Презентація " Леся Українка "Лісова пісня""

Історія написання “Лісова пісня” написана Лесею Українкою влітку 1911 року протягом 10-12 днів. “Народилась” вона з туги за рідним краєм. Головне джерело “Лісової пісні” – волинські повір’я та легенди. Головний образ твору – Мавка.

Лист до сестри Ольги від 09.11.1911 року Лист до матері від 02.12.1912 року “Зачарував мене сей образ (Мавки)навіки”. 2. “Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер прийшов уже слушний час”. 3. “Після неї (після написання “Лісової пісні”) я була хвора і досить довго приходила до пам’яті... і тепер чогось мені шия і плече болять, наче я мішки носила”.

Чому Леся Українка обрала форму “лісова” , а не “лісна”? Лісник – це людина, яка оберігає ліс, гість у лісі. Лісовик – міфологічна істота, яка є господарем лісу. Отже, “лісна пісня” – пісня про ліс. А “лісова пісня” – це пісня лісу; пісня, створена в лісі.

Але чому саме пісня, а не казка чи поема Пісня – це музичний твір. Музика – це ознака духовності, це душа народу; витвір людської душі. Музика зв’язує світ людини й природи. Леся Українка говорила: “Мені завжди здається, що коли де можна побачити вдачу народу, то се скоріше в народних піснях...”

Жанр твору “Написала драму-поему в 3-х діях за 10 днів....” “Сього літа... написала “драму-феєрію”... Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись”. “От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти – “драма -феєрія”. Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?” «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію».

Що ж таке драма-феєрія Драма - це літературний твір, призначений для постановки на сцені, для якого характерні серйозність конфлікту й глибина переживань персонажів. Феєрія - у перекладі з французької означає “циркова або театральна вистава з казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками”.

Особливості драми-феєрії: фантастично-казковий сюжет; дійові особи: міфічні або фантастичні істоти; відбуваються надзвичайні історії.

ЛУКАШ Ім'я Лукаш означає «світло», «народжений при сході сонця». Почувши сопілкове награвання, уся природа пробуджується ніби при сході сонця.

Мавка У словнику Б. Грінченка зазначено: «Мавка (навка) — дитя жіночої статі, яке вмирало нехрещеним і перетворювалося в русалку». У «Лісовій пісні» ця міфічна істота виступає в ролі лісової русалки, ім'я якій поетеса дає Мавка.

Дядько Лев Ім'я Лев Леся Українка обрала не випадково. Проте її дядько Лев символізує не звірячу хижість і безмежну силу, а навпаки —силу розуму, справжню людську доброту й закоханість у все лісове царство.

КИЛИНА У перекладі з грецької означає «орлина» від «орел». Цей образ (у творі) є символом ненажерливості, непримиренності, насильства й ненависті, це людина, у якої немає нічого святого.

Русалка За народними повір'ями, Русалка — це казкова водяна істота в образі гарної і вродливої дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом.

Водяник За народними переказами, це злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в річках, озерах і болотах і приносить людям нещастя, злидні тощо.. У «Лісовій пісні» Водяник — це володар водяного царства. Він добрий. Русалка називає його татом, татусем.

ЛІСОВИК Слов'яни вірили, що в кожному лісі був свій лісовик, від якого залежала вдача чи невдача на полюванні. У «Лісовій пісні» Лісовик — це малий бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барвів кори, у волохатій шапці з куниці.

ПОТЕРЧАТА За народними віруваннями, потерча — це дитина, яка вмерла нехрещеною. Лесині Потерчата — це двоє маленьких бліденьких діток у біленьких сорочечках, які виринають із-поміж латаття. Потерчата (у “Лісовій пісні”) — це позашлюбні маленькі діти (байстрята), які вмирали нехрещеними.

Перелесник Міфологічна істота. За народними переказами, він — спокусник. Його ще інакше називають біс, чорт, який у вигляді вогняного змія (метеора) літав до жінок, спокушував їх, а на ранок зникав. Жінки, які зналися з ним, довго не жили, бо не могли бути без його пестощів. За іншими повір'ями, Перелесник — це дух померлого чоловіка.

КУЦЬ За народним уявленням,— це чортик, панич. Чорти чинять чимало зла роду людському, вони завдають шкоди господарству, насилають на людей Злидні (подібні до тих, що змальовані в «Лісовій пісні»). Можуть приносити людям хвороби, крадуть небесні світила, заганяють коней до смерті, доять уночі худобу, роблять багато чого на шкоду людям.

ЗЛИДНІ Це матеріальні нестатки, бідність. У драмі-феєрії Злидні виступають як міфічні завжди голодні істоти. Шкодять вони лише злим людям. Злидні тільки й ждуть, щоб їх покликали. Підкоряються вони Куцю.

МАТИ Імені матері Лукаша ми не знаємо. Авторка його не називає. Якби Леся Українка дала ім'я Лукашевій матері (Катерина, Марина чи ще як), то можна було б думати, що тільки ця мати (Катерина чи Марина) мріє про збагачення, а всі інші кращі, добрі й лагідні, беззаздрісні. Очевидно, річ у тім, що Лукашева мати — це персонаж, який втілює в собі риси характеру не тільки матері Лукаша, а сотень таких, як вона.

Основні проблеми драми «Лісова пісня»: як поєднати духовне й матеріальне, мрію й буденність; у чому покликання людини; людина та кохання; людина й навколишнє середовище; народ, людина й боротьба; народні традиції, зв'язок поколінь.