Діалог між модою та мистецтвом – справа не нова. У 1937 році Ельза Скіапареллі випустила колекцію одягу, що з'явилась на світ через тісну співпрацю з Сальвадором Далі. Його творчість стала головним джерелом інспірацій. Ельза створила серію аксесуарів за ескізами відомого художника, а вінцем виявилася довга сукня з малюнком омара на подолі, яка згодом стала однією з найвпізнаваніших образів моди кінця 1930-х років.
Ів Сен-Лоран 1965 року у якості принтів для вбрання використав абстрактні композиції Піта Мондріана. Коктейльні сукні-трапеції, натхненні творчістю одного з основоположників абстракціонізму, стали маленькою революцією і символом модного дому. Вони були як «витвір мистецтва», що можна вдягати і залишаються надзвичайно популярними й сьогодні.
Дизайнери Олеся Кононова і Анастасія Рябоконь перенесли фрагменти картин на одяг, використовуючи їх як суцільною заливкою, так і ненав'язливими елементами: на тендітних сукнях-комбінаціях майорять яскраві квіти з серії «Процвітання», а на витончених шовкових костюмах-халатах – виноградні лози і розсипи акварельних краплин з серій «Плоди»
«Гранж» - схожі на бідняків, вимушених носити заношені потерті речі. Але при найближчому розгляді всі ці речі виявляються дуже гарної якості, а ефект потертості і «застіранності» - тільки лише видимістю. Саме цей ефект характеризує стиль одягу гранж - відмінна якість у поєднанні з зовнішньої непривабливістю.