Презентація МАН "Ліхеноіндикація як перспективний метод оцінки стану атмосферного повітря"

Роботу виконала: Волоська Марія Сергіївна,учениця 9 класу Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Г. П. Берези. Золотоніської міської ради. Черкаської області Науковий керівник: Вертипорох Вікторія Миколаївна, учитель біологіїБлагодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Г. П. Берези. Золотоніської міської ради. Черкаської областіЛІХЕНОІНДИКАЦІЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 

Актуальність дослідження Однією із глобальних проблем сучасного світу є проблема забруднення природного середовища. Викиди промислових підприємств, вихлопні гази автомобілів, лісові пожежі, горіння сміттєзвалищ і торфовищ, військові дії призводить до забруднення атмосферного повітря та поступової деградації навколишнього середовища, від якого безпосередньо залежить стан та життєдіяльність людини. Більшість сучасних методів дослідження є досить громіздкими, довготривалими та потребують грошових затрат. Саме це призводить до пошуку нових методів екологічного моніторингу. Перспективним методом оцінки стану атмосферного повітря є ліхеноіндикація – використання лишайників як достатньо інформативних біологічних індикаторів стану атмосфери.

Мета і завдання дослідження. Завдання дослідження: Дослідити видовий склад та морфологічний тип лишайників на досліджуваних ділянках;Визначити частоту трапляння й ступінь покриття лишайниками за п’ятибальною шкалою;Розрахувати показник відносної чистоти атмосферного повітря;Провести оцінку ступеня забруднення атмосфери за результатами ліхеноіндикації; Виявити основні причини забруднення на досліджуваних територіях;Розробити рекомендації щодо покращення стану атмосферного повітря в селі Благодатне. Мета роботи: навчитися оцінювати ступінь забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами за допомогою лишайників.

Об'єкт дослідження: повітряне середовище села Благодатне. Предмет дослідження: ступінь забруднення повітряного середовища села Благодатне полютантами, до яких чутливі рослини-індикатори. Методи дослідження: метод диференційованого визначення лишайників за допомогою визначників, аналітичний, порівняльний, картографічний, статистичний. Об'єкт, предмет, методи дослідження

Новизна роботи. Практичне значення Ліхеноіндикаційне картування дає можливість наочно орієнтуватися в екологічній ситуації з подальшим проведенням моніторингу; запропоновані природоохоронні заходи для покращення стану атмосферного повітря села Благодатне. Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря за допомогою ліхеноіндикаційних досліджень на території села Благодатне дає можливість використати новий підхід для вивчення екологічної ситуації.

Метод ліхеноіндикації Моніторинг навколишнього середовища можна здійснити за допомогою живих організмів. Цей метод отримав назву біоіндикація. Метод оцінки забруднення атмосферного повітря за допомогою лишайників одержав назву ліхеноіндикація. Саме лишайники мають здатність накопичувати у своєму організмі багато забруднювачів (полютантів). З усіх екологічних груп лишайників найбільшою чутливістю володіють епіфітні лишайники, тобто лишайники, що ростуть на корі дерев. Вимогливість лишайників до чистоти повітря зростає в ряді «накипні → листуваті → рунисті (кущисті)».

Хід дослідження Дослідження проводили у жовтні 2024 року. Було вибрано три ділянки: І - початок лісової зони та дачних ділянок на окраїні села; ІІ - 300 метрів від траси Черкаси-Золотоноша; ІІІ - парк у центрі села Благодатне біля школи.

Для дослідження використовували рамку (палетку) з розмірами 10 х 10 см і клітками 1х1 см

Види та морфологічні типи лишайників на дослідних ділянках       Ксанторія настінна(Xantoria parientina)Фісція сива (Physcia caesia) Фісція айполія (Physcia aipolia)  Пармелія борозниста(Parmelia sulcate) Евернія сливова (Evernia prunastri)Леканора мінлива(Lecanora varia)   ЛистуватіЛистуватіЛистуваті  ЛистуватіКущисті Накипні

Результати дослідження кількісного складу лишайників на ділянці №1

Результати дослідження кількісного складу лишайників на ділянці №2

Результати дослідження кількісного складу лишайників на ділянці №3

Табл. 1. Обробка експериментальних даних

Обробка експериментальних даних

Табл. 1. Обробка експериментальних даних

Обробка експериментальних даних

Обробка експериментальних даних

Ліхеноіндикаційне картування

Висновки. Для оцінки забруднення атмосферного повітря використано метод ліхеноіндикації. Визначено шість видів епіфітних лишайників: накипні - Леканора мінлива (Lecanora varia); листуваті - Ксанторія настінна (Xantoria parientina), Пармелія борозниста (Parmelia sulcate), Фісція айполія (Physcia aipolia), Фісція сива (Physcia caesia); рунисті - Евернія сливова (Evernia prunastri). Досліджено частоту трапляння й ступінь покриття лишайниками за п’ятибальною шкалою. Розраховано показник відносної чистоти атмосферного повітря: на ділянці №1 – 0,70; на ділянці №2 – 0,48; на ділянці №3 – 0,61. Проведено оцінку ступеня забруднення атмосферного повітря за результатами ліхеноіндикації у селі Благодатне: на ділянках №1,3 – незначний рівень забруднення атмосферного повітря; на ділянці №2 – середній рівень забруднення. Виявлено, що основне джерело забруднення атмосферного повітря на досліджуваних територіях – це автотранспорт. Доведено ефективність використання рослин-біоіндикаторів у екологічних дослідженнях як простих та ефективних методів.

ПропозиціїРегулярно поліпшувати якість дорожнього полотна для економічного використання палива, що знизить рівень вихлопних газів.2. Використовувати пальне найвищої якості. Це призведе до зменшення шкідливих речовин до 5 разів.  3. Надавати перевагу електромобілям.4. Продовжувати роботу по озелененню села Благодатне та придорожньої зони.5. Регулярно проводити моніторинг чистоти повітря села Благодатне методом ліхеноіндикації для наочного орієнтування в екологічній ситуації.6. Висвітлити результати роботи у інтернет-ресурсах. 

Список використаних джерел. Біологія: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./І. Ю. Костіков та ін.–К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с. Бязров Л. Г. Лишайники в екологічному моніторингу / Л. Г. Бязров. –К.: Науковий світ, 2008. – 336 с. Димитрова Л. В. Ліхеноіндикація забруднення атмосферного повітря м. Полтави / Л. В. Димитрова // Український ботанічний журнал. - 2008. - 65, № 1. 133-140 с. Дідух П. Я. Основи біоіндикації / П. Я. Дідух. – К.: Наукова думка, 2012. – 344 с. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля. – К.: Академія, 2006. – 360 с. Кондратюк С. Я. Ліхеноіндикація / С. Я. Кондратюк, В. Г. Мартиненко. - К.; Кіровоград, 2006. - 260 с. Лисиця А. В. Біоіндикація і біотестування забруднених територій. Методичні рекомендації до самостійного навчання дисциплін. Рівне: Дока – центр, 2018. – 94 с. Никифоров В. В., Дігтяр С. В., Мазницька О. В., Козловська Т. Ф. Біоіндикація та біотестування: навчальний посібник. – Кременчук: Видавництво ПП Щербатих О. В., 2016. – 76 с. Опікунова М. Г. Біоіндикація забруднень. М.: Видавництво СПБДУ, 2016. - 308 с. Пірогов М. В. Ліхеноіндикація якості повітря околиць сірковидобувного комплексу за індексами чистоти атмосферного повітря / М. В. Пірогов, С. О. Волгін // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематич. збірн. Інститут екології Карпат НАН України. – Львів : Ліга- Прес, 2010. – В. 11. 78–83 с. Чижевський О. С. Екологія: Я пізнаю світ: дитяча енциклопедія. – К.: Школа, 2002. 416 с.Інтернет - ресурси. Біоіндикація. «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» / А.І. Горова,А. В. Павличенко, О. О. Борисовська, В. Ю. Ґрунтова, О. В. Деменко; − Д.: Національний гірничий університет, 2014. – 76 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу- https://core.ac.uk/download/pdf/48405691.pdf

Дякую за увагу!