Презентація. Коцюбинський Михайло

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім'ї дрібного службовця. Вихованням хлопця в основному займалася мати. Саме завдяки її старанням хлопець мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ. Вона допомагала йому сформувати добрий естетичний смак. Ази освіти Михайло осягав удома.

Загальний вид будинку, де народився М. Коцюбинський. Вінниця, до 1941 р.

З 1875 року навчався у Барській початковій школі, а в наступні п'ять років – у Шаргородському духовному училищі. Як згадував один із його ровесників, «Михайло Коцюбинський був тоді повновидий, невисокого зросту хлопчик, з темним, трохи кучерявим волоссям, завжди чепурний і чисто вдягнений. Вчився він добре, був дуже уважний і старанний. Знав завжди лекції краще за нас усіх, був узагалі зосереджений і серйозний не на свої літа. Учитель ніколи не карав його – не бив лінійкою по руці, не становив навколішки, як це бувало з іншими. Михайло Коцюбинський, 1870-ті роки

Під час навчання у духовному училищі хлопець не обмежується вивченням лише обов'язкової програми. З особливим захопленням він знайомиться з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генріха Гейне, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна. Готується до вступу в університет. Але сувора проза дійсності по-своєму відкоригувала ті мрії. Хвороба матері, втрата роботи батьком, опікування меншими дітьми – все це змусило юнака рано піти на свій хліб. Протягом 1882-1892 рр. М. Коцюбинський вчителює, дає приватні уроки, займається репетиторством для дітей із заможних родин Вінниці та навколишніх сіл. Пізнаючи народне життя, він відкривав і себе. Реалії життя й багата уява спонукали до творчості. Михайло Коцюбинський

У 1890 році у львівському часописі «Дзвінок» друкується його вірш «Наша хатка». А невдовзі побачили світ оповідання «Харитя», «Ялинка», що виразно свідчили про непересічний талант молодого автора.

З 1892 року, за рекомендацією відомого бібліографа М. Комарова, М. Коцюбинський працює в експедиції, яка боролася з виноградною хворобою по селах Бессарабії. Тут письменник близько знайомиться з членами підпільного товариства «Братство тарасівців». Глибокі враження від життя молдаван, а пізніше – і кримських татар лягли в основу оповідань «Для загального добра», «На камені» та інших. М. Коцюбинський серед працівників Одеської філоксерної комісії. Бесарабія, 1892 -1893 рр.

З 1898 року письменник оселяється в древньому Чернігові, отримавши роботу в земській управі. З 1900 по 1911 рік працює в статистичному бюро губернського земства. Цей період життя і творчості М. Коцюбинського особливий. Навколо нього гуртується чернігівська інтелігенція, заохочена й наснажена прикладом дієвого життя Михайла Михайловича. Михайло Коцюбинський, 1898 р. М. Коцюбинськийпісля 1900 р.

Будинок, в якому з 1898 по 1913 р. жив український письменник М. Коцюбинський. Чернігів.

Вулиця Коцюбинського у Чернігові

У 1903 році як член Чернігівської губернської ученої архівної комісії він побував у Полтаві на відкритті пам'ятника І. Котляревському. Зустрічі з відомими діячами української культури справили на нього надзвичайне враження. З 1899 року у Львові починає виходити зібрання його творів, завершене сьомим томом у 1913 році. У 1905 році М. Коцюбинський подорожує країнами Центральної та Західної Європи, відвідує Австрію, Німеччину, Італію, Швейцарію. Після повернення він багато працює. Група українських письменників на відкритті пам’ятника І. Котляревському в м. Полтаві. Справа наліво: (перший ряд) М. Коцюбинський, Леся Українка, Г. Хоткевич; (другий ряд) В. Стефаник, Олена Пчілка, М. Старицький, В. Самійленко. 1903 р.

Останні роки життя великого письменника позначені різким погіршенням здоров'я, загостренням хвороби серця. З 1909 по 1912 рік М. Коцюбинський тричі відвідує Італію, куди виїздив на лікування. Там близько знайомиться з Максимом Горьким, на віллі якого, на острові Капрі, він жив. Улітку 1910 року, повертаючись з-за кордону, М. Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Враження, які охопили від знайомства з побутом, людьми, мовою, традиціями цієї землі, заворожили його. Свої враження увічнив чудовим твором «Тіні забутих предків» (1911 р.).

Йому не допомагає лікування в університетській клініці Києва, і 25 квітня 1913 року полум'яне серце неповторного майстра слова перестало битися. Поховано Михайла Михайловича Коцюбинського на Болдиній горі в Чернігові, де він так любив відпочивати, милуючись красою Придесення. Монумент на могилі М. Коцюбинського на березі р. Десни. Чернігів, 1931 р. Могила Михайла Коцюбинського. Болдина гора, Чернігів

Пам'ятник Михайлу Коцюбинському у Вінниці

Кіно. Образ у мистецтві Життю письменника присвячено стрічку «Родина Коцюбинських» Тимофія Левчука (1970, образ Михайла Коцюбинського відтворив Олександр Гай). Образ Коцюбинського відтворено у фільмі «Правда» (1957, його зіграв В. Черняк) та в науково-популярній стрічці «Михайло Коцюбинський» (1958), Дурочки (1958). Тимофій Левчук Олександр Гай

За мотивами творів письменника зняли фільми: «Навздогін за долею» М. Терещенка (1927), «Фата моргана» Бориса Тягна (1937), «Кривавий світанок» О. Швачка (1956), «Пе коптьор!» В. Карасьова (1956), «Коні не винні» С. Комара (1956), «Дорогою ціною» М. Донського (1957), «Тіні забутих предків» С. Параджанова (1964), «Тіні забутих предків» Ю. Суярка (1990, відео), «Подарунок на іменини» Л. Осики (1991), «Тіні забутих предків» К. Костюкова (1990). Кадри з фільму «Тіні забутих предків»

Дослідження та музеєфікація спадщини. Вінницький літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського. Відкритий 8 листопада 1927 року в будинку, де народився письменник і проживав до 1897 року. Перший директор — Коцюбинський Хома Михайлович. У Чернігові працює Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського (перший директор — Коцюбинський Хома Михайлович). У 2011 році відроджено Музей Михайла Коцюбинського в Сімеїзі. У 2010–2011 засноване Всеукраїнське товариство сприяння відродженню літературних музеїв М. Коцюбинського в Криму. У 2011–2012 у с. Сонячногірське відбулися І і ІІ Науково-практична конференція «Михайло Коцюбинський і сучасність»

Вінницький літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського

Фрагмент Музею Михайла Коцюбинського в Сімеїзі

І Конференція у Сонячногірську (Крим), присвячена Коцюбинському, 2011 р.

Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського - премія українським літераторам за високохудожні доробки, що звеличують гуманістичні ідеали. На здобуття премії можуть претендувати високохудожні романи, повісті, книги оповідань, новел, поетичні збірки, літературознавчі, критичні і публіцистичні праці, в яких відображено гуманістичні ідеали, звеличено красу природи і людських помислів та діянь, одвічне прагнення народу до незалежності, свободи, духовного розквіту і які опубліковані протягом останніх трьох років.

Чернігівська обласна премія імені Михайла Коцюбинського - щорічно відзначає авторів літературних, мистецьких та наукових досягнень, пов'язаних з Чернігівщиною. Премію засновано з метою вшанування пам'яті класика української літератури Михайла Коцюбинського, який тривалий час жив і працював у місті Чернігові, та похований тут. Премія призначається у номінаціях: «Поезія», «Проза», «Народознавство», «Декоративне та образотворче мистецтво», «Театральне та музичне мистецтво» — у кожній. Кожен лауреат отримує диплом, пам'ятну медаль із зображенням Михайла Коцюбинського та грошову винагороду у сумі п'ять тисяч гривень. Вручення премії традиційно відбувається в день народження Михайла Коцюбинського 17 вересня на території Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського.

«Він був один із тих незвичайних людей, що при першій же зустрічі з ними викликають милостиве почуття задоволення: саме цю людину ти давно чекав, саме для неї у тебе є якісь особливі думки!» – згадував про М. Коцюбинського М. Горький. Безсумнівно, так сприйматися може тільки людина, яку попри всі її достоїнства було наділено головним природним даром – любов'ю до людей.