Летопис - від «літо» (рік) і «писати». Найдавніший жанр української історичної прози. . Повідомлення про події, часто документальні й детальні,написані за роками, перемежовуються з описом подій. Літописець прагне зобразити деякі події якомога наочніше. До опису додаються конкретні деталі й подробиці.
Літописи одночасно є як історичними документами,так і художніми творами.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Історичний документ. Художній твір-записані факти й події минулих часів (як у підручнику з історії- багатолегенд, переказів, навіть байок і казок, що написані емоційно йобразно з використанням художніх засобів (а це вже різні жанри художніх творів).
Початок українського літописання Найдавніший літопис - «Повість временних літ» - датують 1113 роком. Документальних свідчень про попередній розвиток літописання на Київській Русі не збереглося. Перше зведення літописних матеріялів різного характеру і походження могло постати в Києві 996-997 рр. Його складено в оточенні Володимира Святославича. Сюди ввійшли короткі річні записи, народні перекази, придворні нотатки.
Нестор Літописець - автор “Повісті минулих літ” Чернець Києво-Печерського монастиря. Він жив у другій половині ХІ — на початку ХІІ ст. Нестор потрапив до монастиря в сімнадцятирічному віці, щоб поринути в улюблене книжне навчання. Тоді Києво-Печерський монастир був найбільшим релігійним і культурним центром Київської держави. Нестор походив із багатої сім’ї, був освіченою людиною, знав іноземні мови. Він двадцять років працював над створенням «Повісті минулих літ».
Перший літопис називався … («Повість минулих літ»)Найвідомішим літописцем був … (Нестор)За легендою Київ заснувало плем’я … (полян)Засновниками Києва літопис називає … (Кия, Щека, Хорива і Либідь)Місто Київ дістало свою назву на честь … (старшого брата Кия)Кий не міг бути простим перевізником, бо … (ходив походом на Царгород, йому віддавали там великі почесті)Клоуз-тест
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУЛітописи — важливі пам’ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов’янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами тощо.