Презентація на батьківські збори, для бесіди з батьками "Сімейне виховання"

Батьківські збори на тему: Сімейне виховання. Шелепук В. Г., кл. керівник

Мамина любов – це сад, в якому завжди світить сонце і пора року –завжди весна.

Вступне слово вчителя. Шановні батьки – учасники нашої дискусійної розмови. Можливо , сьогодні ми розглянемо проблеми, яких у вас не було і немає, бо тут присутні лише мудрі батьки, які виховали хороших дітей. Але все одно розмова наша не зайва, оскільки сьогоднішні діти завтра стануть батьками. І перед ними постане чимало отих «як?». Батьки і діти! Діти і батьки. Нерозділиме й одвічне коло. Ми засіваємо житейське поле,І не на день минущий – на віки. Між нас не ляжуть вирвами роки,Бо ваша кров пульсує в нашій долі…Батьки і діти … Діти і батьки…Нам нічого ділить на спільнім полі. Оцих тополь приречених кортеж. Довічно супроводить Україну,І традиційні верби, і калина – Все батьківське але й синівське теж.

Мати однією рукою б’є, а другою гладить.

Все прекрасне на Землі – від батьків, від любові, від сонця…

У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють тому що ми для них теж рідні – це наші батьки. І ми їх також найбільше любимо, ми без них не уявляємо свого життя. Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержали життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають в наші уста добрі слова. Ми до батьків хочемо сказати слово. Сповнене ніжності й любовіБо без батьків чого ми варті в світі?Без маминої ласки і тепла,Без батьківської строгості і жарту,Без нашого родинного тепла.

Серце матері - невичерпне джерело чудес. (П'єр-Жан Беранже)

Доброму сину не збирай, а ледачому не оставляй

Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у піснях, прославлені у казках і легендах. І не даремно наше родинне свято сьогодні якраз для них – для наших любих, дорогих батьків. Ми любимо вас, кохані мами й татаІ вам бажаємо здоров’я ми багато. Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,І щоб в житті ніколи не хворіли. Хоч часом ми буваємо нечемні,І дуже ви хвилюєтесь за нас. Але у серці, знаємо напевно: Ми більше радуємо вас. Хай Бог охороняє вас від злого,Хай світить сонце і колосяться жита,Щоб ви були щасливі і здоровіНа многая, многая літа.

Хто матір забуває, того Бог карає.   Т. Шевченко 

З дітьми багато клопоту, та без них – і світ немилий

«Шануймо наших батьків!» - так велить книга книг – Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога, були вирізьблені слова: Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та, щоб довголітнім був ти на землі.  Шануйте матерів,Мені болить, коли матуся,Що має дочок і синів,На схилі посивілих днів…Працює вдень, не спить ночами,І часто зрошує ночами. Тверду подушку на зорі. Скотину порає в господі,А вдень копає на городіУста шепочуть: «Світе мій»!Як важко жить мені одній,Одна – однісінька, та годі!.. Цим віршем нагадать хотіла: Шануйте, друзі, матерів!  І не дарма, бо за Біблією найбільший гріх людини – неповага, нелюбов, не шана до батьків. Кожен повинен зрозуміти просту істину – батьки нам дали життя, і кожен в хвилини непорозуміння чи образи повинен повторювати ці слова: «Своєю появою на світ я завдячую тобі…». Батьків, як і батьківщину, не вибирають. Це розуміють усі.

Як мати рідненька, то й сорочка біленька

Яке дерево, такі й квіти, які батьки, такі й діти

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,Виростуть з тобою приспані тривоги. За тобою завше будуть мандрувати. Очі материнські і білява хата.І якщо впадеш ти на чужому полі,Прийдуть з України верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть,Тугою прощання душу залоскочуть. Можна вибрать друга і по духу брата,Та не можна рідну матір вибирати. Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину. Найдорожчі в світі люди – рідні батьки. Вони завжди простять, зрозуміють, вислухають. Поки в нас є батьки, ми всі щасливі, поки є батьки – кожен з нас залишається дитиною і в 10, і в 40 років.

Це так буває —   Правди ніде діти   (Хоч де любов така ще чиста є?),   Що згадують тоді про матір діти,   Коли їм важко у житті стає.  

Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей

Заваріть мені, мамо, рум’янку і м’яти, Щоб була моя доля на радість багата, Щоб була моя доля, як поле широка, Щоб була, ніби море, бездонно глибока. Заваріть мені, мамо, чебрецю, звіробою, Щоб ніколи не знала я в дорозі слабкою, Щоб зневіри не знала я в дружньому слові, І щоб щастя спізнала у взаємній любові. Заваріть мені, мамо, зілля чари медові, Від народу щоб мала я мудрість у слові. Від води непокірність і тепло від землі. Заваріть диво – чари, мамо, мені. Спочатку батькові очі дивляться на нас з любов’ю, а потім – з гордістю, а далі з надією. Зростають діти – стають старшими батьки. Це неминуче, це – як невблаганний час. Батько – це захисник, годувальник. Батькове слово – це закон. Як скаже батько, так і буде, бо він – голова сім’ї, зразок для своїх дітей. Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною, справедливою, щоб був мудрий і мужній, як ось наші тата.

Все купиш, тільки не тата й маму. Шануй батька та Бога - буде тобі всюди дорога. Ледача дитина, котрої батько не вчив

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться. Шануй старших - молодші тебе пошанують. Малі діти не дають спати, а великі - дихати

Усе в житті міняється і в’яне, Усе мина, відходить назавжди. Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне, Лиш татові слова зі мною назавжди. Усе, що є в житті, то долі повеління, А все, що є в мені, то батьківське учіння. Від батька в мене є терпіння і удача, І розум, батьку мій, - це твоя добра вдача. Люблю усе живе, що квітне і буяє, Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю. Ти передав мені усе, що сам ти умієш, І наділив мене усім, що сам ти знаєш, Життя іде – бреде, квітує і згасає, Науку цю твою я завжди пам’ятаю. Нехай ідуть роки, і дні у млі загасають,А ти для мене є теплом землі – я знаю. Твоє добро святе і людяність велика,І відданість землі і совісті у душі – Це те усе в тобі, за що я поважаю,І голову в уклін тобі схиляю.

Який кущ – така калина, яка мати - – така й дитина

Прислухайтесь: всі струни серця – для вас, батьки…

Швидко минає час. Молодість відходить, не попрощавшись, старість приходить, не привітавшись. А камінь на душі через припущення у житті помилки стає нестерпно важким, бо не всі їх вдається виправити. А як було б добре, якби взагалі не припускатися їх Де діти можуть дістати найкраще виховання, як не в сім’ї? Сім’я – це школа, яка діє протягом усього життя. Ми не тільки навчаємо своїх дітей, а й самі вчимося у них. Усі ми родом із дитинства – особливо країни на карті людства. А сімейна діяльність, мабуть, найскладніший вид діяльності у світі. З чого починається сім’я? Зароджується перше кохання. А потім люди одружуються, створюють сім’ю Створення сім’ї – це відповідальна справа. Адже сімейне щастя – не дарунок долі, не результат сліпого везіння, це справа рук подружжя, їхнього розуму та доброти, людяності і, звичайно, любові.

У кого діток сім, то й щастя всім. Хоч і по плечі в воду, аби до свого роду

Щоб змінити дитину її потрібно любити, вплив буде пропорційний кількості любові

Сім`я в усіх народів була і є основним осередком формування особистості дитини. Тому саме в сім`ї для виховання і благополуччя дитини повинні бути надані необхідні захист і сприяння для того, щоб вона могла повністю покласти на себе зобов`язання в рамках суспільства. Сім`я реагує на всі зміни, що відбуваються у суспільстві, і певним чином сама впливає на суспільство. Відкритість сучасного українського суспільства, розширення діапазону його спілкування з іншими народами, повернення України на міжнародний шлях розвитку світової цивілізації дають можливість національній правовій системі сімейного виховання збагатитися кращими здобутками світової правової культури. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов, необхідних для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Вона повинна бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві і вихованою в дусі ідеалу миру, терпимості, свободи, рівності, проголошених у статуті Організації Об’єднаних націй. Із цим всесвітнім документом узгоджено нормативні і законодавчі акти, що регламентують становище дітей в Україні, виховні функції батьків, роль сім`ї у формуванні особистості дитини.

Батькам не потрібно бути досконалими, досить бути розумними. Не можна уникнути помилок.

Найдорожчий клад, як в родині лад

Учень 1.- Розкажіть мені, мамо, про вишні.Їх було так багато в саду…Учень 2.- Були, сину, морози, невтішні,А вони кого хочеш зведуть. Учень 1.- Розкажіть мені, мамо, про зорі,Чи такими були і колись?Учень 2.- А той, сину, хто виріс у горі –Не часто на зорі дививсь. Учень 1.- Розкажіть мені, мамо, про долю,Чи людині підвладна вона?Учень 2.- Наша доля , мій сину, як море –Той пливе лиш, хто має човна. Учень 1.- Розкажіть мені, мамо, про роки –Чи спливають помітно вони?Учень 2.- Роки, сину, помітні…допоки…Матерів пам’ятають сини.

Материнські руки - втілення ніжності ... (Віктор Марі Гюго)

Який талант у матці, такий і дитятці.

Дискусійне питання. Які функції, на вашу думку, виконує сім`я? Обговорюється питання в групах та заслуховуються виступи від кожної групи. Американський дитячий психолог Рос Кемп бел у праці «Як треба по-справжньому любити дітей» вживає термін «емоційний резервуар», розуміючи його як ступінь насиченості дитини позитивними емоціями. Цей резервуар завжди має бути наповнений, і тільки батьки можуть це зробити. Шановні батьки! А що є головним для батьків? Що найперше ви запитували у своїх дітей, коли вони повертались зі школи? Батьки висловлюють свої думки. Любов і справедливість – ось що потрібно нашим дітям завжди і повсякчас. Нехай вони ще змалку знають, що добро мудріше за всяку війну. Нехай збагнуть, що любов сильніша від зла. Тому прислухайтесь до своїх дітей. Не відгороджуйтеся від них, частіше спілкуйтесь. Адже кожен підліток хоче бути особистістю. Любіть своїх дітей, поважайте один одного. Ще стародавні мислителі говорили: «Сім’я – це суспільство в мініатюрі, від цілості якого залежить безпека всього великого людського суспільства». Наші діти теж люблять нас. Здебільшого вони тямущі і милосердні. Ось їхні відповіді на запитання «Якби у мене був мільйон…»: (аналіз відповідей)

Виховуємо хлопчика – формуємо людину, виховуємо дівчину – створюємо всесвіт.

Найбільша помилка батьків – це невизнання незалежності дітей, їхньої зрілості. Діти лише удають, нібито не сприймають наших порад, а насправді здебільшого усвідомлюють нашу правоту. Протест спричиняється формою наших порад , тому і виникають конфлікти. Виросли діти… А так хочеться міцніше пригорнути до себе дитину, не зважаючи на спроби вирватися на волю. Ми намагаємося вирішувати за дитину, намагаємося вберегти від можливості падіння. Але таким чином штовхаємо дітей пасивно прийняти наш захист або обуритися . Адже дітям хочеться, аби батьки завжди були поруч, але не втручалися. А для батьків завжди залишаються дітьми. Не настане, напевно, для батьків той день, коли їхні діти стануть дорослими, а настане день, коли діти підуть від них. Слово „мама” росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці дитину рідна рука. І так тихо приходить на вуста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою молитвою.

Серце матері – це бездна, в глибині якої завжди знайдеться прощення О. де Бальзак

Перший подарунок матері – життя, другий – любов, а третій – розуміння.

Кожна моя дорога – Зморшка у неї, Кожна моя тривога – Пасмо сиве у неї. Яснота нездоланна! О, мамо рідненька! Пресвяті твої сльози, Піт і труд, спів і сміх. Руки ласкаві цілую. Скільки в них випито сили: Жали вони і косили, Прали і тісто місили... Руки красиві – цілую... Здолала усе й заспівала дзвінко Лиш ти, рідна мамо, Вкраїнська жінко. Тож слава хай лине І гінко, і лунко Тобі, рідна мамо, Вкраїнська жінко!О, мамо! Мелодіями молодієш... Надійно торкатись твого плеча,Вже скільки ти вдіяла... Скільки ти вдієш!Ти гідна пісеньІ пісня – звучить!

Я хочу повернутись в дитинство, де нема заздрості и смутку, де завжди світло, я хочу в дитинство, до мами.

Мама1 слово4 букви,які - означають для тебе ВСЕ и навіть більше...

Немає нічого більшого, як любов материнська. Про це розкаже “Легенда про матір”.  Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пускання стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходили з морських глибин цар морів та океанів Нептун. Це був надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.- Хоч як люди похваляються своєю силою, а мене бояться. Ніхто з них не насмілився пускати стріли в бік моїх володінь! – говорив він, сміючись. Одного разу вийшли до вогнища юнаки і, повернувшись у бік моря, всі, як один, пустили туди стріли. Розгнівався Нептун.- Я всіх вас поховаю у безодні морській! – заревів він. Жінки, дивлячись на своїх синів. Замислилися. Цар морський і справді може поховати їхніх дітей у морі. А жінки були тут сильні, вродливі і ніколи не старіли. Думали, думали жінки, і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки, взявши материнську силу, підійшли до самого берега моря. Щоб не підпустити їх до води, Нептун кинув величезний вал, але юнаки вистояли. А матері після цього стали слабшими. Ти бачив будь-коли слабких жінок? Якщо зустрінеш, то не насміхайся: всю силу вони віддали таким самим дітям, як ти. Коли Нептун побачив, що юнаки витримали натиск важкого валу, він люто вигукнув жінкам:- Хай ваші сини вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки.

Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були не красиві, а тому й сказали: - Жінки, віддайте нам свою красу – за це ми дістанемо з морського дна трави, зв’ємо з неї жили для ваших синів. Тоді руки будуть у них такі ж, як у нашого батька . Жінки погодились і віддали дочкам морського царя свою красу. Якщо ти побачиш будь-де некрасиву жінку, не відвертайся від неї. Знай, що вона принесла в жертву свою красу заради дітей. Коли цар Нептун дізнався про вчинок дочок, страшенно розгнівався, викинув їх з моря і перетворив на пташок чайок. Ти чув як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але морський батько не пускає їх. А моряки на чайок завжди дивляться і надивившись не можуть, тому що чайки носять красу їхніх матерів. Нарешті юнаки, відчувши міць у руках і силу в плечах, вийшли в море. Вийшли вони і зникли. Чекають-чекають матері – не повертаються сини. З’явився знову перед жінками Нептун і голосно-голосно зареготав:- Не діждатися вам тепер синів! Вони заблукали. Вони забули, що на морі немає доріг. Тоді жінки вигукнули:- Хай буде в наших очах менше світла, але хай над нашою землею ще ясніше світять зірки, щоб сини знайшли по них дорогу до рідних берегів!Тільки сказали це - і у небі ясно – ясно заблищали зірки... Ось яка сила материнської любові. Пам’ятайте цю легенду, адже в ній сказано так багато...  

Серце матері – це бездна, в глибині якої завжди знайдеться прощення. О. де Бальзак

У дитини заболить пальчик а у мами - серце.

Діти завжди даються непросто. Кожен етап їхнього життя – це плюс чи мінус батькам. Так у чому ж проблема батьків і дітей? Можливо в тому, що навіть найкращі батьки намагаються лише передати накопичене добро? Один старий цар, помираючи, сказав своєму синові: «Бачиш, які скарби я залишаю тобі?» Син відповів: «Ти не залишаєш мені найголовнішого – змоги самому заробити такі скарби». Батькам варто навчитися не боятися того, що їхнім дітям доведеться долати труднощі. Дискусійне питання для батьків:«А в чому своє щастя бачите Ви, шановні батьки?» У наш час лише вимоглива і розважлива батьківська любов навчить правильно поводитися в будь-яких ситуаціях. Тому сім’я відіграє важливу роль в житті дитини. Дуже важливо, що в сім’ї люблять, чого прагнуть. Сім’я міцна лише тоді, коли вдома людину поважають.

Батько краще доглядає семеро синів, ніж семеро синів батька.

Мама – це синонім слова любов».

Підсумки бесіди: Дві істини потрібно знати батькам:● Дитина ніколи не починає любити першою, вона лише дзеркало, в якому відбивається ваша любов.● Дитину вчать не слова, а ваші вчинки. 

Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Людину роблять людиною яскраві спогади дитинства.

Заключне слово вчителя Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її? Ви виховуєте її кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. (А. С. Макаренко)

Коли дитину не научиш в пелюшках, не научиш в подушках.

Без сім'ї нема щастя на землі.

Кожна мама повинна пам’ятати, що її дочка буде слідувати її прикладу, а не її поради.

Добрі діти - батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

Ніколи не роби мамі боляче, адже з кожною сльозинкою витікає хвилинка її дорогоцінного життя...

Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти.

Пам’ятка батькам

Любіть дитину не за те, що вона розумна та красива, а за те, що вона ваша рідна.   Розширюється коло спілкування, тому батькам варто знати друзів своєї дитини.

Недоліки і суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро.  У батьках підлітки хочуть бачити друзів та порадників, а не диктаторів.

Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її? Ви виховуєте її кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. (А. С. Макаренко)

Дві істини потрібно знати батькам:● Дитина ніколи не починає любити першою, вона лише дзеркало, в якому відбивається ваша любов.● Дитину вчать не слова, а ваші вчинки.