Презентація на тему: "Аварія на ЧАЕС"

Про матеріал
Презентація з історії України на тему: "Аварія на ЧАЕС", присвячена 40-м роковинам з вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Містить додатковий матеріал про найбільші техногенні катастрофи ХХ ст., факти про аварію на ЧАЕС, основний перебіг подій чорнобильської катастрофи. Даний матеріал також може бути використаний для позакласних заходів або виховних годин
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Катастрофа на ЧАЕС

Номер слайду 2

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий. Сади цвітуть. В березах бродить сік. Це солов"їна опера, Ла Скала! Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік. Ліна Костенко

Номер слайду 3

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Номер слайду 4

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. країни Європи і світу охопив індустріальний бум. Завдяки технологічним новаціям та їх впровадженням у виробництво мільйони людей були забезпечені усім необхідним - одягом, їжею, ліками та іншими товарами першої необхідності і не тільки. З'являється радіо, телебачення, інтернет, але…

Номер слайду 5

Цей небачений досі прогрес мав і зворотній бік. Тисячі нових підприємств, нафтопереробні та хімічні підприємства, підприємства з виготовлення добрив шкодили навколишньому середовищу, а людське недбальство призвело до найбільших техногенних катастроф в історії людства - зокрема, і Чорнобильскої катастрофи, але про все - по черзі.

Номер слайду 6

Так, зокрема, 21 вересня 1921 року біля німецького містечка Оппау на заводі компанії BASF, яка виробляла анілінові барвники і добрива, стався вибух, наслідки якого були страшними: 561 людина загинула, а 7 500 мешканців залишилися без даху над головою

Номер слайду 7

16 квітня 1947 року у Техас-сіті сталася масштабна катастрофа - вибух на кораблі “Гранкан”, який перевозив аміак та селітру. Внаслідок вибуху спалахнула масштабна пожежа, сила вибуху була такою, що уламки корабля розлетілися на відстань більше 1 км.

Номер слайду 8

Портове містечко з безліччю хімічних підприємств спалахнуло, як смолоскип. Як наслідок - більше 581 загиблих (за іншими даними - більше 1500)

Номер слайду 9

У 1984 році сталася катастрофа у індійському Бхопалі. Внаслідок аварії на заводі дочірньої фірми американської корпорації Union Carbide Corporation, де виготовляли добрива, відбувся витік метилізоціанату, який, отруюючи повітря та все живе, забрав життя більше 18.000 чоловік

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Номер слайду 12

Та, без перебільшень, однією з найбільш небезпечних та масштабних техногенних катастроф ХХ ст. стала аварія на Чорнобильській АЕС, яка забрала безліч людських життів та так чи інакше вплинула на більшість країн світу

Номер слайду 13

ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА У ФАКТАХ

Номер слайду 14

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.2 дні світ нічого не знав про вибух.30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

Номер слайду 15

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії - боролися з вогнем і розчищали завали.2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами. 200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі. 10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

Номер слайду 16

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора. Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції. 15 грудня 2000 року - Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Номер слайду 17

Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. 29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.

Номер слайду 18

Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року? Перебіг подій25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.

Номер слайду 19

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

Номер слайду 20

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в московській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.

Номер слайду 21

Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10-кілометрової зони). У повідомленні КГБ вказується, що станом на 8:00 годину 28 квітня рівень радіації на 3-му і 4-му енергоблоках становив 1000–2600 мікрорентген на секунду, а на окремих ділянках міста - 30–160. У цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку - “Що це позначає?”. Це промовисто свідчить про те, що навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки

Номер слайду 22

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР.

Номер слайду 23

Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли. Пожежники прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме пожежники зупинили ще одну потенційну катастрофу - водневий вибух. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйона людей.

Номер слайду 24

Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин - опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про “тимчасову евакуацію” мешканців Припʼяті - найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч. Місто розділили на 5 секторів. У кожному призначили відповідальних. Працівники штабу обійшли квартири. Рекомендували зачиняти вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності, документи та продукти харчування на перший час. Інші речі, наприклад, посуд і дитячі іграшки, а також свійських тварин вивозити не дозволили.

Номер слайду 25

Зі спогадів Людмили Харитонової: “Трагічним було прощання з домашніми тваринами: котами, собаками. Кицьки, витягнувши хвости, заглядали в очі людям, нявчали, собаки вили, прориваючись до автобусів. Але брати тварин категорично заборонялося. В них була дуже радіоактивна шерсть”.

Номер слайду 26

Аби зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали, що за три дні вони зможуть повернутися додому. О 13:50 жителі зібралися біля під'їздів будинків, а від 14-ої почали прибувати автобуси. О 16:30 евакуацію населення з міста закінчили. Вивезли 44,5 тисячі осіб. У Прип’яті залишилося 5 тисяч, які були залучені до невідкладних робіт.

Номер слайду 27

Увечері 1 травня вітер з Чорнобиля повернув на Київ. У столиці почав стрімко підвищуватися радіаційний фон. Тим не менше, парад відбувся. 2 травня радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії.

Номер слайду 28

До 6 травня евакуювали понад 115 тисяч людей із 30-кілометрової зони. Від радіації ця територія постраждала найбільше. Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження, до якої увійшли північ Поліського та Іванківського району Київської області (там розташована електростанція, міста Чорнобиль і Припʼять), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю. Сотні невеликих селищ, що опинилися в центрі забруднення, зрівняли з землею бульдозерами.

Номер слайду 29

Більшість людей виселяли до сусідніх районів Київської області. Для працівників ЧАЕС та їхніх сімей наприкінці 1986 року почали будувати наймолодше місто України - Славутич. Спорудження завершили в рекордно короткі терміни - перші мешканці оселилися в 1987–1988 роках.

Номер слайду 30

Керівництво Української РСР, навіть володіючи інформацією про реальну загрозу для життя і здоров’я людей, беззаперечно виконувало некомпетентні вказівки Москви. 11 лютого 1992 року Генеральна прокуратура України за результатами розслідування тимчасової депутатської комісії Верховної Ради УРСР відкрила кримінальну справу за частиною 2 статті 165 КК України (зловживання владою чи службовим становищем).

Номер слайду 31

Вищих посадовців - члена першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, голову Ради міністрів України, керівника Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ з ліквідації наслідків аварії Олександра Ляшка, голову Президії Верховної ради Валентину Шевченко, міністра охорони здоров’я УРСР Анатолія Романенка звинувачено у фальсифікації реального рівня іонізуючого випромінювання в зоні аварії на Чорнобильській АЕС, що привело до масового переопромінювання персоналу станції, ліквідаторів наслідків аварії та мешканців зони, ураженої радіацією.

Номер слайду 32

Слідство дійшло висновку про їх вину, але через смерть Щербицького і закінчення терміну притягнення до кримінальної відповідальності справу закрили.

Номер слайду 33

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 34

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 35

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 36

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 37

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 38

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 39

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 40

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 41

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 42

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 43

Українці вшановують подвиг Героїв- ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 14 грудня кожного року!ПАМ’ЯТАЄМО!

Номер слайду 44

Зараз ми, українці, завдячуємо своїм життям ліквідаторам наслідків наслідків Чорнобильської катастрофи, тому пригадаємо імена Героїв, викарбовані у літах:

Номер слайду 45

Пам’ятна медаль про ліквідацію аварії на ЧАЕС

Номер слайду 46

ПАМ’ЯТАЄМО!

Номер слайду 47

!Дякую за співпрацю на уроці!

pptx
Додано
20 квітня
Переглядів
147
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку