1. Фотокартка2. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.3. Полонені німці – щирі будівники4. Злі діти розорили клумбу, ще й хрестик із прутків поставили5. Хвороба Фрідріха6. Нагідки Фрідріха7. Прикраси із цегли8. “Ви не знаєте, де наш тато?”9. Самогубство10. Жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі. Літературна розминка. Розташуйте частини твору у їх логічній послідовності. Код перевірки: 3 6 4 1 5 7 9 10 2 81. Полонені німці – щирі будівники2. Нагідки Фрідріха3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили4. Фотокартка5. Хвороба Фрідріха6. Прикраси із цегли7. Самогубство8. Жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі.9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.10. “Ви не знаєте, де наш тато?”
полонені німці зводять квартал, над ними знущаються. Експозиція: Зав'язка: Розвиток дії: Кульмінація: Розв'язка: влаштовує невеличку клумбу, але діти руйнують її, хоч він співає їм пісеньки і показує фотографію своїх доньок.життєва драма фрідріха. під осінь він настільки захворів, що охоронець не проявляв до нього жорстокості.самогубство головного героя. після нього залишилась велика квітка.через багато років оповідачка виявляє у стіні квартири фотокартку – згадку про полоненого німця. Досліджуємо композицію твору
Знайдіть у тексті епізоди, які б розкрили стосунки між полоненими і дорослими, між полоненими і дітьми. Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», …….. Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння,…. Досліджуємо
Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук. Із любов'ю згадували свою домівку, рідню. Були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром. «…ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...», «Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...» Досліджуємо
Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець», «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...» Дорослі розуміють Фрідріха краще за дітей, тому поводяться більш толерантно. Найбільше німців жаліли вдови, намагалися чимось допомогти. Ненависть змінилася милосердям, бо розуміли, що прості німці – заручники фашизму. Досліджуємо
Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...» Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим німцем тільки тому, що окупанти принесли багато горя в їхнє дитяче життя. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не пом'якшувало їхніх сердець. Вони ще не розуміли, що для хворого Фрідріха ця війна стала трагедією. Досліджуємо
Що в поведінці Фрідріха було найдивнішим? Які художні деталі вказують на це? Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?Чому дівчинка не зірвала квітку? Чому з квіткою опинився і хрест з паличок?Якою подією завершується твір? Навіщо Фрідріх сховав фотокартку? Про що говорить ця художня деталь? Художня деталь – виразна подробиця твору, що робить зображувану автором картину зримішою, яскравішою і глибшою за змістом. У лабіринті запитань
«Займи позицію»Фрідріх – ворог чи жертва? Чому?Фрідріх –німець. Він воював проти нашої держави. Армія Гітлера завдала багато горя нашому народу. Тому треба відповідати за свою Жорстокість. Але він в оповіданні – полонений, беззахисний, слабкий і хворий. Просто людина, яка викликає до себе співчуття. Так! Він німець, але як бачимо, був хорошим батьком, любив працювати на землі – сіяв, вирощував. Фрідріх опинився на фронті скоріш за все не з власної волі, а за наказом свого головнокомандувача. Не можна відповідати жорстокістю на жорстокість. Війна –жахливе явище суспільства. Але треба в будь - якій ситуації залишатися людиною. Жорстокості у світі не повинно бути. На жорстокість треба відповідати добром.
«Я так думаю»Як ви розумієте фінал твору? Чому новела не закінчується смертю героя?Новела не завершується на найвищій точці напруження — смерті Фрідріха. Суть несподіваної розв'язки — життя полоненого продовжилося в його добрих справах. Раптово серед грудня зацвіла посіяна ним квітка як символ любові, яка розтопила лід ненависті до переможеного ворога. Подавши дві розв'язки з різницею в 50 років сюжетного часу, Л. Пономаренко прагне закріпити в свідомості читача біблійні істини: любов покриває багато гріхів, любов є мірилом всіх людських цінностей