Презентація знайомить із процесами деколонізації Африки та особливостями розвитку африканських країн в другій половині ХХстоліття
Деколонізація Африки Після закінчення Другої світової війни на африканському континенті розгорнувся процес деколонізації. До кінця 60-х років майже всі африканські країни отримали незалежність. почалися довготривалі громадянські війни, міждержавні конфлікти. На початок 70-х років лише Португалія зберігала свої колоніальні володіння в Африці: Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау та ін. Довготривала партизанська війна, тиск світової громадськості. Революція 1974 р. в Португалії відкрили шлях цих країн до незалежності.
Передумови ліквідації колоніалізму. Поразка в Другій світовій війні країн, які прагнули створити власні колоніальні імперіїВтрата провідних позицій у світі колоніальними державами (Велика Британія, Франція, Нідерланди, Португалія та ін.)Формування в колоніях національних еліт, посилення націоналістичних настроїв і прагнення незалежності. Розбудова колоніями власних економік робили їх економічно самодостатніми.
Причини ліквідації колоніальних імперій. Колонії як форма політичного, економічного й адміністративного переважання однієї країни над іншою історично вичерпали себе. Основним джерелом економічного зростання країн в епоху науково-технічної революції є сучасні технології, а не постачання сировини. Утримання колоній потребувало від країн-метрополій значних ресурсів, які починаючи з 50-х років ХХ ст. вигідніше було вкладати в людський та науково-технічний потенціал; колонії перестали бути прибутковими.
Роберт Габрієль Мугабе —прем’єр міністр Зімбабве з 1980 і президент з 1987- 2017]. Засновник лівонаціоналістичного партизанського ( руху Африканський Національний Союз Зімбабве (ЗАНУ)1963р.) Відомий гоніннями на «білих фермерів») і критикою на адресу США.. Мугабе відомий своєю ексцентричністю і нестриманістю у висловлюваннях. Роберт Габрієль Мугабе