Презентація "Культура Галицько-Волинської держави"

Культура Галицько-Волинської держави. Макет давнього міста Галич

Мета: на основі фактичного матеріалу, додаткових джерел розглянути розвиток культури Галицько-Волинської держави; розкрити особливості розвитку освіти, літератури, архітектури, мистецтва, містобудування; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яток культури, визначати їх місце та значення в історичному процесі.

Завданнярозвинути навички критичного ставлення до різних джерел історичної інформації;повторити та закріпити вивчений матеріал;розвинути навички аргументування своєї точки зору;навчитися робити аналіз відеоматеріалів;засвоїти знання з нової теми.

Очікувані результати: учні зможуть: визначати особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави; аналізувати розвиток освіти; на прикладі Галицько-Волинського літопису характеризувати розвиток літописання; визначати особливості архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави; розпізнавати й описувати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

Запитання: Чи правильне твердження: Фактори, які вплинули на розвиток культури галицько-волинських земель є особливостями її розвитку. Фактори, які вплинули на розвиток культури галицько-волинських земель: Розвиток державності;Наслідки монгольської навали;Вплив православної церкви і релігійних течій;Вплив західної і східної культур, але збереження при цьому східнослов’янської культури;Економічний розвиток і зростання міст сприяли культурному піднесенню навіть за умов монгольського насування;Збереження культурних традицій Київської держави і водночас створення власної самобутньо оригінальної культури;

Розвиток культури Галицько-Волинської держави Робота з таблицею та текстом підручника п.20{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Галузь. Основні досягнення. Освіта. Література і літописання. Архітектура. Зображувальне мистецтво

Розвиток освіти Центрами освіти в Галицько-Волинській державі були церкви та монастирі. Навчали читати, письма, церквослов’янської мови, церковного співу;Початкову освіту здобували в міських школах або при церквах і монастирях;Працювали школи з підготовки ремісників і купців;При князівських дворах існували школи вищого ступеня;Представники знаті навчалися в Візантії та західноєвропейських університетах;

Поширеною мовою діловодства та дипломатичної переписки була латина. Для письма здебільшого використовували бересту. У Звенигороді, Галичі, Львові, Перемишлі користувалися бронзовими писалами-стилосами для написання на воскових таблицях. Освіта

За часів правління Льва Даниловича(1264-1303) в місті Холмі переписано 2 Євангелії, у них поруч з церковнослов’янською мовою вживалися слова і звороти народної української мови. Ці тести належать до найдавніших східнослов’янських редакцій Біблії. Князь Володимир Васильович шанував княжну науку, тому сучасники назвали його філософом «якого не було перед тим і ніколи не буде». У Володимирі заснував книгописну майстерню, де було виготовлено кілька сотень книг, кожна з яких стала витвором мистецтва.Існували бібліотеки при моностирях та княжних палатах. Освічена людина та, що знала три мови: грецьку, латинську та одну з європейских.

Вежа в селі Стовп поблизу Холма (середина ХІІІ століття

Літописання на Галицько-Волинських землях з’явилося давно. В 1097 р. написано «Повість по осліплення Василька». Автор, дружинник князя, розповідає про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславовича, якого осліпили брати Святополк і Давид, це не окрема книжечка, це частина «Повіісті минулих літ». Ці події сталися після любецького з’їзду . Ця трагедія пинилася в окремому акому оповідінні. Мета, цього оповідання, насправді можлив і політично-стримувати князів від теоретичних дій і міжусобиць, бо князі незважаючи на рішення Любецького з’їзду і своїми міжособицями ослаблювали свою землю.І саме це мало вплинути на читача. Цце оповідання можна вважати одним із кращихтхудожніхтворі, що виник в 11ст.на території Галичини. Літописання«Повість про осліплення Василька 2

Хронологічна задача«Галицько-Волинський літопис»- пам’ятка літератури 13ст., що охоплює події 1201-1202 років. Визначте, за правління якого князя завершили літописання. Який проміжок історичного часу охоплює літопис?

Особливості архітектури і містобудування в Галицько-Волинському князівстві.?Галицька архітектура. Будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовували різні породи алебастру і вапняку. На території княжого Галича до тепер знайдені фундаменти близько 30 церков. Стіни облицьовували керамічним рельєфом із зображенням грифонів, орлів, рослинного і геометричного орнаменту. Для оздоблення використовували білий камінь.“Василівська церква у Володомирі

Успенський собор у Галичі-найвідоміша пам’ятка галицької архітектури. Величний собор,який був трохи менший за Київську Софію, символізував могутність Галицького князівства та її володаря Ярослава Осмомисла, здобували у 12 ст.

Храм Святого Пантелеймона. Храм побудований в селі Шевченкове поблизу сучасного Галича.

Успенський собор у ВолодимиріХрам збудований за честь волинського кязя Мстислава ІІ Ізяславича у 1160 р. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи, перебудований у 18 ст. Князь доклав чимало зусиль для того, щоб храм мав вражаючий вигляд і стверджував його політичний імідж.

Опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (з «Галицько-Волинському літописі»)Побудував він церкву Святого Іоанна, червону і пригожу. І спорудження її було таке: склепінь чотири; з кожного кута – склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем. Три вікна прикрашені були склом римським (вітражами. – Авт.); при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них – склепіння, а верх же був прикрашений зірками золотими на лазурі. Внутрішній же поміст був відлитий з міді і чистого олова, так що блищав він, як дзеркало ... Візерунки, різнокольорові і золоті, зроблені умільцем Авдеєм ... Скульптурні прикраси були всіх фарб і золоті. Зовнішні фрески були вельми красиві ... Ікони дивовижні ... Він [Данило] прикрасив ікони, привезені з Києва, коштовним камінням і золотим бісером ... Дзвони він привіз із Києва, а решта тут вилив ...?Які архітектурні особливості церкви? 2. Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?Робота в групах1 група-Архітектори2група-Мистецтвознавці1)Що описується в даному документі?2)Опис якої церкви йдеться в документі?3)Чим вразив тебе опис церкви?Робота з історичним джерелом Церква Іонна Златоуста в Холмі

Образотворче мистецтво1. Під впливом Києва в Галицько-Волинських землях землях розвивалося іконописництво. Основні риси давньоруського живопису: пряма перспектива,теплий колорит, тонка гармонія барв. Відомими іконописцями були: Григорій і Алімпій. Алімпія згадує «Повість минулих літ». Про високе покликання і надзвичайний талант Алімпія, який за лічені години міг намалювати картину і позолотити, ходили легенди. Люди вважали, що Алімпію допомагають ангели.

2. Галицьку школу іконопису представляє ікона Св. Юрія Змієборця. Унікальність цієї пам’ятки полягає в тому, що Юрій зображений не на білому коні, а на чорному коні,що є винятком в українській іконографічній традиції. Вважається, що цінна ікона Юрія Змієборця зі села Станиле (9 км від Дрогобича), поч.14 ст., походить з давньої дрогобицької церкви Юра, яку спалили татари, але з тієї спаленої церкви вдалося врятувати саме цю ікону.

«Знамення» (Велика Панагія) 12ст. Вважається цю ікону написав Алімпій. Велика Панагія зображенна на повий зріст з піднятими рукам та з дитям Христом Еммануїлом,на грудях якого-золотий медальйон. Її темно-синій одяг, пишні бганки мафорію, що урочисто спадають, одяг дитяти й архангелів у медальйонах, розташованих на тлі обабіч голови. Широко промальовані золотом, блиск якого, перекликаючись із золотим тлом, творить світле середовище. Панагія(гр.)-всесвяте.“Велика Панагія” 12 ст.

Волинська Богородиця(кінець 13-поч.14 століття)Старовинна ікона богородичного циклу, знайдена в Україні у Волинській області.Ікона має походження від місцевої, волинської школи малярства, орієнтованої на візантійські зразки.Інша місцева школа, холмсько-перемишлянська, була орієнтована на західноєвропейські зразки. Не всі елементи золотого декору збереглися, дуже помпезні деталі в одязі матері божої, які не зустрічалися до цього. Помітний місцевий вплив. Образ прописаний темними фарбами. Дорогобузька ікона переконує, що насправді розвиток іконопису в Галицько-Волинській державі потребує ще на жаль незалежного дослідження освічених мистецтвознавців, які зможуть прочитати на картинах те, що до цього часу невідомо. Волинська Богородиця (кінець 13- поч.14 століття)

Образотворче мистецтво2000 років на Волині було віднайдено шедевр константинопольського малярства 11-12 ст.-Холмську ікону Богородиці. Вона була написана олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі збережено 70% авторського живопису. Холмська ікона Богородиці (візатійська традиція) 11-12 ст.

З нею пов’язана така детективна історія. Князь Андрій Боголюбський викрав ікону з Києва. Робив це він чи то з політичних чи релігійних мотивів. Але сталося так, що ікона, яка входила до п’ятірки культових об’єктів опинилася за межами сучасної України. І зараз вона знаходиться, на жаль, на території Російської Федерації. Нам відомо,що близько 235 років вона перебувала у Володимирі, потім під загрозою монгольської навали опинилася у Москві і до 1999р. була перлиною Третьяковської галареї . Ось така доля частина українських скарбів. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція)1 половина 12ст. Вишгородська ікона Болгородиці (візантійська традиція) 1 половина 12 ст.

На цих іконах постаті архангелів зображено на весь зріст, що є унікальним явищем з-поміж зображених пам’яток східнослов’янських.

Доробузька ікона Богородиці. Створена в останній третині XІІІст. Доробузька ікона БогородиціУ Дорогобузькій іконі проступають локальні ознаки Волинської ікони. При всій монументальності постаті Марії плечі в неї вузькі й вельми похилі. Для всієї композиції характерна округлість, завершеність малюнка й пластичність форми. Обличчя облямоване прекрасно орнаментованою широкою стрічкою, що немовби світиться, кидаючи неяскраві рефлекси на лик Марії.

Ікони 14ст. Відрізняються від попередніх - у них з’являється вміння поєднувати контрастні барви, емоційно насищувати образ. Це риси в майбутньому стали національною особливістю українського національного мистецтва.

Прийом. Знаємо-хочемо дізнатися

Прийом ”Шість капелюшків мислення”Прийомом «Шість капелюшків мис­лення». Учні обирають капелюшки синього, чер­воного, білого, жовтого, зеленого й чорного кольорів. Власники синього капелюшка вис­ловлюють міркування з приводу того, що дізналися корисного на уроці; власники червоного - розкривають свої емоції, гово­рять, що зумовило напруження чи диском­форт; вдягнуті у білі капелюшки констату­ють факти й цифри; жовті - визначають по­зитивні моменти уроку; зелені зазначають, де використано творчий підхід; чорні ка­жуть, що не сподобалося на уроці.

Д/З. п.20 Завд. 1,2, 5. Написати есе « Історичне значення культури Галицько-Волинської держави».