Одяг

З цієї сировини виготовлялись усі види натільного, верхнього одягу, головні убори і деякі види взуття.

Вінок         з живих квітів носили незаміжні дівчата. Маки, чорнобривці, волошки, рожі (мальви), жоржини та

крокуси – ці квіти у різну пору року прикрашали голівки красунь. На правобережній Україні стрічки в великій кількості прив'язували до вінка і спускали по плечах, на Чернігівщині стрічок

Вишита сорочка

—  найдавніший одяг  в Україні. Її носили і жінки, і чоловіки. Сорочку шили з двох шматків полотна і була вона довгою, вишитою біля шиї та на рукавах. У жіночій сорочці рукав був найдавнішим вишитим елементом, а саме його верхня частина — «полик». Чоловіча сорочка колись була простою, без вишивки, і носили її по штанях. З часом почали вишивати.

Свита

(сердак , полотнянка, юпка, чамарка) — вбрання верхньої частини тіла, рід сучасного пальто, переважно білого кольору, подібна кроєм на бойківський сердак. В залежності від регіону свитка мала різноманітну форму і довжину. Носили свиту в козацькій Україні, на

Поліссі, Волині. Сердак носили в Карпатах, на Буковині, Покутті.

Кожух

(байбарак, бекеша, шуба, губа)  — хутряний одяг подібний до кептаря, але з рукавами і довший. Кожухи були довгі та короткі, з рукавами або без рукавів. Кожух, покритий сукном,  називали  жупаном, байбараком, бекешею,

«Голова ненавидить франтівство: ходить завжди у свитці з чорного доморобного сукна, підперізується кольоровим шерстяним поясом, і ніхто ніколи не бачив його інакше одягненим, опріч хіба того часу, як переїздила цариця до Криму, коли на ньому був синій козацький жупан. Але навряд чи вже хто на селі той час пам'ятає, а жупан лежить у нього в скрині під замком.»

                        М.В.Гоголь «Ніч перед Різдвом»

Шапка

Шапки носили баранячі, з сукна або шкіряні. Шкіряну шапку називали капелюх, шапку з баранів — кучма, шапку з вухами — клепання. Капелюх з соломи називали бриль. Жіноча шапочка — кораблик.

Штани

Взуття

Зі взуття українці носили личаки, постоли, ходаки, черевики або чоботи. Личаки робили з лика, носили їх на півночі. Постоли були шкіряними та з шнурками, носили їх переважно на Волині й Чернігівщині. Чоботи червоні, жовті, рідше зелені з сап'янової шкіри — називали сап'янці.

Запаска

(дерга, опинка, горботка, обгортка, фота) — незшитий поясний жіночий одяг, прямокутний кусок вовняної або шовкової тканини з зав'язками. Раніше жінки носили тільки одну запаску, а починаючи з 19 ст. одягали вже дві - одну ззаду і одну спереду, яка слугувала замість фартуха. Дівчата носили тільки чорну запаску, а заміжні жінки ще один кусок шерстяної тканини —   " попередницю " — спереду синього кольору. Плахта — святковий одяг, кусок тканини (4 м.)          з кольорової вовни, в клітинку, деколи з вишивкою в клітинках. Плахту носили подібно до запаски.