Вірш Т. Г. Шевченка. Автор малюнків: завідувач КПЦ «Світ. Лиця» Кругляк Ю.
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать…
Пішла в снопи, пошкандибалаІвана сина годувать.
Воно сповитеє кричало. У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться їй той син ІванІ уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам. Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім поліСвою таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,Проснулася — нема нічого... На сина глянула, взяла,
Його тихенько сповила. Та, щоб дожать до ланового,Ще копу дожинать пішла.
Реєструючись, ви погоджуєтеся з угодою користувача та політикою конфіденційності.
«На Урок». Освітній інтернет-проект