Презентація "Методичний коментар щодо навчання фізики "

Методичний коментар щодо навчання фізики учнів 7-11 класів ЗНЗ з урахуванням змін у навчальних програмах ( 2017 – 2018)

У 2017-2018 навчальному році у 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання фізики здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804, яка розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html). Програма

У старшій школі (10-11 класи) навчання фізики здійснюватиметься відповідно до обраного профілю навчання: на рiвнi стандарту, академiчному або профільному рівні за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України №1021від 28.10.2010 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07. 2016 р. № 826 і розміщеними на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html)

№ Клас Кількість годин на тиждень Перелік розділів 1 7 2 год «Фізика як природнича наука. Пізнання природи», «Механічний рух», «Взаємодія тіл. Сила», «Механічна робота та енергія» 2 8 2 год «Теплові явища», «Електричні явища Електричний струм» 3 9 3/ 2,5 год «Магнітні явища», «Світлові явища», «Мханічні явища і електромагнітні хвилі», «Фізика атома та атомного ядра», «Рух і взаємодія. Закони збереження» Зміст та кількість годин на тиждень

2 ГОД. 3 ГОД. 6 ГОД.

Факультативи Вчитель повинен орієнтуватися на збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії (Харків: Видавнича група «Основа», 2009). Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором у сільських школах – 4 учні (наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002). За рішенням навчального закладу облік занять із курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Календарне планування Згідно з наказом МОН № 297 від 17.05. 2005 р. , календарне планування навчального матеріалу вчителі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм, розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму. Календарно – тематичне планування з фізики 9 клас за оновленою програмою https://www.schoollife.org.ua/791-2017// Календарно – тематичне планування з фізики 7 – 8 класи за оновленими програмами https://www.schoollife.org.ua/779-2017/

Оновлення навчальної програми для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів В ході оновлення програми змінено структуру і наповнення пояснювальної записки. Визначено завдання предмета у досягненні мети базової загальної освіти, спрогнозовано портрет випускника основної школи. Тим самим змінено акценти у навчанні – від суто предметного до цілісного й системного здобуття базової освіти учнем як основним суб’єктом навчально-пізнавальної діяльності.

Які зміни? Удосконалено застосування компетентнісного підходу до навчання фізики. Зважаючи на те, що кожен навчальний предмет окрім формування предметних компетентностей вносить свій внесок у формуванні ключових, у пояснювальній записці упорядковано таблицю в якій кожну ключову компетентність скорельовано з предметним змістом і навчальними ресурсами для її формування.

Формування ключових компетентностей

Фізика разом з іншими предметами робить свій внесок у формування ключових компетентностей. Цей внесок розкрито в таблиці «Компетентнісний потенціал навчального предмета».

3 Математична компетентність Уміння: застосовувати математичні методи для опису, дослідження фізичних явищ і процесів, розв’язування фізичних задач, опрацювання та оцінювання результатів експерименту; розуміти й використовувати математичні методи для аналізу та опису фізичних моделей реальних явищ і процесів. Ставлення: усвідомлення важливості математичного апарату для опису та розв’язання фізичних проблем і задач. Навчальні ресурси: завдання на виконання розрахунків, алгебраїчних перетворень, побудову графіків, малюнків, аналіз і представлення результатів експериментів та лабораторних робіт, обробка статистичної інформації, інформації наведеної в графічній, табличній й аналітичній формах

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів. Упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Контрольно-оцінна діяльність учителя, наразі трансформується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у бік оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності. На перше місце винесено-очікувані результати навчальної діяльності учнів. Результат має три компоненти: знаннєву, діяльнісну, ціннісну

Зміст оновлених програм вибудуваний під наскрізні змістові лінії Екологічна безпека та сталий розвиток https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKLTBCbjdRMkZqUGs/view Громадянська відповідальність https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKd0xjRzdFOC14MUk/view Здоров'я і безпека Підприємливість та фінансова грамотність https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKSEZOdHpQa042UDg/view

Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Можливості автономії вчителя

Під час оновлення програм здійснено перегляд змісту з метою його розвантаження чи уточнення, усунення зайвої деталізації фактичного матеріалу, уточнення формулювань, загального редагування тексту.

Розділ 1. «Вступ». Вилучено такі питання: «Спостереження, експеримент. Зв'язок фізики з іншими науками. Молекули. Атоми. Електрони. Йони. Властивості тіл. Засоби вимірювання. Точність вимірювання. Історичний характер фізичного знання. Внесок українських учених у розвиток і становлення фізики.» У демонстраціях вилучено «Міри та прилади». Розділ 2. «Механічний рух» додано поняття «Частота коливань». У демонстраціях вилучено «Спідометр». Розділі 3. «Взаємодія тіл. Сила» уточнено назву лабораторної роботи № 6. «Вимірювання маси тіл». Розділ 4. «Механічна робота та енергія» уточнено уміння застосовувати формули потенціальної енергії - тіла, піднятого над поверхнею Землі, та деформованого тіла. Зміни у 7 класі

Розділ 1. «Теплові явища» «Шкала Цельсія» замінено на «Температурна шкала». Вилучено «Наноматеріали», «Тепловий баланс». Зміни у 8 класі

Розділ 1. «Магнітні явища» більш логічно розташовано змістові питання. Додано поняття магнітної левітації. Розділ 2. «Світлові явища» вилучено питання «джерела й приймачі світла», «світловий пучок», «дисперсія світла». Питання «Спектральний склад природного світла. Кольори» замінено на «Розкладання білого світла на кольори. Утворення кольорів». У демонстраціях додано «Розкладання білого світла за допомогою призми». Зміни у 9 класі

Розділ 3. «Механічні та електромагнітні хвилі» додано лабораторну роботу № 6 Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за допомогою сучасних цифрових засобів. Розділ 4. «Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики» замінено «Активність радіоактивної речовини» на «Період піврозпаду радіонукліда». Розділ 5. «Рух і взаємодія. Закони збереження» уточнено види рухів «(у вертикальному та горизонтальному напрямках і по похилій площині).» Видалено «Розвиток уявлень про природу світла.» Додано перелік демонстрацій. Зміни у 9 класі

Як виглядає оновлена програма Розділ 3. МЕХАНІЧНІ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ 8/8 Знаннєвий компонент: розуміє поняття хвильового процесу, умови утворення механічних та електромагнітних хвиль; формулює визначення фізичної величини (довжини і частоти хвилі, гучності звуку та висоти тону); знає фізичні основи сучасних бездротових засобів зв’язку та комунікацій, залежність властивостей електромагнітних хвиль від частоти. Діяльнісний компонент: використовує формули взаємозв’язку довжини, частоти й швидкості поширення хвилі, швидкості поширення хвилі для розв’язування задач різних типів; порівнює властивості звукових та електромагнітних хвиль різних частот. Ціннісний компонент: оцінює вплив вібрацій і шумів на живі організми; пояснює значення сучасних засобів зв’язку та комунікацій Виникнення і поширення механічних хвиль. Звукові хвилі. Швидкість поширення звуку, довжина і частота звукової хвилі. Гучність звуку та висота тону. Інфра- та ультразвуки. Електромагнітне поле і електромагнітні хвилі. Швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі. Залежність властивостей електромагнітних хвиль від частоти. Шкала електромагнітних хвиль. Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв’язку та комунікацій. Лабораторні роботи № 6 Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку за допомогою сучасних цифрових засобів Демонстрації Поширення механічних коливань у пружному середовищі. Залежність гучності звуку від амплітуди коливань. Залежність висоти тону від частоти коливань. Випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль.Шкала електромагнітних хвиль Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи і задачі на дотримання безпеки життєдіяльності і гігієни слуху; значення звуків у житті людини та толерантне поводження і допомога людям з вадами слуху; вплив, захист та значення для розвитку суспільства сучасних засобів зв’язку тощо

Навчальні проекти Навчальні проекти розробляють окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) у процесі вивчення того чи іншого розділу фізики. Теми і види навчальних проектів, форми їх представлення учні обирають самостійно, або разом з учителем. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя. Учитель здійснює управління і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Захист навчальних проектів, обговорення, узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінки за навчальні проекти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки. Кількість виконаних та оцінених проектів може бути довільною, але не менше одного за навчальний рік.

Упродовж року учень обов’язково виконує один навчальний проект (індивідуальний або груповий). Окрім цього, учні можуть брати участь і виконувати за бажанням кілька проектів. Тривалість проекту – різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією дослідів), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, дебатів тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота кожного виконавця проекту оцінюється за його внеском, індивідуально за критеріями, з якими учнів ознайомлюють заздалегідь.

Навчальні екскурсії Навчальні екскурсії та уроки серед природи є необхідними складниками навчально-виховного процесу з фізики. Кількість екскурсій (як мінімум одна на рік) та час їх проведення визначаються учителем за погодженням з адміністрацією навчального закладу. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Експериментальну частину програми осучаснено завдяки рекомендаціям щодо використання цифрових вимірювальних комплексів, застосування комп’ютерних програм для обробки результатів тощо. Навчальний фізичний експеримент

Навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності. Завдяки цьому учні зможуть у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні ця форма роботи реалізується завдяки демонстраційним і фронтальним експериментам, лабораторним роботам і короткотривалим дослідам, фізичному практикуму, навчальним проектам, позаурочним дослідам і спостереженням тощо.

Залежно від виду, призначення та рівня складності лабораторної роботи окремі з них учитель може не оцінювати. Якщо учень був відсутній на уроці, на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково. Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень проявив свої експериментальні уміння й навички в інших видах роботи. Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні роботи є необхідними й достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку.

Наявність новітніх засобів навчання надає можливість застосовувати технології STEM орієнтованої освіти, тобто навчання через власні дослідження учнів. Особливістю зазначеної технології є формування уміння учня використовувати набуті знання не тільки у галузі фізики а й у інших споріднених предметах, що є необхідним фактором для формування важливих життєвих компетентностей. Оскільки пріоритетним напрямком набуття необхідних компетентностей як учнем так і учителем є уміння знайти потрібну інформацію, її опрацювати та зробити вірний висновок, використання мережних ресурсів є необхідним елементом сучасного уроку. Для підтримки напрямку навчальних   досліджень учнів створено окремий україномовний ресурс Міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України» «МАНЛаб» http://manlab.inhost.com.ua. Ресурс   містить значну кількість методичних розробок, відеозаписів експериментів, лекцій та пропозицій для співпраці у плані безкоштовної допомоги по здійсненню учнівських досліджень.

Зошит для лабораторних робіт та експериментальних досліджень 9 клас ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВУКОВИХ КОЛИВАНЬ РІЗНОМАНІТНИХ ДЖЕРЕЛ ЗВУКУ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ Ви можете відрізнити звучання скрипки від гітари? А чому? Чим відрізняються ці звуки? Чи знаєте ви, що великий композитор Бетховен взагалі був глухим? Для того, що почути він приставляв до рояля кінець своєї тростини, а інший її кінець притискував до зубів. І звук доходив до його внутрішнього вуха, яке було здоровим. Мета: дослідити звукові коливання за допомогою комп'ютерної техніки. Обладнання: комп'ютер із мікрофоном, або ноутбук, безкоштовні програми- аналізатори звукових коливань, камертон або запис звучання камертону, записи звуку, музичні інструменти (по можливості).

Фізичні задачі Розв’язування фізичних задач зазвичай передбачає три етапи діяльності учнів: 1) аналіз фізичної проблеми або опис фізичної ситуації; 2) пошук фізичних законів і математичних методів для аналізу та опису фізичної моделі задачі; 3) реалізація розв’язку й аналіз одержаних результатів. Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння фізичних знань.

Основа навчально-пізнавальної діяльності учнів У процесі навчання фізики в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів покладено узагальнені плани, за якими розкривається суть того чи іншого поняття, закону, факту тощо. Так, зміст наукового факту (фундаментального досліду) визначають: ✓ суть наукового факту чи опис досліду; ✓ хто з учених установив даний факт чи виконав дослід; ✓ на підставі яких суджень установлено даний факт або схематичний опис дослідної установки; ✓ яке значення факт чи дослід має для становлення й розвитку фізичної теорії.

Розкриття здобутків вітчизняної фізичної науки Одним з дієвих способів формування ціннісного ставлення учнів до фізичного знання є розкриття здобутків вітчизняної фізичної науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, оскільки конкретні приклади досягнень українських учених, особливо світового рівня, мають вирішальне значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину й український народ.

Оновлені навчальні програми відповідають на виклики сьогодення, зрівноважують знаннєвий і компетентнісний компоненти змісту освіти, є інструментом для запровадження інноваційних методик навчання, є функціональним документом для учнів, батьків і вчителів у пошуку відповіді на запитання «Для чого це потрібно вивчати»?

Оцінювання навчальних досягнень учнів Оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1222 від 21 серпня 2013 року «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

Оцінюванню підлягає: 1) рівень володіння теоретичними знаннями, що їх можна виявити під час усного чи письмового опитування, тестування; 2) рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних); 3) рівень володіння узагальненими експериментальними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних робіт i фізичного практикуму; 4) зміст i якість творчих робіт учнів (навчальних проектів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів, комп’ютерне моделювання фізичних процесів тощо).

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та Державна підсумкова атестація. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 496 від 03.06.2008, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати.

Клас Річна кількість годин за навчальними планами та програмами Мінімальна кількість тематичних Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються 7 70 5 8 8 70 6 4 9 105/88 6 5 Орієнтована мінімальна кількість тематичних оцінювань наведена в таблиці:

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах № 1/9 – 529 від 27.12. 2000 р.. Потрібно звернути увагу на такі моменти:  у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики;  кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));  контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;  зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а у випадку відсутності такого – в учителя протягом усього навчального року;  бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється. Вимоги до перевірки зошитів

Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2017/2018 навчальному році https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-fizyky-u-2017-2018-navchalnomu-rotsi/

Матеріали для підготовки уроків Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань»  та за електронними ресурсами: блог «Учителю фізики» (http://ternofizik.blogspot.com/) Електронний посібник для 7 класу. Методичні матеріали для 8 класу Інтерактивні вправи з фізики в середовищі https://learningapps.org, Симуляції з різних розділів фізики  Флеш_анімації http://www.nas.gov.ua http://kyivenergo.ua/shco_take_energoefektivnist http://7chudes.in.ua/

https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/elektronni-versiji-pidruchnykiv-dlya-uchniv-9-h-klasiv/ В онлайн-доступі розміщено електронні версії підручників для 9 класу – з ними можуть ознайомитися усі бажаючі Завантажити книги можна за посиланням Підручники

У новому 2017/2018 навчальному році всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводитиметься у чотирьох номінаціях: «Українська мова та література», «Німецька мова», «Фізика», «Фізична культура». Їх затверджено відповідним наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2017 № 866 «Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2018».

Рецепт приготування хорошого уроку Візьміть дюжину найкращих і повновагих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань, злопам'ятності та злості. Після того як ви відібрали ці дванадцять емоцій, розділіть їх на п'ять (або шість) уроків, які вам доводиться проводити кожного вашого робочого дня. Додайте до кожного свого уроку: 12 порцій мудрості, 11 порцій терпіння, 10 порцій хоробрості, 9 порцій працездатності, 8 порцій оптимізму, 7 порцій відданості своїй справі, 6 порцій вільнодумства, 5 порцій доброти, 4 порції відпочинку й турботи про здоров'я, 3 порції гумору, 2 порції такту, 1 порцію віри в кожного свого учня.