Після загибелі 972 року князя Святослава I князівство було поділено між синами на три частини. У кінці 977-го року розгорілася міжусобна війна. Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Щвецію, де набрав варязьке наймане військо і повернувшись 979 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя. Володимир захопив місто полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста рогволода. Його дочку рогніду, засватану за ярополка, він насильно взяв за дружину. Таким способом було приєднано полоцьке князівство.
У 981 р. відбулася війна з ляхами. Йому вдалося порозумітися з окремими з хорватських племінних князів. 982 р. Володимир вдруге пішов походом на вятичів, які повстали проти князя. 983 р. – війна з ятвягами. У 985 р. Володимир Святославич виступив проти Волзької Булгарії. Війна тривала з перемінним успіхом і скоро обидві сторони погодились на мир.
Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією - найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Володимир переконався, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра. Так він вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ. Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі.