Презентація Московське царство

МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО Лутченко Тамара Іванівна, вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 35 М.Чернігів

Правління Івана IV Грозного (1547-1584) Початок XVI cт. – загострення боротьби за владу Феодальна аристократія (бояри, удільні князі) Государ, підтриманий дворянами Бояри – великі впливові землевласники, панівний прошарок суспільства. Володіли вотчинами. Вотчина – успадкована феодальна земельна власність. Дворяни – слуги князя ( пізніше –стан садкових власників землі), які отримували за службу і на час служби маєтки (помістя).

Московські князі намагалися об’єднати і зміцнити державу. Іван III За Василя III (1505-1533) – приєднано Рязанську, Псковську, Смоленську землі. Завершено об’єднання Московського князівства. За часів правління Івана III (1462-1505) скинуто монголо-татарське іго (1480), приєднано Ярославське, Ростовське князівства. Василь III

Після смерті Василя III на престолі опинився трирічний син Іван IV. Регентом була його мати Олена Глинська. Вона боролася з боярами, прагнучи зберегти владу для сина, але була отруєна ними. Олена Глинська 1538-1547 р.р. - часи боярського правління. Послабилася централізована система правління.

16 січня 1547 р. Іван IV першим із московських князів прийняв титул царя. Його самостійне правління тривало 37 років (1538-1547).

Основна мета – зміцнення царської влади та держави. Проведено ряд реформ. Послаблено владу бояр. Реформи – перетворення, які не зачіпають існуючого державного ладу. 1547-1560 р.р. – діяльність Вибраної ради, уряду з представників дворян, церкви, бояр. Розробка проектів реформ для зміцнення держави. 1549 р. – скликання першого Земського собору, станово-представницької установи Московії. Земський собор Внутрішня політика

1550 р. – затверджено новий Судебник. Судебник доповнив і уточнив норми права. Було обмежено владу намісників, підтверджено Юріїв день.

1550-і роки. Створено нову систему центральних органів управління – прикази. 1555 р. – реорганізовано місцеве управління. Систему кормлінь ліквідовано. Влада перейшла до губних старост, обраних з дворян. ПРИКАЗИ Найважливіші прикази Московської держави в другій половині XVI ст. СФЕРА УПРАВЛІННЯ ВЕЛИКОГО ПРИХОДУ ДЕРЖАВНА КАЗНА КОНЮШНИЙ ТАБУНИ ЦАРЯ І ПАСОВИЩА ПОСОЛЬСЬКИЙ ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯМСЬКИЙ ПОШТА, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЧИНОВНИКІВ БРОННИЙ ВИРОБНИЦТВО ОЗБРОЄНЬ ПОМІСНИЙ ПОМІСНА ПЛАТНЯ ДВОРЯНАМ

1550-і роки Військові реформи. Створено стрілецьке військо, озброєне вогнепальною зброєю.Цареві належала особиста гвардія –”обрана тисяча”. 1551 р. Скликано Стоглавий собор. Упорядковано життя духовенства та його відносини з державою. 1556 р. Прийнято “Уложення про службу”. Дворянин міг почати військову службу з 15 років і передати її у спадок. 1550-і роки Впроваджено “Домострой” – збірку етичних норм у дусі православної етики для всіх станів Московської держави, своєрідний устрій. Реформи сприяли утвердженню в Московії станово-представницької монархії.

Реформи Івана IV викликали невдоволення знаті. У відповідь цар заявив, що відрікається від престолу. На трон повернувся після того, як перелякані бояри погодилися на його умови. У 1565 р. Іван IV проголосив опричнину. Землі Московської держави Опричнина – царський уділ. Створений спеціальний апарат управління і військо - опричники Земщина – інші землі, передані під опіку Боярської думи і приказів

Територія опричнини Опричнина – 1) назва царського уділу (території, війська, установ) у 1565-1572 р.р. 2) внутрішня політика царя Івана IV Грозного в 1565-1572 р.р., спрямована на зміцнення царської влади.

Основний метод діяльності опричників – терор. Почалися масові розправи над неугодними цареві людьми. Опричник Відзнака опричника Терор – придушення противників насильницькими методами.

Наслідки опричнини: зміцнення самодержавної влади внаслідок терору; розорення та ослаблення країни; посилення феодально-кріпосницького гноблення. У 1572 р. опричнину було офіційно скасовано.

Москва С З Пн Пд 70-80 роки XVI ст. – початок завоювання Сибіру 1552 – завоювання Казанського ханства 1556 – завоювання Астраханського ханства 1569 – Королівство Польща = Річ Посполита Швеція Лівонія Лівонська війна 1558-1583 Князівство Литовське Основні напрями 1553 – початок постійної торгівлі з Англією Зовнішня політика

За Івана IV зовнішня політика Московської держави набула експансіоністського характеру Об’єктом колонізації стали сусідні території Особливість Московії – центр її території знаходився осторонь світових торговельних шляхів Основна мета – завоювання виходу до Балтійського моря Результати зовнішньої політики: збільшення території за рахунок земель на сході; поразка в боротьбі за вихід до Балтійського моря; виснаження сил держави у майже безперервних війнах. Характерні риси

Повстання І. Болотникова Смутний час Смутний час – це період кризи у Московській державі 1598-1613 р.р., у якому відбувалися безперервна низка заколотів, безладів, хвилювань, боротьба станів всередині і між собою, вторгнення іноземних сил.

1584 – смерть Івана IV Грозного Син Дмитрій (від сьомої дружини) – народився у 1582 р. Син Федір (від першої дружини) – цар у 1584-1598 р.р. 1591 – загадкова смерть царевича Дмитрія в Угличі 1598 – обрання Бориса Годунова царем Регенти у період правління Федора Годунов Шуйський Мстиславський Юр’єв Боротьба за владу після смерті Івана ІV. Початок «смутного часу». Доба династичної кризи (1598-1605 р.р.)

Соціальний етап кризи (1605-1609 р.р.) Проти Бориса Годунова виступив чоловік, який назвався сином Івана Грозного Дмитрієм. Вважається, що це був монах-утікач Григорій Отреп’єв. Самозванця підтримали польський король, змучений голодом і стихійними лихами народ, частина знаті. 1605-1606 р.р. – час правління Лжедмитрія I. Був убитий боярами. Лжедмитрій I Борис Годунов

Новим царем бояри обрали Василя Шуйського (1606-1610 р.р.), який своїми діями погіршив ситуацію в країні. Повстання Болотникова (1606-1607 р.р.) ледве було придушене, а для боротьби з новим самозванцем цар закликав шведів (1609 р.). Наприкінці літа 1609 р. в Московію вторглася польська армія. Інтервенція – збройне вторгнення іноземних загарбників,насильницьке втручання для встановлення свого панування. Лжедмитрій II Василь Шуйський

Лжедмитрій II був убитий. Василя Шуйського постригли в ченці. “Семибоярщина” не змогла стабілізувати ситуацію в країні. Бояри присягнули польському королевичу Владиславу (1610-1612 р.р.). Перед Москвою постала загроза втрати незалежності. Польська армія під Москвою

Національно-визвольний період кризи (1610 – 1613 р.р.) У країні розгорнулася боротьба за незалежність. 1611 р. – перше народне (рязанське) ополчення та його поразка. 1611-1612 р.р. – друге (нижньоновгородське) ополчення та його перемога. Організатори – К.Мінін та Д.Пожарський. 1612 р. – визволення Москви. Долю держави вирішив народ. К.Мінін. Д.Пожарський

Воцаріння династії Романових 21 лютого 1613 р. Земський собор обрав царем Михайла Романова. М.Ф.Романов (1613-1645) Територію Московської держави було остаточно визволено від інтервентів. 1617 р. – Столбовський мир.Швеція повернула Московії Новгород, але залишила за собою все узбережжя Фінської затоки. 1618 р. – Деулінське перемир’я. Московська держава віддала Польщі Смоленськ і Чернігово-Сіверщину.

Система державного управління у першій половині XVII ст. Цар Боярська дума Приказ таємних справ Посольський приказ Розрядний приказ Помісний приказ Обласні прикази Адміністративні та судово-поліцейські прикази Військові прикази Фінансові прикази Двірцеві прикази

Курс на посилення самодержавства проводив цар Олексій Михайлович. О.М.Романов (1645-1676) 1649 р. – прийнято “Соборне уложення”, новий звід законів. Остаточно закріпачено селян. Поступово перестали скликатися Земські собори (після 1653 р.). Збільшилася кількість приказів. Державу поділено на 250 повітів на чолі з воєводами. Створено нові військові полки на західноєвропейський лад. Церковна реформа, розкол церкви. Придушено виступ С Разіна (1667-1671р.р.) У другій половині XVII cт. завершилося формування абсолютної монархії у формі самодержавства.

Наприкінці XV cт. формується ідея про поширення влади московського князя на всі землі, які раніше входили до складу Київської держави. 1503 р. – внаслідок мирного договору з ВКЛ до Московської держави відійшла Чернігово-Сіверщина ( перебувала до 1618 р.) Росія та українські землі

У військових конфліктах між Річчю Посполитою і Росією українські козаки виступали на боці поляків. Прохання П.Конашевича-Сагайдачного прийняти на службу все Військо Запорізьке у 1620 р. було відхилено. 27 березня 1654 р. укладено українсько-московську міждержавну угоду, яка юридично визначила перехід Гетьманщини під протекторат Московської держави (за рішенням Переяславської ради). Переяславська рада “Березневих статей ” царі надалі не дотримувалися.

Пам’ятник І.Федорову Культура Московської держави Великим був вплив церкви на духовне життя суспільства. Поява книгодрукування “Апостол “ 1563 р.- І.Федоров і П. Мстиславець очолили першу друкарню. 1564 р. – надрукована перша книга “Апостол”.

У першій чверті XVI ст. формується політична теорія Російської держави. Її основні віхи: “Сказання про князів Владимирських” – обгрунтування права московських князів на царський титул; Ідея ігумена Філофея : Москва – “третій Рим”; “Літописець початків царства великого князя Івана Васильовича” – ідеологічне обгрунтування самодержавства. Водночас розвиваються природничі наукові знання, з’являються історичні твори.

Розвиток архітектури Друга третина XVI cт. – поява “шатрового стилю”. Покровський собор

Храм Вознесіння в с. Коломенському

Дзвінниця Івана Великого. Кремль

Образотворче мистецтво Видатний представник московської школи живопису –Діонісій. Створив багато ікон, розписав фресками частину Успенського собору Московського Кремля. Діонісій У XVI cт. формуються основні риси російської культури.

Спільне та відмінне у процесі створення централізованих держав у Західній Європі й у Московському царстві Загальні ознаки Розвиток продуктивних сил (сільське господарство і ремесло). Зростання, розвиток і посилення ролі міст як центрів ремесла і торгівлі. Встановлення економічних зв'язків між різними районами країни, розвиток і товарно-грошових відносин. Розвиток феодальних відносин, загострення класових суперечностей. Потреба в обороні сприяла централізації держав. Зацікавленість більшості населення (дрібних, середніх феодалів, церкви, городян, селян) у сильній центральній владі Особливості Західна Європа Московське царство (XIV—XV Iст.) Швидкий розвиток капіталістичних відносин — поява мануфактури Розвиток товарно-грошових відносин і встановлення економічних зв'язків між районами країни Розвиток зовнішньої торгівлі. Вплив Великих географічних відкриттів У боротьбі з феодалами міста в Європі відвоювали самоврядування Формувалися як національні держави Розвиток економіки відбувався повільно через посилення кріпацтва Збереження натурального господарства та слабкий розвиток товарно-грошових відносин, обміну між містом і селом, нерівномірний розвиток районів Розвитку зовнішньої торгівлі заважала відсутність виходів на моря Міста стали центрами політико-адміністративної влади Формувалося як багатонаціональна держава