Презентація команди "Народознавці" на тему "Про лікарські рослини(з народних джерел)

Про лікарські рослини(з народних джерел)Підготувала група “Народознавці”учнів 6 класу. Благовіщенської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Керівник: Таран Т. М.

~ Обідрали, як молоду липку. ~ Зелена ,як барвінок. ~ Вуста медові ,мов ягоди малинові. ~ Синій ,як бузина. ~ Струнка та гожа ,на березу схожа.~ Скривилась, мов горобини наїлась.~ Розцвіла, як маків цвіт.~ Пише, як мак сіє. ПРИСЛІВ’Я

Де верба, там і вода. Росте ,як верба. Де ростуть верби, там чисті джерела води. На городі під вербою стоїть колодязь із водою. Де срібліє вербиця - там здорова водиця. Верба і дівчина приймуться де-небудь. Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову виросте. Де не повернешся, золоті верби ростуть. Гнучка, як лоза. Зігнувся, як верба над водою. Така правда, як на вербі груші. Високий, як лоза, а дурний, як коза. Верболіз б'є до сліз. Вербові дрова, а козячий кожух - то й випре дух. ВЕРБА

Похолодніло, риба не ловиться, калина у цвіт вбирається. Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною - коли росте. Заливається, як соловейко на калині. Дівчина, як у лузі калина. Вибери собі дівку, як калинову гілку. Червона калина від ста хвороб лікує. Пишна та красива, як червона калина. КАЛИНА

ВОЛОШКИСиньоока чарівниця часто в полі в нас вертиться; де вінки вона спліта - там пшениці рідкі й жита. Де волошки, там хліба трошки.

Сік у берези стік, стік з берези сік. Роман на лужку зірвав ромашку. На городі гарбуз загубив зелений вус. Вже шукає півдня того вуса вся рідня. Якось Яків сіяв мак, Так-сяк, абияк. Виріс ярий Яків мак. Жук ожину ніс у жменіжовте жито — у кишені.скор. Ом. Ов. КИ

ЛЕГЕНДИ. РОМАШКА

ЛЕГЕНДИ. Верб. А

ЛЕГЕНДИ. Калин. А

Якщо багато ягід на горобині, то осінь буде дощова, а як мало - суха . Якщо в сонячний день закриваються квіти кульбаби - буде дощ. Калина рано зачервоніла – на ранню і люту зиму. З берези тече багато соку – на дощове літо. Чорна бузина достигла не по порі - чекай холодної і лютої зими. Зацвіла верба- прийшла весна. Зацвіла шипшина- почалося літо. Рясно цвіте малина – на тепле літо. Рослинний барометр

Рядки про лікарські рослини з віршів письменників

ВОЛОШКИ А в стерні волошки Сині, синьозорі.І такі дрібненькі Сльозки росяні. Назривав їх трошки, Це—волошки?Зорі—ниточки тоненькі,Мрії весняні. Василь Чумак  РОМАШКАНа стрункій високій ніжціБіля річки, на лужку,У косинці-білосніжціСтрів я квіточку малу. Ясним оком жовтуватим. Посміхалася мені,Я хотів її зірвати,А бджола сказала—ні! Марія Познанська 

ГОРИЦВІТКвітень, ставши на порі,Усміхнувся дітворіФіалкою, первоцвітом і шляхетним горицвітом. Який же той горицвіт,Що обійшов цілий світ,І Адонісом назвали,І легенд півкопи склали?Я ходила по горбах, по галявах у лісах…І лише в чагарниках, куди рідко гляне й птах,Горицвіт ріс галузистий,Одинокий, не кущистий. Квітка – сонце з промінцями. Над перистими листками. Ховається від людини,Захист знайшла у тернини…А причина тут єдина: Травка-лікарська рослина.

БАРВІНОКНещодавно ще гуляла метелиця.Іще лежить в низинах сніг,А вже барвінку листя стелиться. Зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою. Всю зиму зелень берегло. І перше стрінуло з відлигою. Весняне сонце і тепло.

Розрослася біля хати,Кучерява рута – м’ята,Хоч без квітів рута – м’ята Та її духмяність багата. Зацвітає звіробій,У долині голубій. Як розквітне звіробій,Кличе звіра звір на бій. 

На городі, в гарбузинні соняхи, мов хлопчаки. Ловлять сонячне промінняв золоті свої шапки.  Серед поля, край селакалинонька зацвіла.ніби дівчина в віночку,у вишиваній сорочці. Росте на городі у нас бузина,дуже корисна рослина вона. Суцвіттям пишним квітне весною,чай від кашлю п’ємо ми зимою. Шпак шипшину не клює –й так здоров’я в нього є. А цілющий чай з шипшини -це здоров’я для людини .  Малина червоненька,зростає рясненько. Всім вона смакує,від хвороб лікує. Мов сонечка, чарівні квіти –кульбаби в лузі розцвіли. Прийшли на луг маленькі діти,і з них віночки поплели.

Загадки про лікарські рослини

Сонечко в траві зійшло,Усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-білеІ за вітром полетіло. Викупана в сонечку,Стоїть донечка. Бджоли сонячний медок. Дістають з її квіток. На просторах поля золотого. Сині зірочки тремтять,Мов шматочки неба голубого. Виграють, виблискують, горять. Виросли на лузіСестрички маленькі. Очки – золоті,А вічки – біленькі. Кульбаба. Липа. Волошки. Ромашки

Ми дзвіночки білосніжні,Аромат в нас ніжний. В зеленім листі спочиваєм,П'янкий запах маєм. Що то за голова,що лиш зуби та борода? Полюбляє також кіт. Рослину цю духмяну,А скуштує її — вмить. Стає трішки п'яний. Я росту в лісі, в гаю. Добрий друг я бджіл і ос. По латині я «календула». А ще яке ім'я я маю? Цвіт мій гарний усі знають,Бо я добриймедонос. Горить, пала. На сонці цвіт,Тому і зветься... Конвалія. Часник. Валер’яна. Нагідки. Липа. Горицвіт

Синьоока ця заброда. В полі водить хороводи. Де вона вінки спліта —Рідкі пшениці і жита. Білі кульки на стеблах. Красуються в полі,Подує легенький вітер. Стебла стають голі. Всі мене збирають, рвуть. Квіти жовто-золотисті,Ніби зірочки, цвітуть. Це - жовтенький звіробій, Він лікує шлунок твій. У траві росту, у лісі. У вінку зеленолистім,У червоному намистіВидивляється у воду. На свою хорошу вроду. Калина. Звіробій. Кульбаба. Волошка

Дякуємо за увагу!