Презентація "Микола Вінграновський. "У синьому небі я висіяв ліс...""

. Український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет. Хто він?

Народився 7 листопада 1936 в Первомайську Миколаївської області в районі «Птахокомбінат». Будинок, що зберігся і нині, розташований в мальовничому місці, на березі водойми «Ломка». Будинок ,у якому народився і жив Микола Вінграновський

Батько – Степан Миколайович, був столяром, все життя він багато і чесно працював, пройшов всю війну, і його образ у творах письменника не один раз з'являвся як воїн-землероб. Мати – Зінаїда Олександрівна, займалася домашнім господарством та дітьми, яких у родині було четверо. Завдяки їй маленький Микола зміг вижити у голодомор й проніс свою синівську вдячність та любов до неї через все своє життя. Рідна сестра - Геля Степанівна Мельник. Родина. Миколи Вінграновського

Яку освіту отримав Микола?До школи (це була румунська школа) Микола пішов ще за часів окупації. Здобувши середню освіту, 1955 року вступив до Київського інституту театрального мистецтва, на акторський факультет. Однак окрім занять з акторської майстерності відвідував ще й заняття з режисури. Ким за фахом був?Український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет. Лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1984). Де працював?Після завершення навчання повертається в Україну, і з 1962 по 1963 роки працює актором на кіностудії імені О. Довженка. З 1964 по 1965 рік він – режисер на Одеській кіностудії. З 1965 року – редактор, а згодом – режисер Київської кіностудії імені Олександра Довженка

Літературна діяльність. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень».7 квітня 1961 року «Літературна газета» вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський . З книги першої, ще не виданої», де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора. Перша поетична збірка «Атомно прелюдии» вышила в 1962 проц., а через пять роков собачила свет друга поэтична заборка «Сто поезди», «Поезії», «На срібнім березі», «Київ», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю», повістей «Первинка», «Сіроманець», «У глибині дощів», «Літо на Десні», роману «Северин Наливайко». У дитячу літературу Микола прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Первинка» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говоримо», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.

Фільми ,у яких Микола Вінграновський зіграв ролі: Голубі сестри людей (1966)Слово про Андрія Малишка (1983)Щоденник О. П. ... Довженко. Щоденник 1941—1945 (1993)Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького (1993)Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи (1993)Галич — столиця князя Данила Галицького (1993)Гетьман Сагайдачний (1999)

Акторська діяльністьІван Орлюк – «Повість полум’яних літ» (1961)Дончак - «Сейм сходить з берегів» (1962) Вацлав Купка - «Берег надії» (1967) Несвятапастка – «Дума про Британку» (1970)

Режисерська діяльність. Документальні фільми: «Голубі сестри людей» (1966) «Слово про Андрія Малишка» (1983) «Щоденник О. П. Довженка» (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою) «Довженко. Щоденник 1941— 1945» (1993) «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993) «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993) «Галич — столиця князя Данила Галицького» (1993) «Гетьман Сагайдачний» (1999)Художні фільми: «Ескадра повертає на Захід» (1966, співавтор) «Берег надії» (1967, роль Вацлава Купки) «Дума про Британку» (1970, роль Несвятипаски) «Тихі береги» (1973) «Климко» (1984)

Нагороди. Почесна Грамота Президії Верховної Ради України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) . Лауреат премії Фундації Антоновичів (США) Лауреат літературної премії «Благовіст»

Могила Миколи Вінграновського. Помер Микола Степанович 26 травня 2004 року в Києві внаслідок тяжкої хвороби. Похований у Києві на Байковому кладовищі, (ділянка № 49а).

Паспорт твору «У синьому небі я висіяв ліс»Рік написання – (1965 р.)Збірка: «Сто поезій» (1967 р.)Жанр – ліричний вірш. Вид лірики – інтимна. Тема “У синьому небі я висіяв ліс” –  вірш-посвята любові ліричного герояІдея “У синьому небі я висіяв ліс” – відтворити щирі почуття закоханості, які роблять такі речі, що важко навіть уявити. Уособлює, в деякому сенсі, так звані “жертви”, “вчинки”, які можна зробити через кохання. Провідний мотив твору: почуття кохання вічне. Художні засоби. Епітети: синє небо, синьому морі, любовь люба, дубовий костур, синьому глеї,  вечірня хода, дорога тверда. Метафори: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі я висіяв сни, Висіяв сни із … весни, сни ізійдуть. Повтори: У синьому …, Я висіяв…, любов … люба.

У синьому небі я висіяв ліс Цей вірш відкриває збірку «Сто поезій»(1967р.). Поет уявно висіває на небі ліс «із дубів та беріз» і весняні сни коханої дівчини. Небо, хмари, їх мінливість – це благодатний матеріал для поета. Той хмарний ліс, ті сни, зливаючись, творять образ самої дівчини: «Тебе вони являть і так і замруть». Увесь світ для ліричного героя теплом і рисами коханої. Це для нього стає опертям, що полегшує ходу, додає впевненості. Ця поезія є яскравим зразком інтимної і пейзажної лірики. У ній поет відтворює гармонію і музику душі закоханого героя, а пісенні ритми, повтори дещо змінених рядків налаштовують на піднесений, пісенний лад. У цьому вірші Вінграновський вдається до словесного мінімалізму (наприклад, у творі присутній лише один колір – синій). Синім у поета є і море, що зливається з небом, і безмежне почуття ліричного героя, що не поступається величі неба й моря.

Образи-символи. Небо – символізує свободу, мрії, безмежність. У цьому вірші синє небо символізує місце, де автор висіває свої мрії та бажання, простір для духовного росту та втілення ідеалів. Ліс із дубів і беріз – символізує жіноче начало. Синє море – символізує глибину почуттів, емоцій, а також безмежність. Сни – символізують надії, бажання та спогади

Дякую за увагу!