Лікарські рослини. Ще здавна люди навчилися лікувати різні хвороби травами. Вони щиро вірили, що рослини мають цілющі властивості. Тому й назви давали їм гучні і промовисті – дивосил, звіробій, чистотіл, подорожник…Воно й справді, більшість рослин має цілющу здатність. Ростуть вони повсюди: і в лісі, і в полі, й на луках. А чимало їх ми сіємо на ланах та городах. Щоб користуватися лікарськими травами з користю, а не шкодою для здоров’я, треба добре знати їхні властивості. Вихід
На переломі весни й літа, у травні-червні, в Українських Карпатах чарівно цвітуть квіти, буяють свіжі соковиті трави… Якісь із них створені, аби прикрашати землю й уквітчувати наречених, інші – лікують й приносять силу та наснагу. Чорвона рута, сон-трава, папороть, чар-зілля, лісова лілея – ці казкові назви насправді ведуть у фантастичний для приїжджого світ Карпатських гір. Фантастичний у своїй різноманітності, цілющості, чарівності. Аби потрапити у нього, відпочинок у Карпатах треба поєднати з хоча би мінімальними знаннями про незвичайну рослинність наших гір.
Заквітчана Чорногора, або Гуцульські Альпи. Червень – час гірських квітів вповні пишатися собою. Ось, наприклад, східнокарпатський рододендрон, званий теж чорвоною рутою (або червоною, хоча червоною рутою кличуть і червлену монарду). На початку літа ця червонокнижна рослина густо вкриває підніжжя Піп-Івана Мармароського й саму гору, цвіте на Піп-Івані Чорногірському, заквітчує Чорногору й підніжжя Брескула. Мармароси не дарма називають Гуцульськими Альпами – вони зовсім відмінні від інших карпатських вершин. Їм насправді властивий субальпійський рельєф, і барви унікальних квітів то підтверджують. В червні тут серед трав ховається не лише рододендрон, але й вузьколистий нарцис (так-так, той самий, що біля Хуста), альпійські дзвоники, гірська арніка, сон-трава, пухівка, нечуй-вітер і навіть ялина. А знавці трав у цей час можуть назбирати матеріалу для славетного полонинського чаю. Адже справжній карпатський чай, як відомо, буває тільки з гірської води, наповнений чистим повітрям та легко приправлений ароматом вогнища десь високо в горах…
Живий килим, тканий з рожевого (а також пурпурно-фіолетового) рододендрона в червні чекає також в Горганах, на Близниці, Дземброні та на Чивчині. Рідкість і краса цієї квітучої рослини – виклик навіть для досвідчених мандрівників Мармаросами, адже червень тут традиційно дощовий. Приймаючи цей виклик, готуйтеся відповідно! І пам’ятайте, що мандрівка Мармаросами потребує спеціальних дозволів від прикордонників та поваги до рослин – більшість із них належать до Червоної Книги. Тому їх можна роздивитися й відчути насправді лише у місці цвітіння.
Якщо у вас немає в знайомих якоїсь славної карпатської травниці або досвідченого травника, то підказкою у тому, де можна навесні й влітку помилуватися гірськими травами, стануть карти заповідних територій Карпат. Зокрема, Карпатського національного природного парку, національного природного парку «Синевир», Карпатського біосферного заповідника, Вижницького парку на Буковині, в парках Горганів і Сколівських бескидів, а також першого в світі міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати». Теж зверніть увагу на Буковий ліс у Карпатах і молодий національний природний парк «Зачарований край» на Іршавщині (Закарпаття).
Насправді таємниці карпатського чар-зілля, здатного дарувати здоров’я навіть вже через поєднання ароматів багатьох квітів, відомі лише місцевим мешканцям. Наприклад те, що ошатна орхідея – це милі зозульки, популярні в гірській народній медицині. Гірські ромашки – помічниці для тих, кого турбує зір і слух. Чабрець – його аромат здавна означав тут затишок і тепло рідного дому, а чорниці (афини) – примирення. Також їх шукають всі, хто має проблеми з очима.
Побачите десь юну жовту купавницю – то знайте, що вже можна купатися в гірських річках і озерах. Вона квітне тоді, коли повітря й вода вже досить прогрілися. А брусниці (гогодзи) – не лише смачні як ягоди, але й корисні як квіти. Їх заварюють в якості чаю. Також традиційно серед лікарських рослин й чар-зілля Карпат називають мелісу, м’яту, звіробій, чебрець, деревій, материнку, Іван-чай, первоцвіт, Петрові батоги (цикорій), шавлію, татарське зілля (аїр), голу солодку, бедринець, плющ, парило лікарське, свіжу весняну кропиву, травневу кульбабу… Всі вони приносять людям найчарівніший дар – здоров’я. Яким чином? Це знають вповні лише у заповідних Карпатах…
В Українських Карпатах дотепер налічували 3171 вид судинних рослин. Завдяки численним висотним поясам, це найбагатший у флористичному відношенні регіон України. З усіх судинних рослин, що ростуть в Україні, майже дві третини зустрічаються в Українських Карпатах. 271 з них занесені до Червоної книги України і 20 - до Європейського червоного списку. Тому, рослини що ростуть тільки в Українських Карпатах (ендемічні види), мають особливе значення.
Ця рослина в пошані в багатьох народів, Первоцвіт. На Русі первоцвіт любовно називали баранчиками. Був навіть такий звичай: кидати зірвані баранчики під ноги і топтати - на довголіття. Це лікарська і вітаміноносна рослина. При виснаженні, малокрів'ї дуже корисні салати із молодих листків первоцвіту. Всього один з'їджений листок примули забезпечує денну потребу нашого організму у вітаміні С. В Голландії і Англії первоцвіт розводять як салатну зелень.
Є багато легенд про цю квітку, одна із них говорить, що цю квітку висівали карпатські черевниці та обіцяли молодим парубкам, які подарують едельвейс коханій, назавжди знайти місце у її серці. Не відчуваючи небезпеки парубки вирушали на пошуки шовкової квітки. Але лише не багатьом вдалося її зірвати – більшість зривалися із скель та гинули на втіху чарівницям. Нареченим нещасливцям не залишалось нічого іншого, як оплакувати своїх коханих. Їхні сльози щорічно з’являються на квітках едельвейсу маленькими крапельками нектару. У багатьох місцях Карпат 50-60 років тому часто можна було зустріти цю квітку. Але рослину так інтенсивно визбирували, що тепер вона збереглася у природних умовах лише у двох місцях: на вершинах Близниця і Ненеска. Едельвейс знаходиться під загрозою зникнення, тому він охороняється законом.
Бузина чорна. Бузина чорна росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, на узліссях. Світлолюбна рослина. У медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при простуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них - при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок і сечового міхура, при невралгіях. Зміст
Безсмертник пісковий (безсмертник)Росте цмин у соснових і мішаних лісах, на галявинах. Зустрічається майже по всій Україні Запаси сировини значні. У медицині використовують кошики цмину як жовчогінний засіб при хворобах печінки і жовчного міхура. Квітки входять також до складу жовчогінних та інших чаїв, що застосовують для лікування хвороб сечового міхура та гастритів, а також як кровоспинний засіб. Зміст
Валеріана лікарська. Валеріана лікарська росте у вільшняках, на сирих і заболочених луках, у сирих листяних і мішаних лісах. Поширена майже по всій Україні. У медицині застосовують кореневища з коренями валеріани що заспокійливо діє на нервову систему; при запамороченнях, безсонні, астмі, болях у животі і спазмах кишечнику, хворобах щитовидної залози, як протиблювотний і глистогінний засіб. Зміст
Дивосил високий. Дивосил високий поширений в лісовій і лісостеповій зонах України. Росте на луках, галявинах, по узліссях листяних і соснових лісів, берегів річок і озер, у місцях виходу грунтових вод. Дивосил має протизапальну, жовчогінну, відхаркувальною дію. Корінь та кореневище оману призначають у вигляді відвару, настою, настоянки, порошку або мазі. Мазь призначають при екземі та свербінні шкіри. Зміст
Звіробій звичайний. Поширений по всій території України. Запаси сировини значні. Росте у мішаних лісах, на галявинах, лісосіках, серед чагарників. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні-серпні. У медицині використовують квітучі верхівки пагонів як в'яжучий, протизапальний і тонізуючий засіб при кровохарканні, кашлі, проносах, колітах, хворобах печінки, для укріплення ясен. Зміст
Лопух великий. Росте як бур'ян. Зустрічається на смітниках, біля жител і доріг, у лісах, на полях поодиноко і групами. У медицині корені лопуха використовують як сечогінний, потогінний засіб, а також при подагрі, цукровому діабеті, каменях у нирках, печінці, захворюваннях шкіри (екземи, вугри, лишаї), золотусі, виразці шлунка. Настій коренів на оливковій олії відомий під назвою «реп'яхова олія» як засіб, що запобігає випаданню і сприяє росту волосся на голові. Зміст
Чистотіл звичайний. Поширений на Поліссі, в Лісостепу, в Степу і в Карпатах. Чистотілом лікують хвороби шкіри (виводять бородавки, гострокінцеві кондиломи, мозолі, червоний вовчий лишай, коросту, екзему, псоріаз, туберкульоз шкіри). Свіжим соком чистотілу лікують помутніння рогівки очей і плями на ній. Зміст
Хвощ польовий. Злісний засіювач полів і городів поширений особливо у вологих місцях, на кислих грунтах, на болотах, вогких луках, по берегах рік та різних водойм. Хвощ польовий є складовою частиною багатьох відварів, що застосовуються при кашлі, ревматизмі, захворюваннях нирок і сечового міхура, а також очищає кров. Зміст
Шалфей лікарський. Зміст. Для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, для пожвавлення травлення, при хворобах печінки і жовчного міхура, для зниження підвищеного тиску крові, а також як сечогінний, вітрогінний засіб, що в'яже,—для полоскання горла, рота, при зубному болю (флюсах).
Живокіст Росте живокіст на берегах річок, на вологих луках. Цвіте у травні-липні. Поширений майже у всій Україні. Лікарською сировиною живокосту є корені. Їх заготовляють восени, висушують у тіні або на горищах. Строк зберігання – три роки. У медицині використовують як добрий обволікаючий і відхаркувальний засіб. Зовнішньо використовують свіжий корінь або сік з нього при чиряках, виразках, носових кровотечах та при переломах кісток. Зміст
Чорниця Поширена на Поліссі, у Карпатах, зрідка у північному лісостепу. Тільки на Поліссі України щорічно можна заготовити в середньому до 30 тис. тон ягід. У медицині використовують ягоди і листки чорниці. Висушені ягоди застосовують як в’яжучий засіб при гострих і хронічних проносах, особливо у дітей. Листки використовують як засіб при лікуванні початкових форм цукрового діабету, для профілактики променевої хвороби. Зміст
Спориш звичайний — це бур'ян лісосік, лісових розсадників і лісокультурних площ, росте на просіках, лісових дорогах. Поширений спориш по всій Україні, промислова заготівля можлива в усіх областях України. Запаси сировини значні. У медицині спориш застосовують від малярії, пухлин, пропасниці, туберкульозу легень, проносу, ревматизму, як кровоспинний і сечогінний засіб, при хворобах кишково-шлункового тракту, при лікуванні коклюшу, бронхіальної астми, кашлю, при порушенні обміну речовин. Спориш звичайний Зміст
Подорожник ланцетолистий. Зміст. Росте на всій території України в степах, на степових схилах, кам'янистих відслоненнях, луках і трав'янистих місцях та серед чагарників. Препарати з листя подорожника виявляють багатосторонню терапевтичну дію: протизапальну, знеболюючу, кровоспинну, ранозагоювальну, снотворну, та протиалергічну. Відвар із листя подорожника призначають при бронхітах, туберкульозі легень, коклюші, та інших захворюваннях дихальних органів.
У природних умовах на території України деревій звичайний зустрічається практично в усіх районах. Росте у мішаних лісах на галявинах, в чагарниках, на лісокультурних площах, лісосіках, уздовж доріг. Деревій як цінна лікарська рослина відомий ще з глибокої давнини. У науковій медицині використовують верхівки квітучих рослин. зрідка листки або кошики як кровоспинний засіб, при внутрішніх кровотечах, при хворобах кишково-шлункового тракту, при зовнішніх кровотечах, як протиконвульсивний, апетитний засіб, при порушенні обміну речовин. Деревій звичайний. Зміст
Ромашка лікарська. В природних умовах невеликими заростями росте майже по всій території України біля доріг, на пустирях, полях, городах, в садах і узліссях, тощо. В медицині використовують сушені квіткові кошики. Відвари використовують для полоскання рота, примочок, обмивання гнійних ран. Зміст
Полин гіркий. Полин гіркий росте в мішаних і листяних лісах, на галявинах, вирубках, уздовж лісових доріг і просік, на лісокультурних площах тощо. Поширена по всій Україні. У медицині використовують пагони полину гіркого. Препарати з нього застосовують для збудження апетиту і поліпшення травлення. Трава входить до складу жовчогінних і апетитних чаїв. Зміст
Мати–й-мачуха. Росте на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт. Тіньовитривала рослина. Цвіте в березні — квітні. Поширена майже по всій Україні, У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки , рідше квіти. Їх застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів та при кашлі. Зміст
Медунка лікарська. Росте у заростях, серед чагарників, у листяних лісах, на крайньому заході України Поширена в усіх лісових і лісостепових районах, рідше в cтепу, в Криму — лише в перед-гірських і гірських лісових районах. В лікувальних цілях використовують листки, а то й цілу рослину, зриваючи її при корені, — в червні — липні (листків не м'яти); корені викопують восени. Застосовують як відхаркувальний засіб при астмі, бронхітах, запаленні слизової оболонки дихальних шляхів. Вживають у вигляді чаю. Зміст
М’ята перцева М'ята перцева в дикому стані не росте. Являє собою гібрид, одержаний вид схрещування м'яти водяної з м'ятою колосковою або зеленою. У лісостепових районах України її вирощують як ефіроолійну рослину. Листя м'яти входить до складу потогінного, жовчогінного, шлункового та заспокійливих чаїв. Олія м'яти перцевої як освіжаючий та антисептичний засіб входить до складу полоскань, зубних порошків і паст; м'ятна вода для полоскання ротової порожнини; краплі зубні — по 2-3 краплі на кусочку вати вкладають у дупло хворого зуба. Зміст
Кульбаба лікарська. Кульбаба лікарська росте в зріджених мішаних і листяних лісах, як бур'ян на лісокультурних площах, у розсадниках, парках і лісопарках, трапляється на пустирях, поблизу жител, доріг, по узліссях. Поширена по всій Україні, особливо в лісостепових районах. У медицині використовують корінь кульбаби. З нього готують порошки, екстракти, відвари; їх включають разом з хвощем, деревієм та іншими травами до складу шлункових і апетитних чаїв. Рекомендують як апетитний, жовчогінний і проносний засіб, що поліпшує травлення. Зміст
Глід колючий. Кущ росте у парках, по узліссях листяних лісів, серед чагарників, на крутих річкових берегах у Закарпатті. Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i плоди. Застосовують при розладах серцевої діяльності, при безсонні. Понижує збудливість нервової системи, тонізує серцевий м'яз, посилює кровообіг у судинах серця і мозку, знімає неприємне відчуття у ділянці серця, знижує кров'яний тиск і поліпшує загальний стан. Зміст
Барбарис звичайний. Росте у підліску, в хвойних і мішаних лісах, на узліссях, в чагарниках, на кам'янистих схилах. Барбарис поширений по всій Україні. У медицині використовують листки, кору й корені барбарису як засіб, що знижує кров’яний тиск і серцебиття. Вони мають також глистогінні й кровоспинні властивості. Ягоди барбарису рекомендують для збудження апетиту, тамування спраги, поліпшення роботи шлунка, зниження кров'яного тиску. Корені використовують при захворюванні печінки. Зміст
Навесні цвітуть, мов свічі,заглядають сонцю в вічі. А під осінь ті свічкивдягнуть з голок кожушки. Викупана в сонечку, стоїть собі донечка. Бджоли сонячний медок дістають з її квіток. За хатиною в садочку у зеленому віночку, у червоному намисті дівчинонька чепуриться. І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти. За намисто кожен — смик, тай укине на язик. (Калина)(Липа) (Каштан)Зміст
За настоянки краплинуз дивовижної рослинивсі коти — домашні, дикі,і маленькі, і великі —віддадуть вам без ваганняі карасика в сметані,і сардельку найсмачнішу,й найжирнішу в світі мишу. Вам відома ця рослина?Бо така, мабуть, єдина:в неї квіти на стеблині,мов пахучі намистини!Як на мене, не зрівнятиз їх чудовим ароматомгеть усі докупи взятіі духи, й дезодоранти! Не вогонь, а пече. (Конвалія)(Кропива)(Валеріана)Зміст