презентація "Легенда про вічне життя"

“ЛЕГЕНДА ПРО ВІЧНЕ ЖИТТЯ”

ОЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ- дев’ятнадцятий цар Македонії, син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епірубув вихованцем Аристотелягеніальний полководець, видатний адміністратор і політикзасновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет.

Перемога над перським царем Дарієм ІІІ біля Граніка відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Рис.1 Головна битва А. Македонського

У Вавилоні, де він жив, зайнятий державними справами і планами нових завойовницьких походів, після одного з банкетів, цар раптово занедужав і через кілька днів помер на 33-ому році життя. Вмираючи, він не встиг призначити свого спадкоємця. Один із найближчих соратників - Птолемей, перевіз тіло володаря в золотій труні в Александрію і поховав там.

Напис на надгробному камені могили Македонського свідчить: “Цього клаптика землі виявилося досить для того, кому не вистачило Всесвіту”.

ПТОЛОМЕЙ- правитель і цар Єгипту, родоначальник Птоломеїв, син Птоломея Лага. Командувач Олександра Македонського, отримав Єгипет в управління в 323 році до н.е. під час поділу імперії діадохами. Був обожнений ще під час життя. Культ Птолемея впровадили на острові Родос.

У жорстких війнах діадохів зумів розширити межі елліністичного Єгипту, приєднавши Киренаїку, Південну Сирію та Кіпр. За нього розпочалась відбудова Александрії, а неподалік Фів засновано нове місто - Птоломіада.

Діадохи (грец. διάδοχος — наступник) — полководці Александра Македонського, що після його смерті 323 до н. е. розділили між собою його імперію. Між ними виникла кривава боротьба, що тривала 22 роки та закінчилась битвою при Іпсі в 301 до н. е. Цей час відомий в історії під назвою епохи діадохів.

Будучи проникливим і обачним, до кінця свого правління, незважаючи на 50 років безперервної війни, він створив міцну і розвинену державу. Його щедрість і благодушність залучали найманих грецьких і македонських воїнів на службу. Він уважно ставився до потреб єгиптян. Будучи пристрасним шанувальником літератури, він заснував велику Олександрійську бібліотеку, яка славила Олександрію в усьому античному світі, і відкрив в Олександрії Музей.

РОКСАНА- бактрійська княжна, дружина Олександра Македонського.Її батько - місцевий вельможа Оксіорта (Ваксувадарва). При наближенні Олександра Великого він відправив дружину і дітей у неприступну фортецю, іменовану Скелею Согдіани. Проте під натиском македонян фортеця здалася в 327 році до н.е. і всі її мешканці виявилися бранцями Олександра.

Грецький письменник Арріан так розповідає про її долю:“Одну з цих дочок звали Роксана. Вона була дівчиною на виданні, і ті, хто брав участь у поході, повторювали, що вона була найвродливішою із жінок, яких вони бачили в Азії, виключаючи тільки дружину Дарія. Олександр закохався в неї з першого погляду, але, хоча вона й була полонянкою, відмовився через пристрасний потяг до неї взяти її силою і опустився до одруження на ній ..”

Роксана супроводжувала Олександра в його поході в Індію і під час повернення у Вавилон. Під час індійського походу помер їхній з Олександром новонароджений син. Після повернення з походу романтичні почуття Олександра до неї, можливо, ослабли, і він одружився зі Статірою, дочкою перського царя Дарія ІІІ, ще однією персіянкою царської крові.

323 року до н.е. Олександр раптово помер, залишивши її вагітною, а через місяць після його смерті вона народила сина, назвавши його Олександром. Залишившись без єдиного захисника, вони з сином опинилися в центрі політичних інтриг імперії, що вже розпадалася. Його син підростав і міг незабаром претендувати на престол, користуючись славою батька. Але 14-річний хлопчик Олександр ІV був таємно вбитий в 309 році до н.е.