Презентація "Київська держава за часів Ярослава Мудрого"

Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого

882р. – захопив владу у Києві. За свідченням літописця, у 912р. від укусу змії загинув. Померти має від свого коня. Його боялися й шанували за відвагу. В народі прозваний «Віщим». Впізнай героя

Після смерті князя Олега править Русю. Його знищило плем’я, що називалося древлянами. Засновник князівського роду Рюриковичів.

Дружина Ігоря, почала правити 945р. Вперше відвідала візантійського імператора. Вона була розсудливою і мудрою. Було проголошено Святою. Літописець називав її «наймудрішою серед усіх людей».

Починаючи військові походи із висловом «Хочу на вас іти». Посів Київський стіл 964р. Літописець писав «Сам був хоробрий і легкий». Син Князя Ігоря та Княгині Ольги.

Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. У 988 році охрестив Русь.

4 Доберіть до імен князів їхні характеристики.1. ОЛЕГ А)«Перший запорожець на Київськім престолі.»2. СВЯТОСЛАВ Б)Об’єднанння Північної та Південної Русі.3. ОЛЬГА В)Хрещення Русі4. ВОЛОДИМИР Г)Уроки, погости

На попередніх уроках ви ознайомилися з життям і діяльністю князя Володимира Великого. Давайте побудуємо «Вежу добрих справ». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи України Русі. Уявіть себе літописцями, давайте створимо перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив у період свого правління.

А як ви розумієте слово «Мудрий»? Ярослав Мудрий. За всю історію людства тільки трьох правителів удостоїли звання Мудрий. Це візантійський імператор Лев VI , французький король Карл V та київський князь Ярослав. Своє прізвисько князь отримав через п'ять століть після смерті. 2008 року у проекті «Великі Українці» на телеканалі «Інтер» переміг князь Ярослав Мудрий. Син Володимира Хрестителя, великий князь Ярослав Мудрий – перший правитель Русі, якого сучасники назвали царем.

Останні роки життя Володимира не були спокійними. Проти нього повстали сини: прийомний син Святополк, прозваний народом «Окаянний» з а вбивство своїх братів, та рідний син Ярослав, який з десяти років був посаджений батьком у Новгороді. Старий Володимир почав готувати похід для вгамування не непокірного сина Ярослава, але раптова смерть не дала йому здійснити свої наміри. Звістка про смерть батька приголомшила Ярослава. Він скликав віче, на якому повідомив новгородцям про те, що вночі отримав від своєї сестри. Представили грамоту про смерть батька і затвердження на київському престолі брата Святополка, який, прагнучи посилити свою владу, убиває братів Бориса, Гліба, Святослава. Забувши давні кривди, новгородці зголосилися допомогти князеві в його боротьбі з братовбивцею, як сповіщає літописець, Ярослав зібрав у Новгороді тисячі варягів та сорок тисяч інших воїнів і виступив проти Святополка.

· Зібравши військо, Ярослав вирушив на Київ. Вирішальна битва відбулася влітку 1019 р. на річці Альті під Переяславом, у ній переміг Ярослав. У 1023р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав правив у Києві, а Мстислав – у Чернігові. (Було створено дуумвірат)Після смерті Мстислава у 1036р., Ярослав, за словами Нестора, став «самодержцем Руської землі».