодом батько згоджується на заняття дочки малюванням.
Номер слайду 6
Дуже хотіла Катерина Білокур здобути художню освіту. Але на навчанняїї не прийняли через відсутність документа про закінчення школи. Катерина не зламалася, малювати не кинула, незважаючи ні на що. Навіть ще завзятіше взялася за роботу і опановувала непросте ремесло художника самотужки.
Номер слайду 7
Творчість художниці із села Богданівки належить до найкращих надбань української культури двадцятого століття. Диво-картини Катерини Білокур експонуються в музеях України. У Яготині відкрито Картинну галерею на її честь. Перед входом до неї встановлено пам’ятник художниці. У селі Богданівці відкрито садибу-музей імені Катерини Білокур. Біля хати — пам’ятник, споруджений скульптором Іваном Білокуром, племінником художниці
Номер слайду 8
Щоб малювати картини, які, як вона сама казала, народжувалися у неї «в голові», Катерина Білокур використовувала усе, що було під рукою. Дівчина навчилася робити пензлі, вибираючи волосинки із котячого хвоста, і фарби – із усіх барвників, які давала природа.
Номер слайду 9
Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Парижі. Там їх побачив Пабло Пікассо і сказав захоплено: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».