Музика невидима, живопис, скульптура, архітектура — нечутні. Становлення музичних образів відбувається в часі, а візуальних — у просторі. Проте, сприймаючи мистецтво, ми відчуваємо, що музика нерідко викликає в нас зорові уявлення, а живопис, приміром пейзаж, починає ніби «звучати» яскравими фарбами. Колорит, кольорову гаму картини можна порівняти з тембровими фарбами в музиці, а мелодії — з виразністю графічних ліній або обрисами архітектурних споруд, що утворюють певні форми
«Застиглою музикою», або «музикою в камені», називали архітектуру мислителі минулого. Дійсно, ми відчуваємо гармонію поєднань частин твору в цілісну композицію, симетричність чи несиметричність будови архітектурної споруди, як і живописного зображення картини чи форми музичної п’єси. Різноманітні чергування музичних звуків, як і чергування елементів у візуальних мистецтвах (приміром, в орнаментах), утворюють певний ритм«Музичні» сходи й будинки в Лівані, Німеччині та Китаї
Секрет музикальності німецького будинку полягає в незвичній системі труб і воронок для стоку води: під час дощу переливи струмочків починають відтворювати мелодійні звуки. Китайський Piano House складається з прозорої скрипки, яка спирається на фортепіано; у скрипці розміщено ескалатор, а в роялі — виставкові стенди. Поясніть за світлинами, як музика проникає в сучасну архітектуру.
У храмі, де музика гармонійно поєднується з архітектурою і скульптурою, образами ікон, фресок, мозаїк, вітражів, важко навіть визначити, який вид мистецтва потужніше впливає на людину. У православних соборах і церквах служба відбувається в супроводі хору а capella, основою співу є багатоголосся
У храмах католицького обряду під час богослужінь окрім хору звучить орган — найбільший у світі клавішно-духовий інструмент, який називають «королем інструментів». Орган є органічною частиною інтер’єру храму, у простір якого його вбудовують. Органна музика і сама багато в чому схожа на архітектуру: масивні баси є «фундаментом» композиції, а мелодії-теми з верхніх регістрів утворюють ніби каскад звукових «башт», що линуть до неба. Орган звучить велично і владно. У виконанні сучасних органістів можна почути різноманітні транскрипції, навіть джазові
У польському місті Кракові височіє старовинний Маріацький костел, який у давні часи був дощенту зруйнований завойовниками (пізніше реставрований). Існує легенда, що сигнальник, який стояв на вежі костелу, першим побачив наближення раті й засурмив сигнал тривоги. Але раптом у музиканта влучила ворожа стріла, і наспів труби обірвався... Багато років по тому на вежі Маріацького костелу з’явився годинник із фігуркою механічного сурмача. Він виконує старовинний сигнал, що знову обривається на тій самій ноті, на якій обірвалося життя захисника Кракова. Ця мелодія стала позивними Краківської астрономічної обсерваторії як сигнал точного часу, і щодня о дванадцятій годині польське радіо розносить її всією країною. Маріацький костел у Кракові (Польща)
Існують твори, що втілюють у музиці архітектурні образи. Вони написані в різних жанрах — камерно-інструментальних чи симфонічних. До таких зразків належать фортепіанні прелюдії Клода Дебюссі «Затонулий собор» і «Пагоди», симфонія Жоржа Бізе «Рим», симфонічна сюїта Отторіно Респіги «Фонтани Рима» та інші твори. Звичайно, музика не може «зображати» собор, викликати зорові уявлення про місто Рим, його малі архітектурні форми — фонтани. У музичних творах на архітектурну тематику немає ніякої конкретної зображальності. У них музична «картина» створюється композиторами під враженнями від сприймання шедеврів архітектури. Клод Дебюссі. Прелюдія «Затонулий собор»Які візуальні образи виникли у вас під час слухання музики? Пригадайте особливості жанру симфонія
Сучасні українські композитори нерідко використовують у назвах своїх музичних творів слово фрески, що належить до виду монументального живопису, тісно пов’язаного з храмовою архітектурою. Подумайте, до якої музики краще застосувати цю назву жанру — до епічної, ліричної, героїчної, гумористичної. Для якого складу виконавців можна написати музичні фрески, присвячені бурхливому сьогоденню?
Леся (Людмила) Василівна Дичко — композиторка-новаторка, авторка музики в різних жанрах, насамперед хорових. Закінчила Київську консерваторію, але вже з юних років цікавилася взаємодією мистецтв: прослухала курси лекцій у художньому й театральному інститутах. Неповторність творчої особистості Лесі Дичко в тому, що вона здатна «бачити» звучання у кольорах, візуальні образи перевтілювати в музичні. Звідси — особливий потяг до суміжних мистецтв. У її спадщині є варіації «Писанки» для фортепіано (народне декоративно-ужиткове мистецтво), п’ять п’єс «Замки Луари» (архітектура), дитяча опера «Вертепне дійство» (театр). У композиторському доробку чимало фресок для різних складів виконавців: «Карпатські» (для органа), «Французькі», «Іспанські» і «Швейцарські» (хорові), «Джерело» (для хорів і симфонічного оркестру) за картинами сучасних українських художників. Під враженнями від малярства Катерини Білокур виникли «Фрески» за її картинами (для скрипки та органа) і балет «Катерина Білокур». Музика власними, суто інтонаційними засобами втілює уявлення про красу квітки, якою захоплювалася геніальна українська художниця. Катерина Білокур. Піони
У кінофільмах використовують пісні, які нерідко стають настільки популярними, що продовжують самостійне життя поза екраном. Такі мелодії з кіно називають саундтреками. Нерідко до них створюють кліпи — короткі відеофільми, що супроводжуються різноманітними ігровими діями, електронними спецефектами
Справжнім «головним героєм» кіноекрана стає музика в музичних фільмах і мюзиклах, як, приміром, в екранізації опер «Чарівна флейта» В.-А. Моцарта (режисер І. Бергман), «Травіата» Дж. Верді (режисер Ф. Дзеффіреллі), «Кармен» Ж. Бізе (режисер Ф. Розі)Д. Верді. Опера «Травіата». Застольна
Про творчість всесвітньо відомої української співачки Соломи Крушельницької знято фільм «Повернення Баттерфляй» (режисер Олег Фіалко). У кінострічці звучить голос співачки, який зачаровував слухачів на найкращих оперних сценах світу. Саме завдяки вокальній майстерності співачки було «врятовано» оперу італійського композитора Джакомо Пуччіні «Чіо-Чіо-сан», яка на прем’єрі зазнала провалу, але згодом у виконанні С. Крушельницької здобула грандіозний успіх
Музика може виконувати особливу — гуманістичну місію в кінофільмі. Прикладом є картина «Титанік» (реж. Джеймс Кемерон) про грандіозну катастрофу. У кульмінаційному епізоді, коли на лайнері, що наразився на айсберг і розколовся навпіл, усіх охопила паніка, музиканти взяли в руки смички, і залунали прекрасні мелодії високої класики. Спокійна, піднесена камерна музика підтримувала дух приречених на загибель людей, яких охопив жах і відчай. Музиканти грали до останньої хвилини, поки океан не поглинув їх разом з іншими жертвами. Лейтмотивом вічного кохання стала пісня з цього фільму — видатний саундтрек Джеймса Харпера. Кінострічка «Титанік» увінчана цілою низкою «Оскарів», зокрема й за музику.