Презентація «Лишайники» 6 клас

Лишайники Лишайники ─ гриби, які живуть у симбіозі з мікоскопічними фотосинтезуючими організмами ─ водоростями, або ціапнобактеріями

І це тому, що лишайник відрізняється від інших організмів своєю будовою, а саме поєднанням в одному тілі двох організмів — гриба і водорості. Внаслідок цього лишайники мають своєрідну форму та колір слані, живлення, ріст, розмноження. Будова лишайників Відомий учений К. А. Тимірязєв наприкінці XIX століття назвав лишайники "рослинами-сфінксами", що у перекладі з грецької мови означає "чудовисько, символ загадковості".

Дивовижною у лишайниках є будова тіла. Вони не мають кореня, стебла й листків, їх тіло зветься сланню і складається з гіфів гриба й клітин водорості . Щільно переплетені гіфи утворюють верхній і нижній кірковий шари. Між ними розміщені одноклітинні зелені водорості, зрідка - синьо-зелені (ціанобактерії). Органами прикріплення у лишайників є ризоїди (пучки гіфів гриба). Верхній кірковий шар. Нижній кірковий шар Гіфи грибів. Клітини водорості Ризоїди

Водорості здійснюють фотосинтез і забезпечують гриб киснем та оганічними речовинами, якими він живиться. Гриб постачає водоростям воду та деякі неорганічні речовини. Гіфи гриба всмоктують воду не лише із субстрату, але й уловлюють її з вологого повітря під час туманів та випадання роси.

Забарвлення лишайників надзвичайно різноманітне. Вони рідко бувають зеленими. Найчастіше — попелясто-сіруваті, жовтуваті, оранжеві, коричневі. Забарвлення їх залежить від пігментів, що містяться в гіфах гриба.

Листуваті лишайники мають вигляд пластинок із лопатями по краях. Вони різні за розмірами та забарвленням. Найчастіше на корі листяних дерев зустрічаються види з родів пармелія, фісція, ксанторія

Накипні (кіркові) лишайники мають слань у вигляді плям, які щільно з'єднані з основою, на якій розвиваються. Накипні лишайники є найчисельнішою (80 % усіх лишайників) та найпоширенішою групою, особливо на каменях та корі дерев.

Кущисті лишайники - дуже різноманітні. Ті, що оселяються на корі дерев, мають звисаючу розгалужену лопатеву (евернія) або циліндричну слань (уснея, відома під назвою "бородач"). Лишайники, що ростуть на ґрунті зустрічаються у вигляді вертикальних виростів.

Поширення лишайників Лишайники можна побачити на корі дерев, де вони утворюють різноколірні плями, на піщаному ґрунті соснових лісів у виглядіковдри,часто, разом із мохами, на камінні. Ученими виявлено понад 20тисяч видів лишайників, які поширені в різних природних зонах: тундрі, хвойних та мішаних лісах, у степу.тундрагори

Поширення лишайників Лишайники невибагливі і характеризуються високою стійкістю до чинників навколишнього середовища. Тому вони першими з'являються в умовах і місцях, які не придатні для зростання більш складних за будовою організмів.

Рідкісні лишайники. В Україні відомо понад 1 000 видів лишайників, з яких найбільше різноманіття характерне для Карпат та Криму. 27 видів лишайників є рідкісними і занесені у Червону книгу України (наприклад, цетрарія степова, лобарія легенева).

Найбільше лишайників у тундрі, де вони переважають у рослинному покриві і є цінною кормовою базою для оленів. (ягель — сукупність кущистих лишайників). Значення у природі

Лишайники — піонери рослинності. Вони першими заселяють неродючі місця, відіграють велику роль у руйнуванні гірських порід і ґрунтоутворенні. Наприклад, на піщаних ґрунтах першою стадією заселення є лишайникова.

Яка роль водоростей в лишайнику ? Яка роль гриба в лишайнику?Запитання. Водорості здійснюють фотосинтез і забезпечують гриб киснем та оганічними речовинами, якими він живиться. Гриб постачає водоростям воду та деякі неорганічні речовини.

Джерела І. Ю. Костіков та інші Біологія: Підручник для 6-го класу загально освіт. навч. закл. — К.: Видавничий дім “Освіта”, 2014. Біологія: Практичний довідник. 2-ге вид. зі змінами. — Харків: ФОП Співак В. Л., 2010. Волкова Т.І. Біологія: Схеми і таблиці. ― Харків. ФОП Співак В. Л. 2010. Анатомия и морфология растений Учеб. пособие для студентов биол. спец. пединтов М., «Просвещение», 1978. Рейн П. Шверт Р. Айхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. Т.1 Пер. С англ..— М.: Мир,1990.