Презентація "Класицизм". Костюкова В.М., Шпонька М. 2022. Мистецтво 10-11 кл. За підручником Масол Л. М.

Класицизм. Вчитель Київської спеціалізованої школи № 260 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури. Костюкова Валентина Миколаївна 2022 Підготував матеріал : учень 11-Б класу Шпонька Максим. Київської спеціалізованої школи № 260 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури

Означення терміну. Класици́зм  — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі  XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції ( XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для класицизму важливим був принцип свободи вибору — необмеженість власного, суб'єктивного трактування історичних форм. Церква Валь де Грас у Парижі, 1645—1665 рр. (арх. Франсуа Мансар).

Класифікація, періодизація і місцеві школи класицизму. Місцевий варіант класицизму отримав поширення у Британії. Він був настояний на впливах творів Андреа Палладіо, але швидко втратив експериментальний характер і переродився у сухий і нудний академізм;Навпаки, класицизм в архітектурі  Російської імперії мав витоками як італійські, так і французькі джерела, та в країні роками працювали як французькі, так і італійські, шведські архітектори. Вони суттєво підняли рівень імперської архітектури як у містах, так і в сільських садибах привілейованого стану імперії — дворянства. Менше розповсюдження класицизм мав в російському живопису, більше в графіці,  модах, та надгробках і монументах;Просвітницький класицизм. Андреа Палладіо (1505-1580) – засновник класицизму.

Класифікація, періодизація і місцеві школи класицизму. Класичний історизм (з використанням ордерів) належали: неоренесанс у різних національних варіантах (італійський, французький, німецький), неоеллінізм і французький т. зв. «стиль Другої імперії». Романтичний історизм — новий розвиток стилю Шинкеля пов'язано з поразкою Наполеона в 1815 році — саме тоді архітектори задумалися про необхідність створити стиль, який відображає перемогу і торжество німецького націоналізму. І Шинкель створює новий стиль, заснований на класичних традиціях, але демонструє ідеалістичні ідеали та торжество військової доблесті[2]. До романтичного напрямку відносяться стильові спрямування, що виникли у результаті інтерпретації мотивів середньовічної, східної та народної архітектури: «аркадний стиль», неоготика, неороманізм, неовізантизм, швейцарський та орієнтальний стилі, а у кінці ХІХ ст. — перші стилізації українського та польського народного зодчества. Пізній класицизм. Строгий класицизм (1780 — 1790). Готична церква Сен Есташ, Париж. Західний фасад в стилі класицизм 18 ст.(арх. П'єр-Луї Моро-Депрео).

Недоліки стилю. До недоліків стилю класицизм і його нащадка академізму належать приреченість до постійних повторів вироблених зразків, швидке падіння в стереотипні рішення, консервація рішень. Жорстка заданість переходила в класицизмі в надісторичність, в ігнорування сучасності. Адже задовго до цього вже вироблені ідеально прекрасні форми та пропорції. Залишається лише їх наслідувати, бо виникає ілюзія причетності до ідеальної краси та вічності. Бертель Торвальдсен. Ганімед годує орла Зевса. Копенгаген, Данія.

Недоліки стилю. У живопису виникає низка Венер, Ганімедів, Аполлонів, йде процес постійного відтворення сюжетів античної міфології чи історії. Стиль виходить із хибної тези абсолютного ідеалу, вже виробленого в античні часи. Доходило до механічного, некритичного переносу вже створених проєктів з однієї кліматичної зони до іншої. Серед таких прикладів — копії італійської вілли Ротонда — в Британії, Палладіїв міст у парку Царського Села тощо. Міст був скопійований з проєкту Андреа Палладіо архітектором В. Неєловим і вибудований в 1772—1774 роках. Реакцією на помірковану, малоемоційну архітектуру класицизму стають романтичні течії — псевдоготика, шинуазрі, туркоманія, єгиптоманія, що охопили практично всі країни Західної Європи. Це і дозволяло досягти різноманітності та відійти від нудного, монотонного використання одноманітних колонад, трикутних фронтонів, портиків, однакових що в Британії, що в Росії, що в Бразилії тощо. Густав Блейзер. «Афіна захищає молодого вояка». 1854 р. Палацовий міст, Берлін.

Недоліки стилю. До того ж успішна практика існування європейських стилів готика, відродження і маньєризму, бароко, рококо, сецесії та модернізму довела, що сталого ідеалу краси в житті та в мистецтві (на чому помилково наполягав класицизм) — нема, що кожна нова доба (і її талановиті представники) здатні виробити власні ідеали і яскраво втілити їх у власній творчості. Стандартизація обдарувань художників в 19-му столітті досягала такого надзвичайно загрозливого рівня, що їхня художня індивідуальність зникала при повній їх освіті, всій майстерності виконання творів та при наявності ознак стилю. Герман Шевельбейн. «Афіна навчає молодого вояка», 1853 р. Палацовий міст, Берлін. Альберт Вольф. «Афіна навчає Діомеда», 1853 р. Палацовий міст, Берлін. Карл Генріх Мюллер. «Афіна та молодий вояк», 1851 р. Палацовий міст, Берлін.

Приклади класицизму. Вілла Ротонда, 1561 р. (архітектура Відродження), Італія, заміська споруда архітектора Палладіо і Вінченцо Скамоцці, що вважається зразком вілли в стилі класицизм чи його різновиду — палладіанства.

Приклади класицизму -Україна. Вознесенська церква (Ромни), 1795-1801 рр.православний  історичний храм у  районному центрі місті Ромнах Сумської області; взірець високого класицизму кінця XVIII—XIX століть, одна з цінних історико-архітектурних пам'яток міста.

Джерела: Електронний ресурс: k.wikipedia.org/wiki/Класициз. Електронний ресурс: https://uk.wikipedia.org/wiki/Андреа_Палладіо. Електронний ресурс: Лекція Юрія Бірюльова «Історизм в архітектурі Львова». https://lviv-online.com/ua/events/arts/lektsiya-yuriya-biryulova-istoryzm-v-arhitekturi-lvova/Електронний ресурс: Романтический историзм в немецкой архитектуре – Карл Фридрих Шинкельhttps://lviv-online.com/ua/events/arts/lektsiya-yuriya-biryulova-istoryzm-v-arhitekturi-lvova/Електронний ресурс: Вознесенська церква, 1801 і дзвіниця, 1753—1763 рр.// Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л.), К.: «Будивэльнык», 1983-1986 (електронна версія), Том 4, стор. 15 (рос.)

Дякую за увагу!!!Палаццо К'єрікаті у Віченці