Презентація "Мікеланджело - майстер Відродження"

Мікеланджело — майстер Відродження

Один із найбільших майстрів Відродження — скульптор, живописець і архітектор Мікеланджело. Він народився в Італії 6 березня 1475 р. Коли він був зовсім маленьким, його мама захворіла, тому за малюком доглядала родина каменярів. Пізніше Мікеланджело говорив, що навчився створювати кам'яні скульптури саме завдяки цим людям.

Дитинство Мікеланджело пройшло у Флоренції. У 13 років він став учнем художника, але найбільше любив займатися скульптурою. Крім того, художник робив розтини, щоб подивитися, як влаштовані м'язи людини. Ці знання допомогли йому висікати з каменя фігури, дуже схожі на живих людей.

У 26 років Мікеланджело взявся за роботу знаменитої статуї Давида. Через три роки статуя була готова. У 1504 році на площі його рідного міста Флоренції була встановлена п'ятиметрова скульптура «Давида», зроблена ним як образ бійця за свободу. Сюжетом її стала біблійна оповідь про пастуха Давида, який врятував усю країну від поневолення в бою з могутнім Голіафом.

У 1506 році Папа Римський попросив Мікеланджело розписати стелю Сікстинської капели в Римі. Розмір цієї величезної вигнутої стелі приблизно дорівнює тенісному корту, до того ж художникові доводилося працювати на будівельних спорудах 15 метрів заввишки. Весь цей час він працював, лежачи на спині, тримаючи пензля над головою. Розпис стелі зайняв цілих чотири роки.

Мікеланджело – архітектор. Першим досвідом Мікеланджело Буонаротті в області архітектури можна вважати його роботу зі створення гробниці папи Юлія II. Майстер задумав її як класичний «монумент" християнства, як синтез архітектури і скульптури. У той же час вона повинна була представляти собою завершення історичного циклу, розпочатого святим Петром за часів Римської імперії, і затвердити авторитет «духовної імперії» в особі папства під владою Юлія II. Папа був у захваті від цього проекту, але в силу різних причин весь час відкладав його здійснення.style.colorfillcolorfill.typefill.on

Обрання папою в 1513 році Лева Х з сімейства Медічі сприяло поновленню зв'язку Мікеланджело з рідним містом. У 1516 році новий тато доручає йому розробити проект фасаду церкви Сан-Лоренцо, побудованої Брунеллескі. Це стало його першим архітектурним замовленням. Він пише, що його майбутнє творіння «своєю архітектурою і скульптурою стане дзеркалом всієї Італії». Але договір був розірваний, і Мікеланджело доручили розробити проект Нової сакристії для церкви Сан-Лоренцо, де збиралися помістити гробниці Лоренцо і Джуліано Медічі.

У 1534 році Мікеланджело повернувся в Рим і через два роки приступив до створення свого знаменитого твору - картини «Страшного суду», закінченої ним в 1541 році. Закінчивши «Страшний суд», Мікеланджело досяг вершини слави серед сучасників.

 У житті Мікеланджело не знав ніжної ласки й участі, і це відбилося на його характері.еликий художник увесь пішов в ідеальний світ, в мистецтво, яке стало його єдиною коханою. «Мистецтво ревниво, - говорить він, - і вимагає всієї людини». «Я маю дружину, якій весь належу, і мої діти - це мої твори». Великим розумом і природженим тактом повинна була володіти та жінка, яка б зрозуміла Мікеланджело.

Він зустрів таку жінку, але занадто пізно. Йому було тоді вже шістдесят років. Це була Вітгорія Колона. Вона походила зі старовинного і могутнього римського роду. Вітгорія стала вдовою у тридцять п'ять років, коли гаряче коханий нею чоловік маркіз Пескара помер від ран, отриманих в битві при Павій. Вона глибоко цікавилася наукою, філософією, питаннями релігії, політики і суспільного життя. У її салоні велися живі, цікаві бесіди про сучасні події, моральних питаннях і завдання мистецтва. У її будинку зустрічали Мікеланджело як царственого гостя.

Любов його до Вітторії була чисто платонічного, тим більше що й вона, по суті, питала до нього глибоку дружбу, повагу і симпатію, вичерпавши в коханні до покійного дружину весь запал жіночої пристрасті.

Вмираючи, Мікеланджело залишив короткий заповіт; як і в житті, він не любив багатослівності. «Я віддаю душу Богу, тіло - землі, майно - рідним», - продиктував він друзям. Мікеланджело помер 18 лютого 1564 року. Тіло його поховано в церкві Санта-Кроче у Флоренції.

Твори Мікеланджело1)«Голова фавна». Зберігається(зберігався) Сад скульптур Медичі,Флоренція2)«Мадонна біля сходів» (італ. Madonna della Scala). Зберігається(зберігався) Каза Буонарроті,Флоренція3)«Юний лучник» (італ. Giovane arciere). Зберігається(зберігався) Метрополітен-музей,Нью-Йорк4)«Битва кентаврів» (італ. Battaglia dei centauri). Зберігається(зберігався) Каза Буонарроті,Флоренція5)«Давид» (італ. David). Зберігається(зберігався) Академія витончених мистецтв,Флоренція

Живопис1)«Муки Святого Антонія»(італ. Tormento di sant'Antonio)2)«Манчестерська Мадонна»(італ. Madonna di Manchester). Зберігається(зберігався) Національна галерея, Лондон3)Стеля Сикстинської капели(італ. Volta della Cappella Sistina. Зберігається(зберігався) Сикстинська капела, Ватикан4)«Мадонна з немовлям»(італ. Madonna col Bambino). Зберігається(зберігався) Каза Буонарроті, Флоренція5)«Страшний суд»(італ. Giudizio Universale). Зберігається(зберігався) Сикстинська капела, Ватикан