Презентація "Морфологічна норма. Морфологічна помилка"

Українська мова. Морфологічна норма. Морфологічна помилка. Іменник. Рід іменників. Паралельні родові форми іменника

Морфологія – це розділ мовознавства, що вивчає граматичні особливості частин мови.6 самостійних + 3 службових + 1 вигук = 10 частин мови

Самостійні (повнозначні) частини мови. Назва частини мови. Що означаєНа які питання відповідаєІменникпредмет, істота. Хто? Що?Прикметникознака, належність комусь/чомусь. Який? Чий?Числівниккількість, порядок при лічбіСкільки? Котрий?Займенникуказує на предмет, істоту, належність, кількість, але не називає їх. Хто? Що? Який? Чий? Скільки? Котрий?Дієсловодія, стан, ознака за дією. Що роблять? Що зроблять?Прислівникознака дії, ознака ознаки, стан предмета. Як? Де? Куди? Звідки? Навіщо? Чому? Наскільки? Яким способом?

 Службові частини мови. Назва частини мови. Для чого служить Прийменникдля зв’язку слів у словосполученні/реченні (при іменнику/займеннику) Сполучниксполучає однорідні члени і частини складного речення  Часткаутворення окремих граматичних форм, надання відтінків значень

ВИГУКвиражає почуття, волевиявлення(ого, ох, ах, гей, алло, гайда, Привіт, Бувай!)

Морфологічна норма – це усталені правила вживання роду, числа, відмінка та ін. Відхилення від цих норм є морфологічною помилкою.

Завдання у форматі ЗНО У якому з варіантів допущено морфологічну помилку? А далека путь Б зелений тюль В тривалий карантин Г легка нежить

Найтиповіші морфологічні помилки:

1. Уживання одного роду замість іншого: Неправильно: густа шампунь. Правильно: густий шампунь

2. Уживання однієї відмінкової форми замість іншої: Неправильно: по вулицям. Правильно: по вулицях

3. Відмінювання невідмінюваних слів: Неправильно: на авті, у метріПравильно: на авто, у метро

4. Порушення норм утворення ступенів порівняння прикметників: Неправильно: більш цікавіший урок. Правильно: більш цікавий урок

5. Уживання закінчень м’якої групи замість твердої: Неправильно: природній стан. Правильно: природний стан

6. Неправильне творення форм числівників: Неправильно: семиста, сорокам. Правильно: семисот, сорока

7. Уживання дійсного способу дієслова замість наказового: Неправильно: пішли на вулицю Правильно: ходімо на вулицю

8. Використання частки давай(те) для творення форм наказового способу: Неправильно: давайте писати, читати. Правильно: пишімо, читаймо

Завдання у форматі ЗНО Морфологічну помилку допущено в рядку: А по підлогах Б їхати в авті В довга авеню Г тривалий кашель. Д довга путь

ІМЕННИКІменник – це самостійна змінна частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто? що?Лексико-граматичні категорії1. назви істот (хто?) і неістот (що?)2. загальні (з малої літери) й власні (з великої)

ІСТОТИ Й НЕІСТОТИДо істот належать іменники, що називають:- осіб (мати, дитина, людина, футболіст, викладач);- тварин (теля, кіт, голуб, зозуля, змія, комар);- міфологічних істот (мавка, домовик, демон, чорт);- померлих (мрець, небіжчик, покійник);- означення людей у переносному значенні (зірка, дуб, пень, довбня). Усі інші іменники є назвами неістот (кімната, метр, сміх, перемога, гурт, фінанси).

Граматичні категорії1. рід (чоловічий, жіночий, середній, спільний)2. число (однина, множина)3. відмінки: Називний – хто? що?Родовий - кого? чого?Давальний – кому? чому?Знахідний – кого? що?Орудний – ким? чим?Місцевий – на кому? на чому?Кличний – вживається при звертаннях. Н.в. – прямий, а всі інші - непрямі

РІД ІМЕННИКАДля визначення роду більшості іменників достатньо спробувати «підставити» до слова займенник цей/ця/це:чоловічий – можна підставити слово «цей» (цей чоловік/дім);жіночий – можна підставити слово «ця» (ця жінка/хата);середній – можна підставити слово «це» (це тіло/сонце);спільний – визначається з контексту (цей плакса/ ця плакса)

Синтаксична рольІменник може бути будь-яким членом речення. Підмет: Успішний учень багато працює. Присудок: Іван Іваненко – успішний учень. Додаток: Я знаю успішних учнів. Означення: Учні пишуть есе в зошиті в клітинку. Обставина: Успішні учні навчаються в школі та вдома.

Домашнє завдання Прослухайте свої улюблені пісні (не менше 3-х); випишіть із них іменники, визначте в кожному:істота/неістота; власна/загальна назва;рід;число;відмінок.