Особливості живопису СШАПерші твори живопису саме у США з'явилися у XVII ст. — це замальовки, зроблені учасниками дослідницьких експедицій. Професійні художники з'явилися в американському культурному регіоні тільки на початку XVІІІ ст. З усієї палітри жанрів живопису найбільш міцно закріпилися два: портретний жанр і пейзаж. Анонім, 1674, «Місіс Елізабет Фрік та її донька Мері»Бенджамін Вест. «Портрет полковника Гая Джонсона з індіанцем», 1776
Особливості живопису США1. У своїй творчості художники США віддавали перевагу суто національним темам. Одні з них черпали натхнення зі сцен республіканського життя, інших надихали американські пейзажі.2. Колоністи XVII—XVIII ст. принесли з собою прагнення індивідуальної свободи і самореалізації. Ідея індивідуалізму стала основою американської культури, філософією життя, що передбачає право на щастя кожної людини без винятку з обов'язковою мірою відповідальності за результати власних дій і вчинків.3. Перший обов'язок людини в американському соціокультурному світі — бути самим собою, автономним і незалежним індивідом (ідея абсолютної соціальної автономії індивіда).4. Суспільство і держава існують для особистості, її індивідуального розвитку і захисту: визнання рівних можливостей кожної людини.
Особливості живопису СШАТаким чином, саме сильна і енергійна, незалежна і самодостатня особистість стала символом громадянина Сполучених Штатів Америки. Особливі риси самодостатньої людини — воля, гідність, усвідомлення свого місця в суспільстві — віддзеркалені вже в перших портретах колоніального періоду. Цей жанр продовжував займати провідне місце в американському живописі аж до середини ХІХ ст. Бенджамін Вест. «Договір між містером Пеном та американськими індіанцями», 1772, Філадельфія, Академія мистецтв Пенсильванії, США
Портретний жанр в американському живописіПочаток американського живопису пов'язують з ім'ям талановитого митця Джона Коплі (1738—1815), який вважається першим великим американським художником. Його роботи відрізняються манірністю й ідеалізацією образів. Джон Коплі належить ціла серія портретів і пейзажів, у яких художник ретельно опрацьовував усі деталі і нюанси. Наприклад, поглиблене споглядання «Хлопчика з білкою» (1765 р.), або величний, гордий «Семюел Адамс» (1772 р.). Джон Коплі «Хлопчик з білкою»Джон Коплі «Семюел Адамс»
Портретний жанр в американському живописіГілберт Стюарт «Френсіс Уелч» 1815 р. У ХІХ ст. традиції Джона Коплі продовжує і розвиває видатний майстер портрета Гілберт Стюарт (1755—1828), який вважається засновником американської художньої школи. Митець написав портрети майже всіх видатних політичних і громадських діячів Америки. Його твори виконані в живій, вільній, ескізній манері, сильно відрізняються від стилю робіт Джона Коплі. Гілберт Стюарт «Томас Джефферсон» 1821 р.
Портретний жанр в американському живописіГілберт Стюарт «Портрет Джорджа Вашингтона в Атенеумі»Серед численних портретів Джорджа Вашингтона найбільшу популярність здобув «Портрет Джорджа Вашингтона в Атенеумі» (1796 р.), який став моделлю для зображення Джорджа Вашингтона на доларовій купюрі. Перший президент Сполучених Штатів (1789—1797 рр.), національний герой країни став для Гілберта Стюарта уособленням, символом громадянина США.
Пейзаж у американському живописіУ середині ХІХ ст. основним жанром американського живопису став пейзаж, який прийшов на зміну портрету. На мальовничих полотнах митців зображено фермерів і рибалок, сценки з ідеалізованого повсякденного життя на фоні пейзажів їх нової Батьківщини. Природа в роботах республіканських художників завжди служила не просто звичним фоном, а активною творчою силою, життєдайним джерелом життя. З'явилися і жанрові картини з життя різних народностей і соціальних груп Америки. Таким чином, до кінця XIX ст. відбулося становлення самостійного, національно-специфічного американського живопису. Вільям Кейт «Скеля Вартовий, Йосеміті» 1872 р.
Пейзаж у американському живописіВідомими пейзажистами стали Ешер Дюран (1796—1886), Альберт Бірштадт (1830—1902), Томас Моран (1837—1926) та інші. Художники-пейзажисти використовували незвичайне, драматичне освітлення — світло сонця, його захід, світло при штормі. Характерною особливістю всіх робіт є точність ліній, чистота атмосфери і дрімотна, зловісна нерухомість. Альберт Бірштадт «Морська скеля», 1872р.
Імпресіонізм. На початку XX ст. розвивався новий стиль — імпресіонізм. Картини художників-імпресіоністів Джеймса Уістлера (1834—1903), Мері Кассат (1845—1926), Джона Сарджента (1856—1925) відрізнялися різноманіттям колірної гами і яскравою, вражаючою композицією. Імпресіоністи прагнули найбільш природно і неупереджено відобразити реальний світ у його рухливості і мінливості, передати свої швидкоплинні враження. Джеймс Уістлер «Чоловік з трубкою», 1859р.
Реалізм, експресіонізм. Насичене ХХ ст. різними напрямками в живописі США представлено: живописом магічного реалізму, де реальність швидше нагадує сон або галюцинацію (Айвен Олбрайт (1897—1983), Джордж Тукер (1920—2011) і Пітер Блум (1906—1992); морською тематикою експресіонізму (Джон Марін (1870—1953) і Марсден Хартлі (1877—1943). Айвен Олбрайт «Сьогодні ввечері не було квітів», 1929р.
Абстрактний експресіонізм, анімалізм. У безпредметному живописі особливої уваги заслуговує абстрактний експресіонізм — це американський «винахід» малювати картини, проливаючи на полотно фарби. Лідерами цього руху були Аршиль Горкі (1904—1948), Віллем де Кунінг (1904—1997), Джексон Поллок (1912—1956) та інші. Зображення птахів і тварин (анімалізм) на картинах Морріса Грейвса (1910—2001) сильно спотворені і доведені майже до крайніх символічних позначень. Аршиль Горкі «Композиція», 1942-1945рр.
Наприкінці ХХ ст. продовжували існувати різні школи експресіонізму. Представники поп-арту (один із напрямків експресіонізму) дуже ретельно і точно відтворювали в своїх роботах різноманітні предмети і образи американської поп-культури: банки кока-коли і консервів, пачки сигарет, комікси. Провідні художники цього напрямку — Енді Уорхол (1928—1987), Джеймс Розенкуіст (1933—2017), Джим Дайн (народ. у 1935 р.) та інші. Експресіонізм, поп-арт. Енді Уорхол «Банка з супом Кемпбелл», 1962р.
Експресіонізм, оп-арт. На основі поп-арту зародилося безліч напрямків, об'єднаних нігілістичним відношенням до традицій світової культури: оп-арт, геометричний хард-едж, фотореалізм тощо. Сучасне американське образотворче мистецтво відрізняється різноманіттям стилів і напрямків, серед яких переважає експресіоністичний живопис. Оп-арт (англ. Op-art — скорочений варіант optical art — «оптичне мистецтво») — художня течія другої половини ХХ ст., що використовує різні зорові ілюзії, засновані на особливостях сприйняття плоских і просторових фігур. Створюється ілюзія «простору, що оживає»: зображення існує не тільки на полотні, а і в очах, і в голові глядача.