Мати Ольга Власенко – козачка з хутора Макарівщини, батько Олексій Лукович – виходець з-під Великої Багачки. Батько працював на залізниці, захоплювався садівництвом та бджільництвом. На дев’ятому році мати була вже круглою сиротою і наймитувала в Лубнах. Батько Володимира Підпалого загинув у 1943 році під Києвом. Мати померла 21 січня 1957 року на час служби сина на флоті.
Працював старшим редактором поезії у видавництві «Радянський письменник». До Спілки письменників був прийнятий у1967 році. Того ж року вийшла в світ збірка «Тридцяте літо». Після того були книжки «В дорогу за ластівками» (1968) та «Вишневий світ» (1970), посмертно – «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992). До останньої книги входять неопубліковані за життя твори В. Підпалого та спогади про нього.
Творчість В. Підпалого запропонувала іншу до попередньої поетичну пропозицію, розпочавши «тиху лірику», суть якої у медитаційних роздумах єдності людини, живого, світу і народу, гармонійності глибини і співмірності людини з найменшим у світі і самим світом, ціннісній орієнтації в медитативному осягненні незнищенних вартостей і сенсу життя, пейзажності і гармонії з природною стихією, зверненням до історичної пам’яті.