Презентація. Казкові квіти Петриківки.

Казкові квіти Петриківки Підготувала: Лебеденко С.В., вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії

… Їхали бояри рядочком Та й попід вишневим садочком, Зломили квіточку зелененьку, Кликали Марієчку молоденьку: - Ти йди, Марієчко, з нами, Дамо тобі квіточку з перами, Ще й з золотими краями… З весільної пісні

Петриківка – селище міського типу, центр Петриківського району Дніпропетровської області.

Петриківський розпис – унікальний вид розпису на деревині чи папері. Основу розпису складають рослинні мотиви

“Зернятко” є основним елементом народного петриківського розпису. Уздовж вертикальної лінії пензликом наносять мазки –”зернятка”, схожі на краплі води. Тримати пензлик вертикально, мазок повинен бути овальної форми.

Уздовж вертикальної лінії наносять такі ж мазки – “зернятка”, але під гострим кутом відносно лінії. Необхідно навчитись робити ці мазки легко, однакової форми.

Уздовж вертикальної лінії наносять пензликом мазки на однаковій відстані один від одного під гострим кутом. Тримати пензлик треба кінчиком угору, щоб вусик «зернятка» тягнувся догори, а овальна форма мазка була біля лінії.

Кінчик пензлика опускають біля вертикальної лінії. Витягуючи тонку лінію вусика, легким поворотом пензля роблять «кривеньке зернятко». Цю вправу треба навчитись виконувати впевнено, з легкістю.

Обабіч вертикальної лінії під гострим кутом наносять «зернятка», розташовуючи мазок проти мазка. Оволодіння цією вправою наближає до зображувальних елементів петриківського розпису, наприклад, травички, билинки тощо.

Обабіч вертикальної лінії під гострим кутом наносять «зернятка» з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. Цей малюнок нагадує зображення колоска.

Обабіч вертикальної лінії наносять «кривенькі зернятка» з видовженими вусиками, утворюючи майже однакові групи з таких мазків. Інтервали між групами бажано робити теж однакові. Малюнок вправи нагадує пірчасте листя.

З двох мазків «кривеньке зернятко» роблять напіврозкриту квітку — «пуп'янок». Мазки сполучають округлою частиною так, ніби вусики тягнуться з однієї точки. Бажано розташовувати «пуп'янки» на однаковій відстані, повертаючи їх вусиками щоразу в протилежний бік.

Кожний «пуп'янок» роблять з двох більших «кривеньких зерняток» та двох менших мазків «зерняток», які розміщені всередині. Готові елементи сполучають тоненькою хвилястою лінією.

Повторюють вправу з тією відмінністю, що пірчасте листя наносять пензликом обабіч хвилястої сполучної лінії. Орнамент вправи є типовим для петриківського розпису. Його називають «хвилька», «бігунець», «бігунчик» або «фриз».

Із спарених «кривих зерняток» роблять своєрідну квітку, сполучивши до центра три пари «кривих зерняток». Необхідно звернути увагу на розмір квітів, відстань між ними, колір.

Завдання цієї вправи об'єднує в собі попередні. Треба намалювати новий «бігунець», що складається з трипелюсткових квіток. Квіти сполучають легкою хвилястою лінією, обабіч якої розташовують листки з довгими вусиками. Необхідно навчитись виконувати цю вправу легко, невимушене.

Із спарених «кривеньких зерняток» малюють трипелюсткову квітку. Вусики кожного мазка спрямовані до центра квітки. Бажано, щоб усі елементи були однакові за розміром.

Повторюють попередню вправу, додаючи в кожну пелюстку по два мазки — «зернятка». Під вусиками кожної квітки малюють «зернятка», розташовуючи їх симетрично до центра. Утворюється зовсім нова квітка. Сполучивши квітки хвилястою лінією, мають ще один «бігунець» .

Вправа аналогічна попередній, але ускладнюється тим, що тоненьким пензликом роблять маленькі мазки — «зернятка» всередині кожної квітки, повторюючи напрям до центра вусиків основних пелюсток. Обабіч хвилястої лінії наносять пірчасте листя, витягуючи вусик кожного «кривенького зернятка».

Приклади декоративного розпису

Бажаю вам успіхів!