Презентація Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. Образ мужньої, сильної духом дівчини в поезії «Мрії»

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради Черкаської області

Перше грудня Класна робота

Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. Неповторний світ дитинства в поезії «Мрії» Леся Українка

- Хто така Леся Українка? - Що відомо про її життя? - Які твори читали в молодших класах? - Чи подобалися вони вам? Чому?

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському в білій хатині над Случчю народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

Родина Косачів була заможною й освітньою, входила до кола патріотичної української інтелігенції. Виростала Леся гордою, волелюбною. Змалку була незвичайною дитиною. Вона вигадувала такі ігри, від яких ходором ходив увесь дім. У 4 роки вона вже зовсім вправно читала. Була від природи дуже музикальною, любила співати й танцювати, швидко освоїла фортепіано. Дитинство

Будинок-музей у Новограді Волинському Родина прожила в цьому місті 11 років. Щоб краще уявити атмосферу, в якій пройшло Лесине дитинство, віртуально завітаймо на гостини до Косачів. https://www.youtube.com/watch?v=Xl32BkqtQaY

Батьки Лесі Українки Ольга Петрівна Драгоманова, відома в літературі під псевдонімом Олена Пчілка, походила зі славного козацького роду Драгоманових. У її сім'ї любили українські пісні, казки, обряди та народні звичаї. Батько Лесі - Петро Антонович Косач - відомий юрист того часу.

У сім’ї виховувалося шестеро дітей, яких єднала не тільки велика любов, а й дружба, спільні духовні інтереси. Леся – друга дитина в сім’ї, на півтора року молодша за Михайла, якого дуже любила. Леся з сестрами Леся Леся із братом Михайлом

Із братом Михайлом До початку 13-го року Лесиного життя вони були у всьому нерозлучні: разом бавилися, разом читали, разом вчилися, разом розважалися.

Леся із сестрою Ольгою Леся цікавилася історією. Дев'ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів». Цей підручник був доступним, лаконічним і цікавим. Мужніючи, Леся зацікавилася філософією, почала також пробувати себе в публіцистиці. Разом із сестрою Ольгою вона відвідувала публічні лекції в Київському університеті, займалася самоосвітою, завдяки чому стала найосвіченішою жінкою в тогочасній Європі.

Остання гілочка Косачівського роду, була Ісидора, яка після перебування в 1945 р. в німецькому таборі для переселенців в Аусбурзі виїхала до Америки, де і знайшла вічний спокій. Сестра Ісидора (молодша)

Оксана Косач (молодша сестра Лесі Українки) та її чоловік Юрій Тесленко-Приходько. Фото 1903 р.

Серед інших дітей Леся виділялася здібностями і старанністю. Була слухняною дитиною, розумницею і чепурушкою. А ще дуже любила співати й танцювати. У п'ять років майбутня поетеса вже вміла писати і читати, а у дев'ять написала свій перший вірш - «Надія».

Дитячі роки поетеси минали на Поліссі - в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Одного разу Леся втекла вночі в ліс і, перемагаючи страх, шукала Мавку. Повірила в неї відразу, як тільки дізналась від матері про цю лісову істоту.

Леся жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Вчителями її були батько і мати, книги і життя. Йшов час, жорстокий час по відношенню до неї. Вона змушена відмовитися від гри на фортепіано, від малювання. Від хвороби її відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа.

Коли дівчинці було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись із дочкою, добирає їй псевдонім Українка. Відтоді і пішли по всьому світу прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім'ям - Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що це було своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови.

У 1879 р. родина Косачів перебралася до Луцька: сюди було переведено на службу батька. Тоді ж у селі Колодяжному поблизу Ковеля батько купив ділянку землі й заклав заміський будинок. Відтоді цей таємничий і напрочуд мальовничий край став для письменниці уособленням України.

Будинок – музей у Колодяжному

На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала. «Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті». Коли я погляд свій на небо зводжу – Нових зірок на йому не шукаю, Я там братерство, рівність, волю гожу Крізь чорні хмари вгледіти бажаю, -...

Оптимізмом віє від її поезії, жагою до життя. Тоді Леся була ще не певна, що своїм словом зробить подвиг незрівнянно вищий, ніж могла б досягти практичною діяльністю. Лесина хвороба - туберкульоз кісток - прогресувала.

Лікарі порадили поїхати на лікування до моря. Одеса, Крим, Чорне море... Коли поетеса побачила море вперше, була приголомшена таким видовищем. Тут народився цикл ліричних віршів «Подорож до моря».

Спочатку боліла нога, потім ліва рука. Дівчинку лікували по-домашньому від ревматизму, та її вразив туберкульоз кісток. Свою журбу (довелося відмовитися від музичних занять) Леся вилила у своїй автобіографічній елегії «До мого фортеп’яно». Письменниця вимушена була виїжджати на лікування в Крим, Єгипет, Грузію, Німеччину, Італію, Польщу. Лікування Лесі Українки в Криму

Музей Лесі Українки в Ялті

До тебе, Україно, наша бездольна мати, Струна моя перша озветься, І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. Але де б не була поетеса, завжди тужила за рідним краєм, у думках її зринав образ України.

Не дивлячись на тяжку долю (витримала кілька операцій, доводилося ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях, що завдавало нестерпних мук), Леся прагнула активної участі у громадському житті. Проявляла інтерес до різних галузей знань, знала багато мов, робила чисельні переклади. Великою пристрастю віяло від її поезій.

Будинок-музей Лесі Українки в Ялті. Будинок–музей в Києві.

Кімната Лесі Українки. На стіні портрет Михайла Драгоманова. Літературно-меморіальний музей в Києві

Столик Лесі, за яким вона любила працювати.

У Лесиній кімнаті не було ніяких шпалер. Це було її бажання.

Вітальня сім’ї Косачів.

Початок роботи Лесі Українки над прозовими жанрами пов'язаний з діяльністю гуртка київської літературної молоді «Плеяда». Тут готували видання для народу з історії, географії, перекладали твори російських та зарубіжних письменників; гуртківці писали і власні твори, які оцінювались на конкурсах. Так були написані і деякі оповідання Лесі Українки. Гурт «Плеяда».

Іван Франко та Леся Українка

У взаємовідносинах Франка та Лесі були різні періоди: від щирих і дружніх, майже сімейних взаємин, до відкритої конфронтації на ґрунті розбіжностей у поглядах на майбутнє національного руху в Україні. Втім, їм вистачало сили та розуму виходити з будь-якої ситуації з гідністю, зберігати товариські стосунки та повагу одне до одного.

Серце Лесі Українки перестало битися 19 липня 1913 р. в грузинському місті Сурамі. Тіло письменниці перевезли до Києва й поховали на Байковому цвинтарі поряд із могилами батька й брата. Леся Українка в останні роки життя.

Леся Українка збагатила нашу поезію новими темами й мотивами. На межі ХІХ-ХХ ст., використовуючи мандрівні, вічні сюжети світової літератури, стала в авангарді творчих сил, що виводили українське письменство на світовий рівень.

Людина живе і мріє… Із кожним роком життя наші мрії змінюються.

Були мрії й у Лесі Українки. Які? Мріяла стати художником, бо гарно малювала, музикантом, бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчинка, що в серці вже поселилася Муза, що її поезії судилося стати в майбутньому окрасою української літератури. https://www.google.com/search?client=opera&q=Леся+Українка+Мрії&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

Словникова робота Стяг - полотнище одного або кількох кольорів. Вежа - висока і вузька, переважно з каменю, архітектурна споруда, що будується окремо або становить частину будівлі. Готика - художній стиль, що панував у мистецтві країн Західної Європи у XII- XV ст. і знайшов найбільш яскраве відображення в архітектурі.

1) Про що роздумує ліричний герой? 2) Що ви знаєте про вік лицарів? Лицарство - джерело найчистіших і найшляхетніших прихильностей, опора пригніченим, захист ображеним. Без нього дворянська честь була б пустим звуком. Свобода знаходить найкращих покровителів у лицарських списах і мечах. Кодекс честі лицаря: а) бути сміливим і хоробрим; б) захищати віру і церкву; в) заступатися за бідних і знедолених.

Словникова робота Лицар – 1) Самовідданий захисник когось або чого-небудь. 2) Вихований, витончено чемний чоловік.

Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу. Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край». Основна думка: необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо.

1-а група: порівняння 2-а група: метафори 3-я група: епітети Виписати художніх засобів твору

Виписати художніх засобів твору 1-а група: порівняння 2-а група: метафори 3-я група: епітети Душа бажала, таємни-цею укриті, розум мій очарували, погляд спускався. Мріє стеля надо мною, мов готичнеє склепіння? роки..., як весняні води...; гілки квіток сплелися на вікні, неначе грати. Лютий біль, дитячі мрії, дитячі любі роки, вродливі королівни, безпощадній зброї, гордих переможців.

Пам'ятник у Києві

Музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному https://www.google.com/search?client=opera&q=Документальний+фільм+ЛЕСЯ+УКРАЇНКА&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко.-К.: Грамота, 2014. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа . Аудіо-сайт Mp3-pesnja. Режим доступу: http://www.mp3-pesnja.com URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/ URL: https://www.google.com/search?q URL: http://ukrlit.org/ukrainka_lesia