Презентація "Лісостепова та степова зони України"

Лісостепова та степова зони України. Підготувала вчитель початкових класів. Баранівського ліцею №2ім. О. Сябрук. Хіміч І. С.

Г е о г р а ф і ч н е п о л о ж е н н я. Лісостепова зона Лісостепова зона займає центральну частину України. Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої держави. Далі на схід продовжується на території Росії. Північна межа лісостепу проходить по лінії, де закінчуються мішано-лісові ландшафти. А південна зі степовою зоною доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: Котовськ – Первомайськ – Кіровоград –Красноград – Вовчанськ. Лісостепова зона займає близько 31 % площі України. Степова зона. Степова зона лежить у південній частині України і займає 39 % її території. На півночі межує з лісостеповою зоною, на півдні простягається до узбережжя Чорного й Азовського морів і передгір’я Кримських гір. Охоплює більшу північну частину Кримського півострова.

К Л І М А ТКлімат Лісостепу. Клімат Лісостепу помірно теплий, із достатнім і постійним зволоженням на заході й нестійким — на сході. Січневі температури із заходу на схід змінюються від –5 до –8 °С, липневі від +18 до +22 °С. Річна кількість опадів зменшується із заходу на схід з 500—750 до 450 мм. Найбільше опадів (65—75 %) буває влітку. Коефіцієнт зволоження змінюється від 2,8 (Львів), 2,0(Хмельницький) до 1,4—1,2 на півдні. Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Клімат степу Клімат зони степу помірний континентальний. Порівняно з лісостеповою зоною для степів характерні більші річні амплітуди температури повітря, менша кількість опадів і недостатнє зволоження. Тут за низької вологості повітря часто бувають суховії, посухи, пилові та чорні бурі, які завдають шкоди сільському господарству. Середні температури січня зменшуються на схід від –1 °С до –9 °С, а липня – збільшуються в тому самому напрямку від +20 °С до +23 °С. Річна кількість опадів зменшується від 450 мм до 300 мм з північного заходу на південний схід.

Г Р У Н Т ИГрунти лісостепової зони. У грунтовому покриві лісостепу переважають різні види чорноземів (типові та опідзолені) та сірі лісові грунти, що сформувалися на лісах або лісоподібних суглинках. У зниженнях поширені лучні і лучно-чорноземні грунти, подекуди — торфові. Рівень родючості грунтів найвищий у середній та східній частинах зони. Південна межа лісостепу майже збігається переходом типових чорноземів у чорноземи звичайні. Грунти степової зони. Найбільше природне багатство степової зони – її ґрунтові ресурси, серед яких переважають чорноземи. Саме завдяки їхній високій родючості степ є основним сільськогосподарським районом, де вирощують пшеницю, кукурудзу, просо, соняшник, кавуни. Через кліматичні особливості умови для землеробства складні. Для одержання стійких врожаїв потрібне зрошення земель. Щоб запобігти вітровій ерозії, уздовж полів створюють захисні лісосмуги.  На півдні чорноземи переходять у каштанові ґрунти. У районі Сиваша попадаються солончаки і солонці. У заплавах річок поширені лучні ґрунти, а на лівобережжі нижнього Дніпра простягаються Олешківські піски.

Г Р У Н Т ИЛісостеп. Степ

Р Е Л Ь Є ФРельєф лісостепу. Лісостепова зона займає територію, на якій переважають височини: із заходу на схід змінюють одна одну Розточчя, Подільська, Волинська, Придніпровська та Середньоруська височини. Платоподібні поверхні височин чергуються з горбогір'ями, окраїни височин сильно почленовані ярами і балками. Низовини займають невеликі території на Лівобережжі (Придніпровська низовина). Висоти поверхні коливаються від 100 м до 471 м (гора Камула). Характерною ознакою краєвиду є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. Рельєф степу. Степ займає 40 % площі України. Охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської та Подільської височин.. Повністю в межах степового поясу лежать Приазовська низовина, Приазовська та Донецька височини, а також рівнинна частина Кримського півострова у межах Північнокримської низовини. Рельєф рівнинний, неоднорідний, з горбами, ярами й балками.

 Води суходолу     Лісостепової зони. Річкова мережа досить густа: протікають Дніпро, Півіденний Буг, Дністер з притоками. Найдовшою річкою лісостепової зони в Україні є ліва притока Дніпра Псел. Річки лісостепу мають змішане живлення. Озер у лісостеповій зоні небагато. Вони поширені у заплавах лівих приток Дніпра. Озера-стариці нині залиті водами Канівського та Кременчуцького водосховищ. Степової зони. Зазначені кліматичні умови степової зони є причиною бідності річкової мережі. Більшість річок транзитні. У степовій зоні розташовані нижні течії Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю. Східні області перетинає середньою течією Сіверський Донець. У межах степів великі річки приймають мало приток.    Живлення річок забезпечується переважно за рахунок талих снігових вод. Сіверський Донець. Боліт мало. Вони розташовані в пониззях річок Дніпра, Дністра, Дунаю. Найбільші озера – лиманні (Кундук, Ялпуг). У межах території знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. Найбільше водосховище - Каховське. Озеро Ялпуг. Озеро Кундук

Р О С Л И Н Н И Й С В І Т Л І С О С Т Е П У Рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території більша у західній частині, там вона досягає 15 % . Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах , що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворювальними породами зони є дуб, граб, бук, клен, липа. У заплавах річок ростуть берест, вільха, верба. На піщаних берегах. Дніпра, Південного Бугу та Сіверського Дінця, острівцями ростуть соснові ліси. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, брусниця. До лісових масивів безпосередньо прилягає степ. Майже всі ділянки розорані й зайняті різноманітними сільсько-господарськими культурами (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки, картопля, овочевіт культури та інші). Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки лежать на вододілах річок і їхніх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина,тонконіг, стоколос, ковила, гадючник,звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. На заплавнихлуках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута. На водоймах ростуть глечики жовті, латаття біле, папороть водяна. С Т Е П УСтепова рослинність, як і ґрунти, змінюється поширотно з півночі на південь. Північностепова підзона зайнята різнотравним степом. Тут напровесні після танення снігу одержують воду цибулинні рослини: тюльпани, крокуси, гіацинти. Пізніше квітує яскраво-жовтий адоніс (горицвіт), спалахують степові півники і фіалки. На початку літа викидає свої метілки ковила, розпускаються квіти півонії вузьколистої (воронця), шавлії, волошки, конюшини. З середини літа степ вигорає і життя завмирає до перших осінніх дощів, коли з’являється зелена ковдра з мохів. Дерева найчастіше ростуть на півночі зони – байрачні ліси, кущі по всій території (терен, вишня, шипшина, мигдаль). У плавнях річок росте очерет, калина, верба, лоза. 80% території – це сільськогосподарські угіддя, де вирощують пшеницю, технічні, овочеві, плодові культури та виноград.

Р О С Л И Н Н И Й С В І Т

Т В А Р И Н Н И Й С В І ТЛ І С О С Т Е П УТваринний світ зони представлений лісовими та степовими видами. Тут живуть дикі кабани, козулі, олені, зайці, білки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі, Серед птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди, журавель, зяблик, горлиця та ін. У зоні лісостепу з метою охоронирослинного і тваринного світу було створено 4 природні заповідники : «Канівський», «Розточчя», «Медобори», «Михайлівська цілина». С Т Е П УВидовий склад тваринного світу бідніший порівняно з лісостеповою зоною. Найбільше тут гризунів – тушкан-чиків, ховрахів, хом'яків, а також зайців, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів. Серед птахів багато жайворонків, дрохв, степових орлів, чайок, мартинів, куликів. Серед плазунів – гадюк, полозів, ящірок. У річках і озерах зони степу є щуки, окуні, коропи, соми. З метою збереження унікальних видів рослин і тварин у степовій зоні створено заповідні території: Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський, Луганський, Український степовий та ін., та природні парки Святі гори, Азово-Сиваський, «Великий луг».

Т В А Р И Н Н И Й С В І Т