Презентація "Кінезіологія, як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з психофізичними порушеннями"

КЗО «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР №9 «ДОР»ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПІДГОТУВАЛА ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД КУЧЕРЕНКОСВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА«КІНЕЗІОЛОГІЯ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ»style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

Останнім часом спостерігається збільшення кількості дітей з різними порушеннями в розвитку, збільшилася кількість дітей із загальним недорозви-ненням мовлення та психофізичними порушеннями. Для подолання у таких дітей мовленнєвих порушень та попередження розвитку патологічних станів необхідно зміцнювати їхнє психічне здоров’я і проводити комплексну психо-корекційну роботу. Однією зі складових елементів такої роботи є кінезіологічна корекція. Кінезіологія – це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я через певні рухові вправи. Це своєрідна «гімнастика мозку». З її допомогою процес навчання і виконання будь-якого виду діяльності стає ефективнішим. Завдяки «гімнастиці мозку» організм координує роботу правої та лівої півкуль, розвиває взаємодію тіла й інтелекту. ПІВКУЛІ МОЗКУ ЛЮДИНИ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ПЕВНІ ФУНКЦІЇ:права півкуля головного мозку – гуманітарна, образна, творча — відповідає за тіло, координацію рухів, просторове і кінестетичне сприйняття;ліва півкуля головного мозку — математична, знакова, мовленнєва, логічна, аналітична — відповідає за сприйняття слухової інформації, постановку мети і побудову програм

Основна мета кінезіології: розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності. Кінезіологічні вправи допомагають подолати стресові ситуації, поліпшити роботу мозку і всього тіла, сприяють гармонійному розвитку особистості та її творчої самореалізації. Розтягування, дихальні вправи, окорухові вправи, вправи для розвитку дрібної моторики, масаж, вправи на релаксацію поліпшують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам’ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій. Вправи кінезіології спрямовані на збереження здоров’я дітей, корекцію та профілактику відхилень у їхньому розвитку. Кінезіологія актуальна ще й тому, що на сьогодні її використовують як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з психофізичними порушеннями. У таких дітей обмежені можливості пізнавальної діяльності. Вони відстають у розвитку словесно-логічного мислення, не опановують аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення. У них недостатньо розвинена дрібна моторика, порушена координація рухів. Отже, кінезіологія – це наука про розвиток головного мозку через рух. ЗАВДАННЯ КІНЕЗІОЛОГІЇ:розвиток між-півкульної взаємодії;синхронізація роботи півкуль;розвиток дрібної моторики;розвиток здібностей;розвиток пам’яті, уваги, мислення;розвиток мовлення.

Кінезіологія – дуже цікавий і ефективний метод роботи. Розвиток інтелекту безпосередньо залежить від сформованості півкуль головного мозку та їхньої взаємодії. Зважаючи на це, дуже важливо застосовувати на практиці методи і прийоми кінезіології, що дають змогу «тренувати» мозок у дітей з психофізичними порушеннями. Для досягнення позитивних результатів у напрямку логопедичного корекційного впливу та спрямованості педагогічного процесу доцільним є використання різних методів кінезіології, показаних на схемі. Взаємозв'язок моторної і мовленнєвої зон виявляється в тому, що людина, яка вагається з вибором відповідного слова, допомагає собі жестами, і навпаки: зосереджено малюючи або пишучи, дитина мимоволі висовує язик. Оскільки існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність мовленнєвої та моторної діяльності, то за наявності мовленнєвого дефекту в дитини особливу увагу звертають на розвиток дрібних рухів пальців рук, що позитивно впливає на функціонування мовленнєвих зон кори головного мозку. Кінезіологія стимулює інтелектуальний розвиток і моторику дитини. Кінезіологічні вправи покращують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють поліпшенню запам'ятовування, підвищують стійкість уваги. КІНЕЗІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ:логоритміка; кінезіологічні ігри та вправи; вправи з елементами масажу біологічно активних зон; серія розвивально-дидактичних ігор «Мандрівки веселих м'ячиків».

Використовуючи кінезіологічні ігри та вправи, ми готуємо органи мовлення та слуху дитини до сприймання і правильної вимови звуків; для початку гри; для розвитку мовного дихання й ритмічного мовлення, промовляючи їх разом з ритмічним плесканням у долоні; для формування правильної звуковимови: автоматизації та диференціації різних звуків. Вправи на релаксацію м’язового тонусу корисні в роботі, бо в стані спокою мовлення вільне, плавне. А цей стан забезпечується загальним м’язовим розслабленням. Ефективним впливом на стан м'язового тонусу дитини з різними психо-моторними та мовленнєвими порушеннями є масаж і самомасаж. Масаж впливає на зовнішні тканини, а рефлекторним шляхом – на внутрішні системи та органи, прискорює процеси регенерації тканин, нормалізує дихання, діяльність серцево-судинної і травної систем. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ РЕЛАКСАЦІЇ М’ЯЗОВОГО ТОНУСУІ етап релаксації: розслабляються великі м’язи рук, ніг, тулуба, шиї. ІІ етап – розслабляються м’язи артикуляційного апарату. ІІІ етап – релаксація всіх м’язів відбувається за навіюванням.

Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища, знижують захворюваність і роблять життя дитини безпечнішим завдяки розвитку таких якостей, як спритність, сила, гнучкість; вони поступово привчають дитину витримувати навантаження, проявляти волю; здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями і постояти за себе в непростому житті. Вправи можна проводити у будь-який час як динамічні паузи або як частину заняття. Час проведення – 3–5 хвилин, у цілому це може становити до 25–30 хвилин на день. Діти мають точно виконувати рухи і прийоми. Вправи проводять у доброзичливій обстановці стоячи або сидячи за столом. Для поступового ускладнення вправ можна використовувати. ВАЖЛИВІ МОМЕНТИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ КІНЕЗІОЛОГІЧНИХ ВПРАВпроводити кінезіологічні вправи можна лише під час «стандартного» навчання, творчу діяльність переривати кінезіологічними вправами недоцільно;якщо діти мають інтенсивне розумове навантаження, то комплекс вправ краще проводити перед заняттям;кінезіологічні вправи мають як негайний, так і кумулятивний, тобто накопи-чувальний ефект;під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни, у разі інтенсивнішого навантаження – значні зміни.

Кінезіологічні вправи поліпшують увагу і пам'ять, формують просторові уявлення. Заняття спрямовані на подолання патологічних синкінезій, усувають дезадаптацію в процесі навчання, гармонізують роботу головного мозку. Всі вправи потрібно виконувати разом з дітьми, поступово ускладнюючи і збільшуючи час і складність. Кінезіологічні вправи повинні проводитися систематично в спокій-ній, доброзичливій обстановці. Комплекс вправ може бути проведений на початку запланованих занять, тоді діти легше включаються в роботу, у них поліпшується настрій, підвищується мотивація до засвоєння навчального матеріалу. Комплекс вправ може бути проведений посередині занять в якості фізкультхвилинки. Це знімає напругу, підвищує працездатність, сприяє пере-ключенню дітей на інший вид діяльності. ЦІЛІ КІНЕЗІОЛОГІЧНИХ ВПРАВ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХРозвиток міжпівкульової спеціалізації. Розвиток міжпівкульової взаємодії. Розвиток комісур (міжпівкульних зв'язків). Синхронізація роботи півкуль. Розвиток дрібної моторики. Розвиток здібностей. Розвиток пам'яті, уваги. Розвиток мовлення. Попередження дислексії і дисграфії.

На кожнім логопедичнім занятті варто використовувати кінезіологічні вправи. Але з дітьми, які мають психофізичні порушення, неможливо провести весь комплекс вправ відразу, так як у дітей слабо розвинені просторові уявлення, часто вони не можуть показати праву або ліву руку або ногу. Тому дуже зручно проводити такі заняття, стоячи в колі. Але це не завжди зручно, так як педагогу-логопеду варто стояти до дітей обличчям. Доцільно знайомити дітей із вправами в спосіб, наданий на схемі: ПРИКЛАД ЗНАЙОМСТВА ДІТЕЙ З КІНЕЗІОЛОГІЧНИМИ ВПРАВАМИ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ1. Педагог стає спиною до дітей, піднімає праву руку і просить їх підняти праву руку. 2. Потім варто попередити дітей, що зараз педагог-логопед повернеться до них обличчям і його права рука буде знаходитися з іншої сторони. 3. Логопед повертається до дітей обличчям, тримаючи праву руку піднятою. У цей момент можлива зміна руки у деяких дітей. Тут дуже важливо зупинитися і попросити дитину поміняти руку. Іноді необхідно знову повернутися до дітей спиною і все повторити знову. 4. Коли у всіх дітей буде піднята права рука, треба показати, як права долонька торкається до піднятого лівого коліна. Тренують дітей в цьому русі 5-10 разів. 5. Потім таким же чином діти вчяться з'єднувати ліву долоньку з правим коліном. 6. Діти пробують виконати вправу цілком, тобто торкатися поперемінно правою рукою до лівого коліна і навпаки. 7. На розучування однієї вправи йде від 2 до 10 занять. 8. Наступну вправу починають освоювати тоді, коли діти добре вивчають першу.

Основною вимогою до кваліфікаційного використанню спеціальних кінезіологічних комплексів є точне виконання рухів і прийомів. Кінезіологічні заняття дають як негайний, так і кумулятивний (накопичувальний) ефект для підвищення розумової працездатності та оптимізації інтелектуальних процесів. ВИКОРИСТОВУВАНІ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ«Ледачі вісімки» Вихідне положення: стоячи або сидячи. Витягнути руку вперед, зігнути в лікті, підняти великий палець руки на рівень перенісся, описувати вісімки в горизонтальному полі бачення. Стежити при цьому за рухом великого пальця, тільки очима. Малювати вісімки справа наліво і зліва направо, зверху вниз. Вправи виконується 8-10 раз. Варіант виконання вправи: витягнути руки перед собою, долоні з'єднати в замок, малювати знак нескінченності зліва-направо і справа наліво.«Дзеркальне малювання». Вихідне положення: на дошці або на чистому аркуші паперу, взявши в обидві руки по олівцю або фломастеру, одночасно малювати дзеркально-симетричні малюнки.«Думаючий капелюх». Вихідне положення: Стоячи, обидві руки лежать на лобі. Потім одночасно обидві руки рухаються з чола до потилиці. Повторити 5-6 разів.«Сова». Вихідне положення: Стоячи. Лівою рукою взяти м'язи правого плеча, голову повернути праворуч. Одночасно: долоня щільно стискає м'яз, шия вперед, очі широко відкриваються, губи витягуються в трубочку, на видиху вимовити: «У-у-ух!». Повторити 5-6 разів. Поміняти руку і зробити ті ж рухи.«Перехресні руху». Вихідне положення: Стоячи, ходьба на місці. Під час ходьби на місці доторкатися долонею правої руки до коліна лівої ноги, а долонею лівої руки – до коліна правої ноги. Зробити 8-12 таких кроків.

Отже, використання методів кінезіології в корекційно-розвивальній роботі з дітьми, які мають психофізичні, інтелектуальні та мовленнєві порушення, дозволяє спеціалістам-логопедам досягти суттєвих результатів: у дітей розвивається творча уява й цілісне сприймання, зростають показники рухової пам'яті. Завдяки систематичному втіленню методів кінезіології скоротиться термін корекційної роботи, підвищиться якість навчально-виховного процесу, налагодиться наступність у роботі всіх спеціалістів, зацікавлених у корекції мовлення дітей, що сприятиме соціалізації вихованців, адаптації їх до життя в соціумі. ВИКОРИСТАННЯ КІНЕЗІОЛОГІЧНИХ ВПРАВ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ ДОЗВОЛЯЄ:розвинути у дітей увагу, пам'ять, наочно-образне мислення; опанувати елементарні ритмічні структури і на їх основі створити передумови для засвоєння просторових уявлень; засвоєння фонетичної сторони мовлення, розширити пасивний та активний словник; удосконалити знання про об'єкти і явища навколишнього світу; сформувати здатність до формулювання самостійних висловлювань;підвищити мотивацію дітей у роботі з виправлення звуковимови та розвитку мовлення.