ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТРВЗУперше необхідність створення винахідницької теорії була усвідомлена в 1946 році. Тоді 20-річний Генріх Саулович Альтшуллер вирішив створити те, чого до нього не було: ТРИЗ — теорию решения изобретащельских задач (ТРВЗ — теорія розв'язання винахідницьких задач). Це було не просто. Вважалося, що створити таку теорію неможливо! Чому неможливо? А тому, що, якщо «богом» не дано, значить, не дано. Підхід Г. Альтшуллера був таким: потрібно вивчати не те, що відбувається в голові винахідника, а закони розвитку техніки. Теорія і методологія викладання ТРИЗ безперервно розвиваються. Система навчання охоплює різний вік людей, починаючи з дитячого садка. ТРВЗ - педагогіка ставить за мету формування сильного мислення і виховань творчої особистості, підготовленої до розв'язування складних проблем у різних сферах діяльності.
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИІ. «Круги Луллія» Мета: уточнити знання учнів про різні галузі діяльності людей; розви¬вати варіативність уявних образів. Тренінги з кругами Луллія складаються з двох частин: І частина — реальне завдання, II частина — фантастичне завдання на розвиток уяви. Наприклад: для дітей 6-7 років.1 круг — зразки матеріалів (метал, тканина, скло, тощо).2 круг — зображення будь-яких предметів, зроблених руками людей (шафа, телефон, книга, тощо).3 круг — зображення різних місць знаходження об'єктів (квартира, вулиця, човен, тощо).4 круг — зразки кольорів (синій, червоний, зелений, тощо). Реальне завдання: вибрати який-небудь об'єкт, підібрати матеріал, з яко¬го його виготовили, колір і визначити місце його знаходження (телефон — пластмаса — квартира — зелений). Фантастичне завдання: навмання вибрати по одному показнику з кожного круга та пояснити практичне значення даного об'єкта. Наприклад, якщо під стрілкою випали такі сектори: скло, стілець, космічна ракета, червоний колір. Обговорюється ситуація: на космічній ракеті дуже необхідний скляний стілець червоного кольору, тому що... (відповіді дітей). Очікувані результати • діти вчаться самостійно придумувати завдання як реального, так і фантастичного плану;• складати розповіді про практичне значення і застосування об'єктів з незвичними властивостями та ознаками.
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИІІІ. Символічна синектика – використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок ґрунтованих на аналогії чотирьох прийомів: Прямої аналогії, як раніше розв’язувалися подібні проблеми;Особистісної – спробувати ввійти в образ даного об’єкта й розв’язати проблему з його точки зору;Символічної – дати коротке символічне визначення проблеми;Фантастичної – уявити, якби це розв’язували фантастичні персонажі. Приклад:- викласти птаха з геометричних фігур;зобразити за допомогою символів пори року;зобразити символами героїв казки або відгадати назву за зображеннями;переказ казки, вивчення вірша за схематичними позначками;зобразити емоції знаками чи мімікою;зобразити за допомогою пантоміми різні ситуації.
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИІV. Морфологічний аналіз - об’єднання між собою різних об’єктів, їх ознак тощо. Приклад: поєднати між собою знаки «Стоп», «Залізничний шлагбаум» і «Пункт харчування». Це – дорожній знак, що означає: біля залізної дороги є чудове кафе, водій не має права їхати далі, поки не поїсть. Часто використовують «Морфологічний ящик» - таблицю , в яку по вертикалі та горизонталі вписують об’єкти, їх ознаки, а потім вибирають їх в довільному порядку і складають нову розповідь, казку чи утворюють новий фантастичний об’єкт. Реальне завдання – вибрати з таблиці героїв і розказати існуючу казку. Фантастичне завдання – вибрати героїв різних казок і скласти про них нову казку. Очікувані результати:• уміння давати велику кількість варіантів відповідей у рамках заданої теми; • самостійний вибір найбільш цікавих, їх оцінка і розповідь про фантастичну дію з достатньою мірою достовірності;• побудова сюжету на основі самостійно вибраних показників: героя (героїв), функції (цілі);• опис змін властивостей і поведінки героя в різних обставинах.
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИV. Метод фокальних об’єктів Навчити дітей наділяти предмети нетиповими ознаками. Пропонувати й пояснювати практичне застосування предмета з нетиповими ознаками. Слово з теми ДЕРЕВО2 сторонніх слова СУКНЯ ВАЗАОзнаки Нарядна Висока Гарна Скляна Кольорова Струнка. На основі поданих слів скласти розповідь про ДЕРЕВО: Дерево нарядне – ялинка взимку. Вона висока і струнка. На ній – кольорові скляні іграшки. Очікувані результати:• розповідь (фантазування) на основі незвичної ознаки вибраного об'єкта;• пояснення можливих варіантів;• придумування історій (казок) з поясненням нетипових властивостей і практичного значення даної властивості
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИVI. Думай про інше. Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт — на бабку, підводний човен — на рибу. Щоб винаходити, треба бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети. Технологія проведення тренінгу1. На дошці малюють який-небудь схематичний малюнок.2. Пропонується декілька варіантів, на що схоже намальоване.3. Пропонується назвати 3-4 об'єкти, які не схожі наданий малюнок.4. Треба довести, що малюнок схожий на кожний з названих випадкових об'єктів.5. Порівнюються варіанти відповідей І і II стовпчиків: де розв'язання більш цікаві й чому?6. Організувати продуктивну діяльність дітей (малювання, ліплення, складання казки тощо). Очікувані результати: • фантазування на основі незвичної ознаки вибраного об'єкта;• пояснення можливих варіантів;{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Наприклад: На що схоже. Думай про інше. Доведення. М'яч. Крокодил. Крокодил, який кусає себе за хвіст. Сонце. Лінійка. Якщо лінійку швидко крутити в повітрі, це схоже на круг. Гарбуз. Молоток. Збоку торець ручки молотка круглий. Шайба. Зошит. Зошит, звернутий у трубочку
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИVІІ. «Емпатія» - поставити себе на місце іншого, передати його думки, почуття. Наприклад: гра «Ми пожаліли ображених звірят». Ситуація. Ображена білочка, тому що в неї хтось забрав горішки. Мета: учити дітей приймати на себе образи яких-небудь об'єктів живої природи та проявляти співпереживання до них у проблемній ситуації. Наприклад: гра «Речі, які захворіли». Ситуація. Брудний самовар, розмальована книга. Мета: учити дітей виводити правила користування речами побуту; створювати умови для розвитку емпатії щодо об'єктів рукотворного світу. Наприклад: гра «Історії, про які не написано в книгах». Мета: продовжувати вчити дітей перетворюватися на який-небудь об'єкт навколишнього світу і від імені цього об'єкта розповісти про свій стан.1. Учитель пропонує дітям пригадати який-небудь епізод знайомої казки та перерахувати об'єкти в цьому сюжеті. Наприклад: доріжка, колобок, пеньок, лисичка, ліс.2. Кожна дитина бере на себе роль якого-небудь об'єкта і розказує про свою рису характеру. 3. Кожна дитина розказує про своє ставлення до епізоду казки з точки зору свого героя. Очікувані результати:• уміння уявляти себе в ролі кого-небудь або чого-небудь в проблемній ситуації та складати розповідь про себе з точки зору обраного об'єкта.
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ТА УЯВИІІХ. «Добре – погано» - вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості бачити обидві сторони: позитивну і негативну. Наприклад: крейда. Крейда – це добре: можна писати на дошці. Писати на дошці – це погано: треба витирати. Треба витирати – це добре: можна написати щось нове. Можна писати щось нове – це погано…Очікувані результати:уміння розрізняти поняття добре і поганоуміння обґрунтовувати свою думку
ПРИЙОМИ ФАНТАЗУВАННЯФантазування – процес, коли в уяві людини створюється ідеальна ситуація, яка навіть суперечить законам природи, в якій задача легко розв’язується. Типові прийоми фантазування (ТПФ) створені Г С: Альтшуллером у 70-х роках XX ст. для активізації розумової діяльності людей, які займалися винахідництвом. Загальна мета ТПФ: навчити дітей робити фантастичні перетворення об’єкта за певною ознакою.1. Інверсія (або зроби навпаки) – змінити властивість, дію, принцип. Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка?2. Збільшення чи зменшення об’єкту: Збільшуємо колобка, що буде?3. Прискорення чи затримка: На Землі перестали рости рослини, що буде?4. Об’єднання чи роз’єднання: слон + качка = качон, слокачка тощо.5. Безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки: повітря подається частинами, сонце світить постійно. Як зміниться середовище?6. Знищення чи відродження властивостей об’єкта: Баба Яга стала доброю.7. Зміна середовища, в якому живе об’єкт: Колобок живе на 16 поверсі. Як втекти?8. Живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки: книга заговорила тощо.
ЗАКЛЮЧЕННЯТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких задач) – нова наукова галузь людського пізнання, новий підхід до подачі нового матеріалу. ТРВЗ – це сумісна творчість вчителів та учнів. Дорослі при цьому лише слідкують, ідучи позаду. Тут немає вчителів та учнів, а є одна загальна справа навчити логіці мислення. ТРВЗ допомагає пробудити у дитині «особистість», активізувати її творчий потенціал. Взагалі, діти – це мудреці та філософи від народження. І цей творчий заряд дитини нам, дорослим, слід розвивати, нічого не розгубивши. Саме це і є один із аспектів науки. ТРВЗ – це методологія пошуку нових рішень, яка дає незмінні позитивні результати і не впливає негативно на психіку людини. ТРВЗ – це педагогіка співтворчості, дорослий при цьому – своєрідний вожак, який вказує шлях, а не пасивний учасник, який тягнеться позаду. Головне, що ми зрозуміли – дитина, котра думає, шукає, вирішує свої проблеми – це нормально. А творчий розвиток навчить будь-яку людину прогнозувати наслідки кожного кроку. Отже, ТРВЗ – це теорія, яка вчить мислити системно, допомагає розбудити в дитині особистість, активізувати її творчий потенціал. ТРВЗ-педагогіка - педагогічний напрямок, який розкриває суть, цілі, задачі процесу виховання і навчання, в основі якого лежить теорія розв'язування винахідницьких задач.
Література, ОПРАЦЬОВАНА ПРИ РОБОТІ НАД ТЕМОЮ «МЕТОДИКА ТРВЗ НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ» У 2012-2013 н.р. Альтшуллер Г. С. Алгоритмы изобретения.— М., 1973. Альтшуллер р Г. С. Найти идею: введение в теорию решения изобретательской задачи.— Новосибирск: Наука, 1966.— 218 с. Альтшуллер Г. С, Верткин И. М. Как стать гением: жизненная стратегия творческой личности.— Минск, 1994.— 479 с. Бухвалов В. А. Алгоритмы педагогического творчества.— М.: Просвещение, 1983.-54 с. Гин А. А. О творческих учебных задачах // Педагогика + ТРИЗ.— Выпуск I,— Гомель: ИПП «Сож», 1996. Гин А. А. Приемы педагогической техники: Пособие для учителей.— Гомель: ИПП «Сож», 1999.- 88 с. Ефремов С. В. ТРИЗ для решения проблем обучения // Развитие творческих способностей детей с использованием элементов ТРИЗ: Материалы 5-ой межд. науч.-практ. конф.— Челябинск: ИИЦ «ТРИЗ-инфо», 2002,— С, 53-59. Иванов Г. И. Формулы творчества, или Как учиться изобретать,— М: П., 1994.— 228 с. Мурашковска И. Н. Когда я стану волшебником.— Рига: Эксперимент, 1994. Рибо Т. Творческое воображение.— 1901. Родари Д. Грамматика фантазии: введений в искусство придумывания истории.— М„ 1978. Хоменко Н. Н. Основы теории сильного мышления: Материалы к семинару по ТРИЗ,- Минск, 1997. Бадер В. I. Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів.— К.: Навчальне видання, 1997. Олійник I. М. Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів.— Рівне, 1999.