Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька (1872—1952)українська оперна співачка, педагогиня. За життя Соломію Крушельницьку визнали найвидатнішою співачкою світу.→ звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
У другій половині 1890-х років почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, «Африканка» Д. Меєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Дж. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського
Іва́н Сергі́йович Паторжи́нський (1896 -1960)український оперний співак (бас), педагог, народний артист СРСР (1944), видатний представник українського вокального мистецтва. Лауреат Сталінської премії (1942). Депутат Верховної Ради УРСР 1–4 скликання (1938—1959). Професор Київської державної консерваторії.
Мав голос широкого діапазону, безмежних виражальних можливостей, м'якого, красивого тембру; Є співаком високої вокальної культури, неперевершеним виконавцем українських, російських та західних романсів. Гастролював за кордоном, але тільки в країнах колишнього соцтабору. До розвинутих країн співака радянська влада не випускала через виступи Б. Гмирі перед німцями на окупованій території під час війни.
Іва́н Семе́нович Козло́вський (1900 — 1993) радянський співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, Народний артист України (1993), лауреат двох Сталінських премій (1941, 1949), та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990). Мар'янівка. Батьківська хата І. С. Козловського
Окса́на Андрі́ївна Петрусе́нко (1900 — 1940) українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано). Одна з найкращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Кавалер ордена «Знак Пошани» (1936)[2]. Народна артистка УРСР (1939). Голос Оксани Андріївни є голосом-символом України її часу.
Від 1934 — солістка Київського театру опери та балету.1923–1924 — навчалася в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Проте, так само як і Марія Каллас, не отримала спеціальної музичної звукової освіти.Існує версія, що була отруєна за замовленням дружини маршала Тимошенка з ревнощів.
Дмитро́ Миха́йлович Гнатю́к (1925 — 2016) видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Народний артист СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Герой України. Перший виконавець хітів 1960-х — пісень «Два кольори» та «Мій Київ». Вільно володів румунською мовою.
З 1951 року — соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Шевченка . У 1979—1980 роках — директор, в 1980—1988 — режисер, в 1988 -2011 — художній керівник і головний режисер (понад 20 постановок), з 2011 — режисер театру. Широкий жанрово-стильовий діапазон. Сильний голос, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Працюючи в оперній студії при НМАУ Д. Гнатюк завжди пропагував та ініціював постановку спектаклів українською мовою
У 1962 р. був запрошений до Київського театру опери та балету, проходив стажування в театрі Ла Скала (Мілан), де став лауреатом конкурсу «Неаполь проти всіх». Анатолій Солов'яненко ніколи не був членом комуністичної партії і ніколи не заспівав жодної комуністичної пісні. Заради української сцени він пожертвував спокусливими пропозиціями з Великого театру (Москва), не емігрував за кордон, хоча йому й обіцяли фантастичні гонорари.
Оригінальна дискографія записів Анатолія Солов'яненка налічує 18 дисків: 16 грамплатівок та 2 аудіодиски, випущених у період з 1965 по 1996 роки українською, італійською та російською мовами. Вільно володів італійською мовою. Пласідо Домінґо і Лучано Паваротті вважали, що майстерність Солов'яненка не поступалася їхній власній.
Мірошниче́нко Євге́нія. Семе́нівна (1931 — 2009)радянська та українська оперна співачка; педагог, професор. Народна артистка СРСР, лауреат Державної премії СРСР (1981) та Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1972). Герой України (2006). Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України
Володимир Данилович Гришко (1960 р.) Народний артист України (1996), лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (жовтень 2005), повний кавалер ордену За заслуги, соліст Metropolitan Opera (Нью-Йорк), соліст Маріїнського театру з 1996 по 2006 рік (Санкт-Петербург).
у 1987 році отримала медаль ЮНЕСКО за видатні творчі заслуги. У 1975—1984 рр. — солістка Львівської філармонії. 1975 р на Міжнародному конкурсі вокалістів ім. Вілла Лобоса в Ріо-де-Жанейро вона здобуває першу премію і золоту медаль. Бразильська преса порівнювала красу її голосу із скрипкою геніального Страдіварі в руках неперевершеного скрипаля Давида Ойстраха.
виступає на головних оперних сценах світу: Метрополітен-опера у Нью-Йорку, Ла Скала у Мілані, Королівський театр Ковент-Гарден у Лондоні, Опера Бастилія у Парижі, Баварська державна опера у Мюнхені, Гамбурзька державна опера, Німецька державна опера у Берліні, Аальто - Опер (ФРН) (нім. Aalto-Musiktheater Essen) у Ессені, Женевський великий театр, Королівська опера Валлонії у Льєжі.
У репертуарі співачки твори українських композиторів: Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового, Льва Ревуцького, Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика, Левка Колодуба, Леопольда Ященка, Валентина Сільвестрова, Юрія Іщенка, Лесі Дичко. На концертах Вікторії Лук'янець часто поруч з оперними аріями почесне місце займають українські народні пісні, які вона виконує як з симфонічними, так і з народними оркестрами.