На Землі налічується близько 35 тис. видів мохів, з них в Україні - близько 800. вони повсюди де є волога. Мохи – це невисокі, переважно багаторічні рослини, які за своєю організацією близькі до водоростей: вони не мають провідних тканин і коренів. Для існування на суходолі в них є багато пристосувань. Вони можуть вбирати вологу всією поверхнею тіла, здійснювати фотосинтез за будь-яких умов освітлення, висихати, залишаючись при цьому живими, мають механічні тканини та деякі органи.
Як правило, мохи завжди насичені вологою і дещо нагадують губок. Але існують періоди, коли води не вистачає і більшість видів засихають, а після повторного зволоження – відновлюють свою життєдіяльність. МОХИСЛАНЕВІЛИСТОСТЕБЛОВІТіло сланевих мохів має вигляд пластинки, на нижній поверхні якої можуть бути ризоїди, що не лише відіграють роль прикріплення, але й транспортують воду до тіла моху. Тіло листостеблових мохів має вигляд подушки із щільно розташованих пагонів зі стеблом і листками; при основі є ризоїди. На верхівці пагонів утворюються статеві органи. Наука, яка вивчає мохи називається бріологія
Різноманітність мохів. Маршанція мінливаЇЇ можна зустріти там, де затінок і ніколи не буває сухо. Вона має пластинчасту слань темно – зеленого кольору до 10 см завдовжки. На поверхні талому можна побачити вирости підставки, призначені для статевого розмноження, і виводкові кошики для вегетативного розмноження.
Політрих звичайний, або зозулин льон. Багаторічна листостеблова рослина, яка живе у вогких місцях. Гаметофіт має нерозгалужене, прямостояче стебло до 40 см заввишки, що густо вкрите дрібними зеленими листками. У нижній частині рослин є багатоклітинні ризоїди. Це дводомна рослина: верхівки одних рослин несуть антеридії з розеткою червонуватих листків, а інші – зелені архегонії. Спорофіт складається зі стопи, ніжки та коробочки зверху вкритої ковпачком, що за формою нагадує зозулю. Коробочка має зубчики по краю, що є пристосуванням для розсіювання спор.
Сфагнум болотний, або білий мох. Цей мох поширений на болотах та дуже зволожених місцях. Стебло розгалужене, прямостояче, до 50 см заввишки. Листки не мають жилок і складаються з двох типів клітин: дрібних живих зелених (фотосинтезуючих) і великих мертвих безбарвних (водоносних). Ці клітини здатні накопичувати і утримувати таку кількість води, яка в 30-40 разів перевищує масу самого моху. Ризоїди в них у дорослому віці відсутні. Сфагнум – однодомна рослина. Антеридії розвиваються в пазухах листків на бічних гілочках, архегонії – на верхівці. Ці мохи наростають верхівкою, а нижня частина стебла поступово відмирає. Клітини цих мохів виділяють кислоти, що вбивають мікроорганізми, які розкладають органічні рештки. Накопичуючись, відмерлі рештки утворюють торф.
Розмноження мохоподібних. Цикл розвитку мохів представлений чергуванням безстатевого (спорофіт) і статевого (гаметофіт) поколінь. Гаметофіт мохів – дводомна рослина 20-40 см заввишки, що росте густими дернинами у вологих лісах. На верхівках чоловічих особинрозвиваються антеридії – чоловічі статеві органи,в яких утворюються у великій кількості сперматозоїди. На верхівках жіночих особин розвиваються жіночі статеві органи – архегонії. Запліднення мохів: за допомогою краплиннорідкої води сперматозоїд потрапляє до шийки архегонія, крізь неї проникає до черевця і запліднює яйцелітину. Із зиготи розвивається спорогон (спорофіт). Спорофіт мохів веде напівпаразитичний спосіб життя на жіночому гаметофіті, складається з коробочки на ніжці та присоски, за допомогою якої кріпиться до гаметофіту. За сприятливих умов спора проростає у нитчасту галузисту протонему з бруньками. Із бруньк розвиваються чоловічі або жіночі гаметофіти.
1. Листостеблова будова – розчленоване на стебло і листки тіло рослин.2. Ризоїди – ниткоподібні вирости гаметофіту, що виконують функції кореня.3. Спорофіт (спорогон) – нестатеве покоління в життєвому циклі рослин.4. Коробочка – частина спорогону, де розміщуються спори.5. Гаметофіт – статеве покоління в життєвому циклі рослин.6. Антеридії – чоловічі статеві органи вищих рослин.7. Архегонії – жіночі статеві органи вищих рослин.